Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
самост робота 2013 ГМФ; ПЦБ ЕКОЛ.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
2.83 Mб
Скачать

Міністерство аграрної політики України

Херсонський державний аграрний університет

Кафедра гідромеліорацій та ЕП

методичний посібник

та індивідуальні завдання самостійної роботи з дисциплін „Геологія та гідрогеологія”, „Інженерна геологія” та „Геологія з основами геоморфології” для студентів очної форми навчання

Херсон 2013р.

УДК 55.549. 632.131.1

Жужа В.В. Методичний посібник та індивідуальні завдання самостійної роботи з дисциплін „Геологія та гідрогеологія”, „Інженерна геологія” та „Геологія з основами геоморфології” для студентів очної форми навчання -Херсон, РВВ "Колос"ХДАУ, 2013 с.-65

Методичні матеріали містять навчально-методичний план,зразки виконання робіт, індивідуальні завдання самостійної роботи. Матеріали розраховані на студентів аграрного університету, що вивчають дисципліни геологічного спрямування.

© Жужа В.В. 2007

Передмова.

„Геологія та гідрогеологія”, „Інженерна геологія” та „Геологія з основами геоморфології” є однією зі спеціальних дисциплін для студентів, що навчаються за фахом «гідромеліорація», „промислове та цивільне будівництво та „екологія”.

Геологія - це наука про постійно мінливу Землю. Геологія є фундаментальною наукою в пізнанні суті ґрунтоутворюючих процесів, що є основою науково обґрунтованого землеробства і меліорації. Без знань геологічних умов неможливо будівництво інженерних споруд.

Геологія має велике загальноосвітнє значення. В.А. Обручев писав «Людина не знаюча геології, подібна сліпому ... вона спроможна сприймати тільки зовнішні форми, а не суть явищ».

Активний антропогенний вплив викликає постійне погіршення умов геологічного середовища: підтоплення населених пунктів, підйом УГВ на зрошуваних і незрошувальних землях. Це активізує розвиток несприятливих інженерно-геологічних процесів і явищ, підвищує вимоги прогнозних оцінок інженерно-геологічних явищ для забезпечення сприятливого стана меліоративних земель, довговічності споруд, їхньої нормальної експлуатації.

Досвід показує, що нормальна робота споруд можлива тільки при повному і правильному урахуванні всіх природних чинників. Оцінка інженерно-геологічних умов на базі основних положень інженерної, динамічної геології і гідрогеології служить вихідним матеріалом при проектуванні будівництві й експлуатації меліоративних систем у різноманітних природних умовах. Тому інженер-гідротехнік повинний мати достатні знання в цій галузі, щоб правильно творчо застосовувати їх у проектній і виробничій роботі.

У результаті вивчення дисципліни студент повинний знати:

Будову Землі і земної кори їхні основні властивості, найважливіші етапи геологічної історії і геохронологію.

Речовинний склад земної кори - мінерали, що породоутворюють, гірські породи, їхнє походження, склад, властивості, вік, умови залягання, поширення.

Геологічні, інженерно-геологічні процеси і явища, причини їхнього виникнення, попередження й усунення.

Фізичні і водні властивості гірських порід.

Види води в гірських породах. Походження, умови залягання склад, властивості, агресивність стосовно інженерних споруд, закони руху, розрахунок дебіту свердловин, колодязів, різноманітних гірських виробіток.

Основні властивості гірських порід, як ґрунтів. Класифікація, показники, характеристика.

Основні види інженерно-геологічних досліджень при проектуванні і будівництві інженерних об'єктів, методику визначення показників інженерно-геологічних властивостей ґрунту, гідрогеологічних параметрів.

Зміст, методику побудови і читання інженерно-геологічних карт і розрізів.

У результаті вивчення дисципліни студент повинний уміти:

  1. Визначати основні породоутворюючі мінерали і гірські породи.

  2. Складати карти і розрізи, давати оцінку геологічним, інженерно-геологічним, гідрогеологічним умовам по картах і розрізам.

  3. Робити інженерно-геологічні і гідрогеологічні розрахунки і використовувати їхні результати.

  4. Визначати основні гідрогеологічні параметри: виконувати розрахунки притоку води до водозабірних споруд

  5. Опрацьовувати й оцінювати результати хімічного аналізу підземних вод.

  6. Проводити деякі види інженерно-геологічних досліджень по визначенню геологічної будови, гідрогеологічних і інженерно-геологічних умов досліджуваної території. Вміти опрацьовувати й оцінювати результати інженерно-геологічних вишукувань.

Курси дисциплін „Геологія та гідрогеологія”, „Інженерна геологія” та „Геологія з основами геоморфології” рекомендується вивчати по розділах, основні аспекти яких приводяться в тезовій формі.

Методичні рекомендації.

Успішне й ефективне засвоєння матеріалу по дисципліні "Інженерна геологія і гідрогеологія" базується на вивченні таких дисциплін, як філософія, математика, фізика, хімія, геодезія, гідравліка, обчислювальна техніка, введення у фах, екологія.

При вивченні дисципліни слід зазначити вплив гідрогеологічних і інженерно-геологічних умов на меліоративний стан сільськогосподарських земель і тісна взаємодія режиму роботи меліоративних систем, водозабірних і інших інженерних споруд із режимом підземних вод. Виклад матеріалу доцільно супроводжувати прикладами з практики роботи окремих систем і споруд.

Матеріал першого розділу "Геологія" є фундаментом (основою) для вивчення наступних розділів дисципліни "Інженерна геологія і гідрогеологія". У першому розділі найбільше важливе значення має вивчення мінералів і гірських порід, їхнього походження, складу, віку, умов залягання і властивостей, а також читання геологічних карт і розрізів. При вивчені матеріалу варто використовувати нові дані про вивчення Землі з космосу і буравлення найглибоких свердловин. Особливу увагу приділити геологічним процесам і явищам, їхньої ролі при будівництві, експлуатації і реконструкції меліоративних систем.

В розділі "Гідрогеологія" та "Основи інженерної геології" необхідно вивчити різновидності підземних вод їх хімізм закони руху та взаємодії підземних вод та ґрунтів, а також відзначати можливість виникнення негативних інженерно-геологічних процесів і явищ у результаті виробничої діяльності людини. Основні характеристики гірських порід як ґрунтів, особливості будівництва споруд у різноманітних ґрунтових умовах.

Дуже важливим є розділ “інженерно-геологічні вишукування”, вивчаючи який студенти освоюють види, методику проведення й опрацювання результатів гідрогеологічних і інженерно-геологічних досліджень.

До складу самостійної роботи з дисципліни «Інженерна геологія і гідрогеологія» входить: складання альбомів мінералів та гірських порід, вивчення геохронології умовних позначок які використовуються на геологічних картах та розрізах, вміння читати геологічні, гідрогеологічні карти та будувати розрізи, вміти аналізувати хімічний склад підземних вод, їх властивості. Результатом виконання самостійної роботи а також роботи на лабораторно практичних заняттях є написання розрахунково-графічної роботи

Завдання для самостійної роботи.

Тема: мінералогія та петрографія.

Самостійна робота №1.

Характеристика основних породоутворюючих мінералів.

1. Класифікація мінералів.

Найбільш поширеною є кристалохімічна класифікація, в основі якої кристалічна будова мінералу та хімічний склад. Мінерали розділяються на: надкласи, класи, підкласи, групи.

Найважливішими класами є наступні:

  1. самородні елементи;

  2. сульфіди;

  3. окиси і гідроокиси;

  4. солі кислот, що вміщують кисень

  5. силікати та алюмосилікати

  6. галогенні сполуки;

  7. вуглецеві сполуки.

До складу надкласу соли кисневих кислот входять наступні класи: карбонати, сульфати, фосфати, силікати.

У ряді класів мінерали по хімічному складу розділяються на підкласи, а усередині останніх – на групи, що особливо чітко виражено в силікатах.

З загального числа мінералів, близько 34% приходиться на силікати, близько 25% - на окисли і гідроокиси, близько 20% - на сульфіди, на долю всіх інших мінералів приходиться 21%.

  1. самородні елементи: графіт; сірка.

  2. сульфіди: пірит; халькопірит; сфалерит; галеніт; кіновар

  3. окиси і гідроокиси:

а) окиси неметалів: кварц; халцедон; опал; кремінь,

б) окиси металів: гематит; магнетит; лимоніт; корунд.

  1. солі кислот, що вміщують кисень

а) карбонати: кальцит; магнезит; доломіт; сидерит

б) сульфати: гіпс, ангідрит

в) фосфати: апатит, фосфорит

г) нітрати: калієва селітра; чилійська селітра.

  1. силікати та алюмосилікати: мікроклін, ортоклаз; альбіт; анортит; лабрадор; мусковіт; біотит; глауконіт; олівін; авгіт; нефелін; рогова обманка; тальк; серпентин; азбест; каолініт.

  2. галогенні сполуки: галіт; сильвін; флюорит.

  3. вуглецеві сполуки: озокерит

Примірник виконання:

Таблиця №1. Альбом основних породоутворюючих мінералів.

п\п

Клас, мінерал, хімічний склад

твердість

Блиск

Колір

Колір риси

Спайність

Діагностичні властивості

1

Графіт, С

1

Жирний, металовид

Чорний

Чорний

Досконала

Жирний на дотик, малює по папері

Самостійна робота №2.

Магматичні гірські породи.

У якості головних класифікаційних ознак магматичних порід використовується їхній хімічний склад і умови залягання. По хімічному складі, що багато в чому обумовлений змістом кремнезему SiО2, усі магматичні породи поділяються на кислі, середні, основні й ультра основні.

Для віднесення породи до однієї з цих груп звичайно не обов'язковий хімічний аналіз, тому що хімічний склад порід відбивається в їхньому мінеральному складі. Чим більше в породі кварцу, тим вона кисліше. Зі збільшенням кількості темноколірних мінералів (біотит, амфіболи, піроксени, олівін) порода стає більш основний, у ній збільшується кількість заліза, магнію, кальцію, зменшується – кремнезему. Для порід лужного ряду калієвий польовий шпат.

Лужні породи, як правило, містять ніфелін. Ніфелін ніколи не зустрічається разом із кварцом.

При класифікації гірських порід по хімічному складі зручно користатися кольоровим числом.

КОЛЬОРОВЕ ЧИСЛО – кількість (об'ємна частка, %) темноколірних мінералів у складі гірської породи.

За умовами утворення магматичні породи поділяються на інтрузивні - що кристалізуються, на великій глибині й ефузивні - затверділі на денній поверхні, жильні - на невеликій глибині або в жилах.

Приналежність гірської породи до однієї з цих груп визначається по їх структурних і текстурних особливостях.

По ступені вторинних змін мінералів ефузивні породи поділяються на кайнотипні – молоді, незмінені, і палеотипні «древні», у тім чи іншому ступені змінені головним чином під впливом часу. Істотні вторинні зміни перетерплюють польові шпати, біотит, амфіболи.

Візуальне визначення магматичних гірських порід не представляє великих труднощів, якщо уважно поставитися до вивчення их головних відмітних ознак.

По цих ознаках у першу чергу варто встановити, є порода інтрузивної, жильною чи ефузивною.

Завдання: зробити опис магматичних порід.Час виконання _________

1

Граніт

6

Обсидіан

11

трахіт

16

Лабрадорит

2

Ліпарит

7

гранодіорит

12

Діорит

17

Діабаз

3

Граніт порфір

8

Пегматит

13

Андезит

18

Піроксенит

4

Кварцовий порфір

9

Пемза

14

Габбро

19

Перидотит

5

Граніт рапаківі

10

Сієніт

15

Базальт

20

Дуніт

Примірник виконання:

Таблиця №2. Альбом магматичних гірських порід.

Найменування порід

Колір, кольорове число

Структура

Текстура

Мінераль-ний склад.

1

2

3

4

5

1. граніт

Сірий, рожевий, червоний, жовтуватий, та інші

Крупно, середньо, дрібнозерниста

Масивна пятниста

Польові шпати 60%,кварц 25...40%, біотит, рогова обманка

Самостійна робота №3.

Осадові уламкові гірські породи.

Уламкові породиутворюються з механічних опадіву результаті фізичного руйнування материнських порід. За умовами залягання це найчастіше лінзи аболінзоподібні пластові поклади.

Структури уламкових порід характеризуються величиною зерен уламків. Серед них виділяють: грубоуламочну (більш 2 мм у поперечнику), піщану (2-0,1 мм), пилувату (0,1-0,01 мм), глинисту (менш 0,01 мм) і змішану.

При описі уламкових порід необхідно характеризувати не тільки величину уламків і їхня однорідність, а так само мінеральний склад. Наприклад, галечник базальтовий, гравій кварцитовий , пісок аркозові (полевошпатовий) і т.д.

Уламкові породи в результаті наступних геологічних процесів можуть бути зцементовані. У залежності від величини уламків і їхнього стану (окатані чи кутасті) породи називаються брекчією чи конгломератом і ін.

При описі зцементованих уламкових порід необхідно характеризувати не тільки склад уламків, але і склад цементу, а так само характер цементації.

Приклад опису піщанику: щільна сіро-зеленувата порода, що складається з зерен кварцу, розміром у поперечнику 0,3-0,5 мм (20%) глауконіту до 3 мм (80%), зцементовані зеленувато-сірим цементом (до 20%), що скипає при впливі розведеною соляною кислотою зцементовані зеленувато-сірим цементом (до 20%), що скипає при впливі розведеною соляною кислотою.

Порода визначається як піщаник вапняний полиміктовий (кварц-глауконітовий), средньозернистий.

Таблиця 3.Класифікація уламкових порід

РОЗМІР

УЛАМКІВ

(мм)

ХАРАКТЕР УЛАМКІВ

ПУХКІ

ЗЦЕМЕНТОВАНІ

ОСНОВНІ

СТРУКТУРИ

Гострокутні уламки

Окатані

уламки

Гострокутні уламки

Окатані

уламки

Більш 1000

брили

великі валуни

валуники

псефитові (грубоуламочні)

100-1000

дрібні брили

валуни

10-100

щебінь

галечник

брекчія

Конгло-мерат

2-10

дресва

гравій

десвяник

гравеліт

0,1-2

пісок

піщаник

псамітові (песчані)

1,0-0,01

алеврит

алевроліт

алевритові (мулкуваті)

Менш 0,01

пеліт (глина)

аргіліт

пелітові (глинисті)

Завдання: зробити опис осадових уламкових гірських порід: валуник; галечник; щебінь; гравій; древа; пісок; лес;, лесовидний суглинок; глина, суглинок; супсь; конгломерат; брекчія; піщаник; алевроліт; аргіліт

Час виконання _________

Самостійна робота №4.

Осадові органогенні та хемогенні породи.

Органогенні і хемогенні породи утворюються у водяному середовищі і на поверхні суши в результаті життєдіяльності тваринних і рослинних організмів і хімічних процесів. У зв'язку з цим органогенні і хемогенні породи розглядаються разом, а класифікувати їх найбільш зручно по хімічному складі, виділяючи карбонатні, кременисті, сірчанокислотні, галогенні, фосфатні, углеродисті.

Хімічні (хемогенні) породи утворюються з хімічних осадків насичених або колоїдних розчинів. До хімічних порід відноситься кам'яна сіль, калійні солі, доломіти, деякі різновиди вапняків, боксит і ін. Хімічні породи здебільшого мають кристалічну структуру і розділяються по величині зерен на крупнокристалічні (>1 мм), приховано кристалічні (0,1...0,01 мм).

Органогенні породи утворяться в результаті біологічного життя рослин, організмів і мікроорганізмів. Наприклад, крейда, вапняк-черепашник, діатоміт, торф, вугілля й ін.

Органогенні породи, якщо вони складені з добре збережених чи скам'янілостей кістяків організмів, мають зооморфну структуру, а якщо це уламки кістяків, тоді структура називається детрітусова.

Залягання осадових порід хімічного або органогенного походження горизонтальне чи близьке до нього. Форми залягання шари. Дуже часто по потужності шару спостерігається зміна або фарбування матеріалу нагромадження, що свідчить про зміну умов опадоутворення. Слоїстість це найважливіша текстурна ознака для осадових порід.

При вивченні осадових порід особлива увага варто приділити їхній пористості, оскільки пори і тріщини не тільки знижують міцність породи, але і є каналами руху і нагромадження води. Пористість – це сумарний обсяг усіх порожнеч і тріщин у породі.

По ступені пористості можна виділити наступні породи:

  1. щільні, у яких пористість непомітна;

  2. дрібно пористі – помітні дрібні частини пори;

  3. грубопористі – величина пір коливається від 0,5 до 2,5 мм;

  4. кавернозні – більш 2,5 мм.

Карбонатні породи.

Серед карбонатних порід найбільшим поширенням користаються вапняки і доломіти.

Вапняки – утворення які складаються з кальциту, часто з домішкою глини і піску.

По змісту глинистих домішок розрізняють:

  1. глинисті вапняки – 20%;

  2. вапняні мергелі – 20%;

  3. мергелі – 30-50%;

  4. вапняні глини – 50%.

При визначенні вапняків випливає насамперед використовувати реакцію з розведеною соляною кислотою, при впливі якої вони бурхливо реагують, але при цьому на поверхні зразка не утворюється у відмінності від мергелів брудної плями.

За походженням вапняки розділяються на органогенні і хемогенні. Виділити ті чи інші різновиди можна за структурою, фарбуванням й іншим ознакам.

За структурою серед вапняків виділяють крупно -, середньо - і дрібнозернисті; рівномірно - і нерівномірно зернисті; землисті, оолітові, детрітусові (перетерті), афанітові (щільні).

Органогенні вапняки бувають щільні, пористі і кавернозні. Їхнє органічне походження очевидне. У залежності від того, кістякові утворення яких організмів складають породу, розрізняють вапняки коралові, фузуліні, нумулітові, черепашники.

Біохімічні вапняки мають змішане походження, складаються з дрібних зерен кальциту, які виділені бактеріями без будь-яких слідів органогенної структури. Типовим прикладом таких порід може служити писальна крейда, у якій на частку раковин, головним чином планктонних організмів, приходиться 60-70% вапна, а інша маса представлена порошкоподібним кальцитом хімічного походження.

Хемогенні вапняки утворяться хімічним шляхом. Серед них найбільше значення мають дрібнозернисті, оолітові різновиди, вапнякові туфи, травертині.

Мергелі широко поширені і мають велике практичне значення для цементної промисловості. Щільна порода з раковистим відколом з розведеною кислотою бурхливо реагує, причому на поверхні залишається брудна пляма.

Кременисті різновиди мергелю містять крім кальциту кремнезем – відрізняються великою твердістю, раковистим зламом, повільною реакціею з розведеною соляною кислотою.

Доломіти – породи, що містять не менш 95% мінералу доломіту. Діагностичною ознакою є реакція в розтертому виді з розведеною соляною кислотою і тонкопісчаний злам.

Кременисті породи – породи що складаються переважно з кремнезему можуть мати як органічне, так і хімічне походження. З кременистих порід органічного походження велике значення має діатоміти, трепели, опоки.

Сірчанокислі і галогенні породи.

Сірчанокислі і галогенні породи розрізняються по хімічному складі, але близькі за умовами формування. Серед цих порід найбільш поширені мономінеральні різниці: кам'яна сіль, гіпс і ангідрит, що утворяться в солоних водяних басейнах.

Залозисті породи.

Залозисті породи мають велике практичне значення для виплавки чавуна і стали. Найбільше широко розвиті і використовуються в промисловості оолітові залізні руди складені скупченнями лимоніту за розміром у поперечнику від 0,2 до 15 мм з домішкою псиломелану – марганцевої руди.

Фосфатні породи.

Фосфатні породи – осадові породи багаті фосфатами кальцію. Твердість їх значна до 5. Для фосфоритів характерний часниковий запах, що вони видають при ударі і терті.

Фосфорити є коштовною рудою і широко використовуються для виробництва фосфорних добрив.

Вуглеводисті породи.

Вуглеродисті породи (каустобіоліти) У цю групу входять як органогенні, так і хемогенні породи. З них широко поширені: викопні вугілля, пальні сланці, бітумінозні породи, нафта.

Усі ці утворення відносяться до корисним копалинам: більшість з них формується в результаті вуглефікації органічних залишків.

Правильне визначення осадових порід можливо тільки при обліку всього комплексу їхніх зовнішніх ознак. Докладно повинні бути описані структура і текстура породи, характер шаруватості, наявність або відсутність каверзності, фарбування, твердість, злам, щільність і інші ознаки, особливу увагу варто приділити опису складу породи.

Завдання: зробити опис осадових органогенних та хемогенних порід.. Час виконання _________

  1. Вапняки, туф вапняковий, травентін

  1. Крейда

  1. Доломіт

  1. Мергель

  1. Діатоміт

  1. Трепел

  1. Опока

  1. кам'яна сіль.

  1. Гіпс

  1. Ангідрит

  1. оолітові залізні руди

  1. псиломелан

  1. фосфорит

  1. торф

  1. викопне вугілля

  1. пальний сланець

Самостійна робота №5.

Метаморфічні гірські породи.

Метаморфічні гірські породи виникають у результаті перетворення, раніше існуючих осадових, магматичних, а також метаморфічних порід, що відбувається в земній корі під впливом ендогенних процесів.

Ці перетворення протікають у твердому стані і виражаються в зміні мінерального, а іноді і хімічного складу структури і текстури порід.

Метаморфізм відбувається під впливом високої температури і тиску, а також привносі і виносі речовини високотемпературними розчинами і газами.

По перевазі тих чи інших факторів у ході перетворення виділяють декілька типів метаморфізму.

Регіональний метаморфізм - визивається високим нерівномірним тиском і температурою і захоплює великі простори.

Цей процес супроводжується перекристалізацією і новим мінералоутворенням в умовах зчалювання і пластичної течії порід, що прозводить до найбільш характерної для метаморфічних перетворень орієнтованості мінеральних часток.

Динамометаморфізм – виникає під впливом тиску в умовах невисоких температур і полягає в інтенсивному дробленні мінеральних зерен без зміни їх складу.

Контактовий метаморфізм викликається дією високої температури, парів та розчинів (флюїдів), зв'язаних із упровадженням магматичного розплаву. Спостерігається уздовж границь магматичних тел.

Пневматолітовий і гідротермальний метаморфізм розвивається при інтенсивному внесенні в породу нових речовин гарячими розчинами і газами, які підіймаються з магматичного вогнища, що застигає. При цьому змінюється не тільки мінеральний, але і хімічний склад порід.

Завдання: зробити опис метаморфічних порід.

Час виконання _________

Філіт

Слюдистий сланець

Хлоритовий сланець

Зелений сланець

Тальковий сланець

Змійовик (серпентиніт)

Кварцит

Мармур

Мікрокліновий гнейс

Примірник виконання:

Таблиця 4. Альбом метаморфічних гірських порід.

Назва

породи

Мінеральний склад

Текстура

Будова і зовнішній вигляд

Філіт

Серицит, хлорит, кварц

Сланцева

плойчата

Зелена - світло або темно - сіра

дрібно чешуйчата порода.

Кварц помітний погано.

Тема: Ендогенні геологічні процеси.

Самостійна робота №6.

Завдання:

1. Дайте характеристику, приведені у варіанті форм дислокацій гірських порід. поясніть на схемах-розрізах. Поясніть умови будівництва інженерних споруд в умовах різноманітних дислокацій гірських порід.

2. Визначите силу землетрусу в балах шкала MSK ( ), по періоду Т та амплітуді А коливань сейсмічної хвилі. За даними відповідного варіанту підрахуйте сейсмічну інерційну силу в тоннах, що впливає на споруду при землетрусі, маса споруди 6000т., виконайте мікросейсмічне районування будівельного майданчика.

Приклад відповіді: Варіант 0.

1. Складками називаються вигини прошарків гірських порід. Складки утворюються в результаті руху гірських порід під дією різноманітних сил. Вони мають дуже різноманітні форми і розміри. Складка представляє: вигин прошарку який може мати будь-яке просторове положення. Антиклінальна складка характеризується тим, що, яку б вона не мала форму, її ядро завжди буде складатися більш древніми породами чим крила. Кожна складка складається з таких елементів: Крила - бічні частини складки, що представляють собою дві більш менш рівні, часто протилежні частини вигнутого прошарку гірських порід. Замок - ділянка перегину або переходу одного крила складки в інше. Ядро - внутрішня частина складки замкнута між крилами і замком.

Показати на схемах-розрізах антиклінальну складку й описати особливості будівництва споруд у межах різноманітних її частин.

2.

  • Визначаємо сейсмічне прискорення 3158 мм. /c

  • Сила землетрусу в балах 9

  • Коефіцієнт сейсмічності К s = 0,3

  • Інерційна сила 1800т.

  • З огляду на те що район будівництва відноситься до сейсмічно активного (можлива сила землетрусу перевищує 7 балів), визначення можливого розрахункового бала діючого на споруду визначається по формулі:

Х = Т + У

де Т - розрахунковий сейсмічний бал землетрусу на даній території

В - збільшення розрахункового сейсмічного балу, що залежить від грунтових умов будівельного майданчика ( додаток 1). У = 0,2

У такий спосіб розрахунковий сейсмічний бал діючий на споруду в умовах даного будівельного майданчика, буде складати 9,2.

Таблиця 5. Варіанти завдання 6.

Варіант

Форма

Дислокації

Т,

З

А,

мм

Петрографічний склад порід,

рівень ГВ.

Варіант

Форма дислокації

Т,

З

А,

мм

Петрографічний склад порід,

рівень ГВ.

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Складка,антик

Флексура

Моноклиналь

Скидання

Зсув

Надвиг

Грабен

Горст

Взброс

Горст

Грабен

Надвиг

Моноклиналь

Складка синкл

Флексура

Зсув

0,5

0,75

1,33

1.25

0,61

0,93

1,5

1,8

0,82

2,00

2,10

1,60

1,44

1,86

0,33

0,68

20

25

160

35

5

68

30

81

20

15

8

11

36

52

22

31

Вапняки, 8

Піщаники, 6

Гіпси, 9

Мергелі, 5

Сланці, 7

Галечник, 4

Гравій, 8

Пісок, 6

Леси, 7

Глини

Насипні, 2

Насипні, 8

Гравій, 1,5

Пісок, 2

Заболочені 1

Мергелі, 2

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

Складка перекинута

Флексура

Моноклиналь

Скидання

Зсув

Надвиг

Грабен

Горст

Взброс

Горст

Грабен

Надвиг

Моноклиналь

Складка диапировая

Флексура

Зсув

0,7

0,9

1,8

2,1

1,3

0,85

0,54

0,43

0,69

1.27

1,58

1,21

1,34

0,79

0,46 0,67

13

24

43

57

22

15

19

35

24

48

76

55

84

23

15

91

Вапняки, 3

Доломіти 2,5

Сланці, 4

Галечник, 6

Гравій, 2,5

Пісок, 1,5

Граніти, 6

Гнейси, 10

Леси, 3,5

Дресва, 2,0

Конгломерат

Торфовище

Лес, 15

Мул, 1,3

Граніт, 1

Дресвяник, 2

Самостійна робота №7. Геологічні карти і розрізи.

За даними геологічної карти 1 масштабу 1: 10000 (рис.1) і часопису свердловин (табл. 8), відповідно до варіанта завдання, визначити відносний вік гірських порід розкритих свердловинами, побудувати:

  1. Геологічну колонку однієї з свердловин у масштабі 1:500.

  2. Геологічний розріз у межах карти по лінії, проведеної через свердловини відповідного варіанта.

  3. Визначити різновиди підземних вод, вкритих свердловинами, у межах карти.

Таблиця 6. Варіанти завдання 2, група 1.

варіант

Номера свердловин

варіан.

Номера

свердловин

варіан.

Номера

свердловин

варіан.

Номера

свердловин

0

2 ... 20

8

3 ... 19

16

4 ... 18

24

5 ... 10

1

3 ... 21

9

5 ... 14

17

19 ... 23

25

7 ... 27

2

2 ... 4

10

9 ... 14

18

11 ... 13

26

5 ... 9

3

13 ... 27

11

8 ... 21

19

4 ... 20

27

4 ... 27

4

5 ... 20

12

6 ... 9

20

8 ... 12

28

1 ... 15

5

1 ... 19

13

3 ... 27

21

3 ... 20

29

1 ... 8

6

4 ... 26

14

5 ... 20

22

4 ... 9

30

4 ...27

7

1 ... 13

15

3 ... 22

23

5 ... 19

31

4 ... 14

Таблиця 7. Варіанти завдання 2, група 2.

варіант

Номера свердловин

варіан.

Номера

свердловин

варіан.

Номера

свердловин

варіан.

Номера

свердловин

0

2 ... 20

8

10 ... 5

16

18 ... 4

24

19 ... 3

1

23... 19

9

27 ... 7

17

21 ... 3

25

14 ... 5

2

13 ... 11

10

9 ... 5

18

4 ... 2

26

14 ... 9

3

20 ... 4

11

27 ... 4

19

27 ... 13

27

21 ... 8

4

12... 8

12

15 ... 1

20

20 ... 5

28

9 ... 6

5

20 ... 3

13

8 ... 1

21

19 ... 1

29

27 ... 3

6

9 ... 4

14

27 ... 4

22

26 ... 4

30

20 ... 5

7

19 ... 5

15

14 ... 4

23

13 ... 1

31

22 ... 3

Таблиця 8. Опис свердловин геологічної карти 1

№ сверд. , абс.

Позначка устя

№ шару

Геологічний вік

Опис гірських порід

Глибина підошви шару, м

Глибина заляга- ння рівня води,

м.

Який

з’явився

Який

встоявся

1

2

3

4

5

6

7

1

102,3

1

2

3

4

5

aQ4

aQ4

aQ4

aQ3

C1

супісь сіра заторфована

іл сірий з органіч. залишками

пісок дрібний

пісок середньої крупності

вапняк тріщинуватий

2,0

5,9

10,1

11,7

25,0*

0,8

0,8

2

106,4

1

2

3

4

5

6

aQ4

aQ4

aQ3

C1

D3

PR

супісь сіра

пісок дрібний

пісок середньої крупності

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт крупнок. тріщин.

6,0

14,0

19,0

34,9

58,7

65,0

5,0

58,7

5,0

+ 12,2**

3

141,3

1

2

3

4

5

deQ4

C3

C1

D3

PR

супісь сіра заторфована

глина чорна щільна

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт крупно кристал. вивітрений.

2,2

8,8

69,8

89,3

92,0

0,8

40,1

89,3

0,8

40,1

22,6

4

144,1

1

2

3

4

5

deQ4

C3

C1

D3

PR

супісь сіра заторфована

глина чорна щільна

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт крупно кристал. вивет.

3,1

11,3

72,8

97,9

99,6

0,6

45,0

97,9

0,6

45,0

25,8

5

144,6

1

2

3

4

5

eQ4

C3

C1

D3

PR

супісь сіра заторфована

глина чорна щільна

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт крупно кристал. вивет.

3,5

12,1

73,2

94,9

97,4

0,4

46,2

94,9

0,4

46,2

26,1

6

116,7

1

2

3

4

5

6

aQ3

aQ3

aQ3

C1

D3

PR

суглинок бура щільний

супісь жовта

пісок середньої крупності

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт тріщинуватий

4,7

13,9

20,8

45,4

65,2

67,0

15,8

65,2

15,8

1,3

7

101,1

1

2

3

4

5

6

aQ4

aQ3

fgQ1

C1

D3

PR

пісок дрібний із дресвою

пісок середній

пісок крупний, кварцовий

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт тріщинуватий

3,8

5,3

6,4

29,6

65,2

70,0

1,9

65,2

1,9

+ 16,5

8

94,6

1

2

3

4

5

aQ4

aQ4

fgQ1

D3

PR

шар води і льоду

пісок дрібний

пісок середньої крупності

пісок крупний

аргіліт сірий

граніт тріщинуватий

5,1

14,6

25,0

44,6

48,0

+ 4,9

44,6

+ 4,9

+ 19,8

9

98,2

1

2

3

4

5

6

7

aQ4

aQ4

aQ3

fgQ1

C1

D3

PR

шар льоду і води

пісок дрібний

пісок крупний гравелистий

пісок середньої крупності

пісок крупний

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт тріщинуватий

8,7

10,7

17,1

22,3

27,0

38,8

46,0

+ 1,9

38,8

+ 1,9

+ 15,1

10

96,9

1

2

3

4

aQ4

aQ3

fgQ1

D3

шар льоду і води

пісок дрібний

пісок середньої крупності

пісок крупний

аргіліт сірий

12,0

20,1

33,6

35,0

+ 2,6

+ 2,6

11

105,0

1

2

3

4

5

6

7

aQ4

aQ4

aQ3

fgQ1

C1

D3

PR

супісь бурий пухка

пісок дрібний кварцовий

пісок середній

пісок крупний

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт тріщинуватий

5,8

14,3

24,6

32,5

33,9

52,2

61,0

4,1

52,2

4,1

+ 7,8

12

106,0

1

2

3

4

5

6

7

aQ4

aQ4

aQ3

fgQ1

C1

D3

PR

супісь бурий пухка

пісок дрібний

пісок середньої крупності

пісок крупний

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт тріщинуватий

7,2

14,7

26,0

32,6

34,8

61,6

66,0

4,9

61,6

4,9

+ 9,4

13

107,9

1

2

3

4

5

6

pQ4

aQ3

aQ3

fgQ1

D3

PR

суглинок із щебенем

суглинок бурий

пісок середньої крупності

пісок крупний кварцовий

аргіліт сірий

граніт тріщинуватий

2,3

9,6

28,3

42,0

56,0

59,0

9,6

56,0

5,5

5,7

14

106,6

1

2

3

4

5

6

pQ4

aQ4

aQ3

fgQ1

D3

PR

суглинок із щебенем

пісок дрібний

пісок середньої крупності

пісок крупний із гравієм

аргіліт сірий

граніт тріщинуватий

2,3

12,8

25,9

41,5

45,4

52,0

4,6

45,4

4,6

+ 4,1

15

116,5

1

2

3

4

5

6

aQ3

aQ3

aQ3

fgQ1

D3

PR

суглинок бурий

супісь жовта

пісок середньої крупності

пісок крупний із гравієм

аргіліт сірий

граніт вивітрений

5,1

11,9

35,2

48,3

53,7

58,0

14,8

53,7

14,8

4,6

16

115,6

1

2

3

4

5

aQ3

aQ3

aQ3

fgQ1

D3

суглинок бурий

супісь жовта

пісок середньої крупності

пісок крупний із гравієм

аргіліт сірий

6,3

13,5

35,7

48,0

50,2

14,1

14,1

17

112,8

1

2

3

4

5

aQ3

aQ3

fgQ1

D3

PR

суглинок бурий щільний

пісок середньої крупності

пісок крупний із гравієм

аргіліт сірий

граніт тріщинуватий

10,4

32,0

47,9

64,6

70,0

10,9

64,6

9,4

+ 1,4

18

116,2

1

2

3

4

5

aQ3

aQ3

fgQ1

C1

D3

Суглинок бурий, щільний

Пісок середньої крупності

пісок крупний кварцовий

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

10,5

26,3

42,4

44,7

51,8

11,7

12,2

19

117,1

1

2

3

4

5

6

7

aQ3

aQ3

aQ3

fgQ1

C1

D3

PR

суглинок бурий

супісь жовта

пісок середньої крупності

пісок крупний із гравієм

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт вивітрений

5,4

12,6

34,7

38,3

46,1

55,3

60,0

14,1

55,3

14,1

3,9

20

116,0

1

2

3

4

5

6

7

aQ3

aQ3

aQ3

fgQ1

C1

D3

PR

суглинок бурий

супісь жовта

пісок середньої крупності

пісок крупний із гравієм

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт вивітрений

8,1

14,9

32,8

38,1

44,6

62,2

70,0

13,2

62,2

13,2

2,5

21

114,5

1

2

3

4

5

6

7

aQ3

aQ3

aQ3

fgQ1

C1

D3

PR

суглинок бурий

супісь жовта

пісок середньої крупності

пісок крупний із гравієм

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт вивітрений

4,4

13,2

32,2

38,1

45,5

67,3

76,0

11,8

67,3

11,8

0,2

22

118,6

1

2

3

4

5

dQ4

aQ3

С1

D3

PR

Суглинок сірий із щебенем

Суглинок бурий щільний

Вапняк тріщинуватий

Аргіліт сірий

Граніт тріщинуватий

1,6

6,2

47,1

93,4

95,0

11,8

93,4

11,8

11,3

23

118,4

1

2

3

4

5

6

7

dQ4

aQ3

aQ3

aQ3

C1

D3

PR

пісок пильоватий

суглинок бурий

супісь жовта

пісок середньої крупності

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт вивітрений

1,2

8,3

14,6

18,9

47,1

57,4

62,0

10,9

57,4

10,9

2,7

24

144,3

1

2

3

4

5

edQ4

C3

C1

D3

PR

супісь заторфована

глина чорна щільна

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт вивітрений

2,6

11,9

73,0

94,5

99,0

0,4

45,8

94,5

0,4

45,8

29,1

25

129,2

1

2

3

4

dQ4

C1

D3

PR

супісь сіра з щебенем

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт вивітрений

2,5

58,5

72,4

75,0

30,3

72,4

30,3

13,0

26

131,0

1

2

3

4

dQ4

C1

D3

PR

супісь сіра з щебенем

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт вивітрений

3,4

59,5

78,6

80,0

24,7

78,6

24,7

16,2

27

107,5

1

2

3

4

5

6

7

aQ4

aQ4

aQ4

аQ3

C1

D3

PR

пісок пильоватий

супісь жовта

пісок дрібний

пісок середньої крупності

вапняк тріщинуватий

аргіліт сірий

граніт вивітрений

2,6

8,4

18,9

22,2

36,0

53,6

59,4

5,7

53,6

5,7

+ 7,1

* тут і далі остання цифра по свердловині означає глибину до забою свердловини. Підошва останнього шару проходить нижче забою свердловини. Наприклад у свердловині 1 підошва вапняку не розкрита.

** знак + перед глибиною сталого рівня означає напір над устям свердловини.

Рис. 1. Геологічна карта № 1

Рис. 2. Приклад виконання геологічного розрізу

(свердловини 2 … 20).

Приклад відповіді.

Приклад побудови геологічного розрізу по лінії свердловин № 2 - 20. Розріз рекомендується будувати на міліметровому папері формату А-4 у такому порядку:

  • Вибираємо горизонтальний і вертикальний масштаб. Вибір горизонтального масштабу провадиться аналогічно побудовам топографічних карт (курс геодезії). Вертикальний масштаб приймається в такий спосіб: установлюється максимальна різниця оцінок у межах геологічної карти, для цієї цілі від максимального значення топографічної поверхні в межах розрізу вичитаємо мінімальне значення відмітки забою свердловин (відмітка забою свердловин розраховується як різниця між відміткою устя свердловини і глибиною до забою свердловини ). У розріз потрапляють свердловини № 2.6, 11, 16, 20. відмітки забою яких будуть відповідно: сверд. № 2 (106,4-65,0= 41,4м) 41,4м, сверд. № 6 - 19,3м, сверд. № 11 - 44м, сверд. № 16 - 65,4м, сверд. № 20 - 46м. , мінімальне значення відмітки забою свердловини в межах геологічного розрізу буде складати 19,3м. , а максимальна відмітка топографічної поверхні 127м. У такий спосіб на форматі а-4 необхідно розмістити 108м по вертикалі. Звідси вертикальний масштаб буде Мв 1: 1000.

  • Побудова розрізу. Будувати розріз рекомендується на міліметровому папері в такому порядку. У нижній частині листа роблять три графи для характеристики свердловин і указівки відстані між ними. Намічають початок і довжину розрізу в прийнятому масштабі. У початку розрізу будують шкалу абсолютних відміток, із таким розрахунком щоб максимальна відмітка була декілька вище верхньої точки рельєфу, а мінімальна нижче забою найглибшої свердловини.

  • Далі приступають до побудови топографічного профілю. Відкладають у заданому масштабі відстані від початку розрізу до його перетинання з кожною горизонталлю, точками відмічаючи абсолютні відмітки відповідних горизонталей. З’єднав усі точки плавними лініями, одержують топографічний профіль поверхні землі по заданому напрямку.

  • Вертикальними штрихами завдаємо на розріз стовбури свердловин, вказуючи номери й абсолютні відмітки устя свердловин. На нижньому кінці відрізка відповідної нижчої точки пробуреної свердловини (забою ) ставлять короткий поперечний штрих. Справа від штриха записують абсолютну відмітку забою, що обчисляється як різниця між відміткою устя свердловини і глибиною свердловини. Наприклад для свердловини 2, 106,4-65,0=41,4м. Уздовж лінії свердловини позначають край прошарків і проставляють абсолютні відмітки, що обчисляють як різницю між відміткою устя свердловини і глибин залягання відповідних прошарків. Наприклад у свердловині 2 абсолютна оцінка межі між четвертим і п'ятим прошарками дорівнює: 106,4-34,9=71,5м. У інтервалі кожного прошарку ( на смузі шириною 1см ) умовними позначеннями узятими зі стратиграфічної колонки, відзначають олівцем склад і вік порід.

  • Наносимо на топографічний профіль поверхні землі стратиграфічні межі виходу гірських порід на поверхню, відмічаючи олівцем зліва і справа від точок перетинання вік гірських порід.

  • Відновлюємо загалом геологічну історію розвитку даної ділянки. Найбільше древні породи розкриті свердловинами є нижньопротерозойські граніти. Між ними і що залягають вище верхньодевонськими аргілітами є стратиграфічна перерва, під час якого відбувалося руйнацію гранітів і формувався ерозійний рельєф. Це підтверджується тим, що стріха гранітів у розрізі має різні абсолютні позначки. На верхньодевонських аргілітах без стратиграфічної перерви залягають нижньокаменоугольні вапняки. Межа між ними є майже горизонтальною. У після кам'яновугільний час аж до початку четвертинного періоду опадонакопичення на даній ділянці не було, утворилася стратиграфічна перерва. У ранньому плейстоцені Q1 по знижених частинах аналізованої території проходив потік вод завмираючого льодовика, що частково розмив нижньокам’янновугільні вапняки і навіть верхньодевонські аргіліти. Цей потік лишив відкладення у виді пісків із гравієм і галькою (fgQ1). У верхньому плейстоцені почав вироблятися діл ріки. Ріка в цей час частково розмила флювіогляціальні відкладення і лишила свої (аQ3). У голоцені (Q4) рівень ріки декілька разів змінювався, у результаті чого були частково розмиті верхньоплейстоценові осадки, а потім відкладені сучасні (аQ4), що були згодом частково розмиті.

  • Зробивши цей аналіз починають побудову розрізу, використовуючи як межі прошарків, так і стратиграфічні межі виходів гірських порід. Побудова розрізу ведуть знизу нагору, від більш древніх порід до сучасного.

  1. Визначення різновидів підземних вод. Обчисляємо абсолютні позначки рівнів підземних вод. Для цього від абсолютної позначки поверхні землі вичитають глибину залягання відповідного рівня. Якщо напірний рівень вище поверхні землі, то береться не різниця, а сума. Наприклад, для свердловини 2 абсолютна оцінка рівня ґрунтових вод дорівнює 106,4-5,0=101,4м, а напірного рівня артезіанських вод - 106,4+12,2=118,6м. Обчислені позначки записують справа від свердловини і проводять рівні ґрунтових вод суцільною лінією синього кольору, а напірних - пунктирної червоного. По абсолютних позначках рівня підземних вод і літологічного складу порід установлюємо тип підземних вод і проводимо їхній опис по такій схемі:

  • Тип підземних вод, поширення, області живлення, розвантаження.

  • Опис літологічного складу порід, що водо вміщують, (колекторів) і водо упорів.

Самостійна робота № 8. Побудова геологічних розрізів по геологічних картах із порушеним заляганням гірських порід.

Зніміть на кальку копію карти 2 масштабу 1 : 25000, розфарбуйте її відповідно до міжнародної стратиграфічної шкали і побудуйте: геологічний

  • розріз по лінії відповідного варіанта, із використанням геологічної карти 2, і опису свердловин (масштаби вертикальний 1: 1000, горизонтальний 1:10 000).

  • На розрізі покажіть літологічний склад і вік порід, рівні підземних вод.

  • Визначите який тип дислокації займають гірські породи на карті.

Таблиця 9. Варіанти завдання 8. група 1.

варіан

Номера свердловин

варіан.

Номера

свердловин

варіан.

номера

свердловин

варіан.

Номера свердловин

1

202...205

9

209...205

17

212...217

25

207...224

2

202...208

10

209...208

18

212...220

26

207...214

3

202...211

11

209...211

19

212...219

27

207...209

4

202...223

12

206...220

20

212...205

28

207...201

5

209...224

13

206...215

21

212...208

29

207...202

6

209...215

14

206...205

22

212...211

30

207...213

7

209...217

15

206...208

23

212...223

31

211...220

8

209...222

16

206...211

24

212...210

32

210...217

Таблиця 10. Варіанти завдання 8. група 2.

варіан

Номера свердловин

варіан.

Номера

свердловин

варіан.

номера

свердловин

варіан.

Номера свердловин

1

203...209

9

202...220

17

214...217

25

210...212

2

201...210

10

205...209

18

214...220

26

210...214

3

201...207

11

209...219

19

214...219

27

210...224

4

201...208

12

206...222

20

212...204

28

207...20ё1

5

201...223

13

206...223

21

212...208

29

221...202

6

202...224

14

206...205

22

218...206

30

207...213

7

202...215

15

206...215

23

218...209

31

211...220

8

202...217

16

206...216

24

218...211

32

210...217

Порядок побудови розрізу:

Порядок і приклад побудови розрізу приведений вище в завданні 7. при побудові розрізу по карті 2 можна скористатися цим прикладом, з огляду на особливості даної карти. На карті зображена ділянка з низькогірним рельєфом, де породи зім'яті в складки і прорізані глибокими долами. У районі мають місце різноманітні геологічні процеси, наслідки яких виражені на карті. Перед побудовою розрізу необхідно розібратися в геологічній історії району і зрозуміти його геологічну будівлю. Далі варто виявити основні Геоморфологічні елементи території: діл ріки з заплавою і терасою, діл струмка з конусом виносу, морську терасу і зсувні бугри. Необхідно виявити форму залягання мезозойських і кайнозойських відкладень нахил шарів у площині розрізу визначається по оцінках меж шару узятих по свердловинах і оголенням на карті.

Підземні води приурочені до кільком водоносних шарів. Виділите водопроникні пласти, а також ділянки на який підземні води мають вільну поверхню або набувають напору.

Таблиця 11 . Опис свердловин до геологічної карти №2.

№ сверд.

Абсолютна позначка устя

прошарку

Вік порід

Опис гірських порід

Глибина залягання підошви прошарку

Глибина рівня води, м.

Яка

з’явилась

Яка

встоялась

201

490,1

1

2

3

рQ

T2

T1

Суглинок із дресвою і щебенем

Аргіліт сірий щільний

Вапняк трещінуватий

2,5

35,3

50,2

2,1

35,3

2,0

10,4

202

523,4

1

2

3

4

e Q

J3

J2

J1

Глина бура, грудкувата

Глина чорна щільна

Алевроліт щільний плитчастий

Піщаник кварцовий

3,4

6,9

28,2

37,1

33,4

33,4

203

531,6

1

2

3

4

eQ

N1

J3

J2

Лес жовтувато-сірий

Пісок і гравій

Глина чорна щільна

Алевроліт плитчастий

7,6

10,8

61,0

70,5

9,5

61,0

9,5

51,3

204

532,2

1

2

3

4

eQ

N1

K1

J3

Лес жовтувато-сірий

Пісок і гравій

Мергель сильно тріщинуватий

Глина чорна щільна

8,4

10,5

34,7

47,0

32,4

32,4

205

532,7

1

2

3

4

eQ

K 2

K1

J3

Лес жовтувато-сірий

Вапняк тріщинуватий

Мергель сильно тріщинуватий

Глина чорна щільна

7,8

21,2

79,1

82,0

52,7

52,7

206

499,3

1

2

3

eQ

J1

T2

Щебінь піщанику із супісчаним заповнювачем

Піщаник кварцовий

Аргіліт плитчастий

1,2

15,0

25,5

7,9

7,9

207

538,5

1

2

3

4

5

eQ

N1

K1

J3

J2

Лес жовтувато-сірий

Алеврит щільний

Мергель сильно тріщинуватий

Глина чорна щільна

Алевроліт плитчастий тріщинуватий

8,5

13,4

25,0

83,0

85,0

6,2

23,0

83,0

6,2

23,1

51,2

208

545,8

1

2

3

4

5

6

dQ

eQ

N 1

K 2

K 1

J 3

Супісь макропориста з включенням щебеню вапняків

Лес жовтувато-сірий

Алеврит щільний

Вапняк кавернозний

Мергель сильно тріщинуватий

Глина чорна щільна

6,9

16,5

20,7

36,4

95,4

97,0

46,3

46,3

209

512,1

1

2

3

4

eQ

J2

J1

T2

Суглинок бурий макропористий

Алевроліт плитчастий

Піщаник тріщинуватий

Аргіліт сірий щільний

3,0

13,3

44,9

49,6

17,2

17,2

210

537,9

1

2

3

4

eQ

N1

J3

J2

Лес жовтувато-сірий

Алеврит сірий щільний

Глина чорна щільна

Алевроліт плитчастий

8,2

11,8

60,1

87,0

60,4

39,0

211

546,3

1

2

3

4

5

6

dQ

eQ

N1

K2

K1

J3

Супісь макропориста з включенням щебеню вапняків

Лес жовтувато-сірий

Алеврит щільний

Вапняк кавернозний

Мергель сильно тріщинуватий

Глина чорна щільна

7,3

14,0

17,1

29,6

87,5

101,2

43,0

43,0

212

481,7

1

2

3

4

pQ

aQ

T2

T1

Суглинок із дресвою і щебенем

Пісок середньої крупності

Аргіліт плитчастий

Вапняк тріщинуватий

7,3

21,6

26,1

41,5

5,4

26,1

5,4

3,0

213

478,2

1

2

3

4

5

aQ4

aQ4

aQ3

aQ3

Т1

Супісь бура

Пісок дрібний кварцовий

Суглинок сірий мулкуватий

Пісок крупний із гравієм і галькою

Вапняк тріщинуватий

7,5

19,8

26,2

31,9

40,0

3,4

26,2

3,4

1,4

214

491,4

1

2

3

4

5

аQ3

аQ3

аQ3

T2

T1

Пісок пильоватий із включенням органічних залишків

Суглинок сірий мулкуватий

Пісок крупний із гравієм і гальок

Аргіліт сірий щільний

Вапняк тріщинуватий

29,7

38,0

41,5

45,0

49,0

16,5

38,0

45,0

16,5

14,3

13,0

215

515,6

1

2

3

4

dpQ

J3

J2

J1

Глина чорна з дзеркалами зсуву по тріщинах.

Глина чорна щільна

Алевроліт щільний плитчастий

Піщаник кварцовий

15,6

26,4

55,0

60,8

55,0

42,4

216

477,5

1

2

3

4

5

6

aQ4

aQ4

aQ4

aQ3

aQ3

J1

супісь із включенням валунів

Пісок крупний із включеннями гравію Пісок пильоватий

Суглинок мулкуватий сірий

Пісок із гравієм і галькою

Піщаник кварцовий

6,5

12,6

17,1

26,2

36,1

38,9

4,9

26,2

4,9

4,5

217

493,8

1

2

3

4

5

6

aQ3

aQ3

aQ3

aQ3

J3

J2

Супісь бура макропориста

Пісок пильоватий

Суглинок мулкуватий сірий

Пісок різнозернистий із гравієм

Глина чорна щільна

Алевроліт щільний плитчастий

14,6

32,1

43,3

48,2

60,4

64,3

21,0

43,0

60,4

21,0

20,0

15,0

218

475,1

1

2

3

4

5

aQ4

aQ4

aQ3

aQ3

J3

Пісок пильоватий

Пісок із гравієм і галькою

Суглинок мулкуватий сірий

Пісок різнозернистий із гравієм

Глина чорна щільна

14,0

20,7

24,6

26,7

36,0

3,2

24,6

3,2

1,0

219

488,9

1

2

dpQ

J3

Зсувні утворення (глина грудкувата з брилами мергелю)

Глина чорна щільна

15,5

27,4

220

492,6

1

2

3

4

5

aQ3

aQ3

aQ3

aQ3

J3

Супісь бура макропориста

Пісок пильоватий

Суглинок мулкуватий сірий

Пісок різнозернистий із гравієм

Глина чорна щільна

13,7

30,3

43,6

47,1

55,0

21,4

43,6

21,4

43,6

221

477,4

1

2

3

4

5

aQ4

aQ3

aQ3

K1

J3

Супісь бура макропориста з включенням гальки і гравію

Пісок пильоватий

Суглинок мулкуватий пластичний

Мергель сильно тріщинуватий

Глина чорна щільна

8,4

15,1

19,0

23,9

35,0

5,8

19,0

5,8

6,2

222

478,2

1

2

3

4

aQ4

aQ4

K1

J3

Супісь бура макропориста

Пісок різнозернистий кварцовий

Мергель сильно тріщинуватий

Глина чорна щільна

4,2

18,3

26,0

41,2

7,7

7,7

223

540,2

1

2

3

4

5

dQ

eQ

N1

K1

J3

Супісь c включенням гравію

Лес жовтувато-сірий

Алеврит щільний

Мергель сильно тріщинуватий

Глина чорна щільна

1,2

8,1

13,5

30,3

36,6

6,4

6,4

224

520,0

1

2

3

4

5

eQ

J2

J1

T2

T1

Суглинок

Алевроліт щільний плитчастий

Піщаник кварцовий

Аргіліт плитчастий

Вапняк тріщинуватий

1,0

9,5

34,0

79,2

86,5

30,0

79,2

30,0

60,0

Рис. 3. Геологічна карта 2.

Самостійна робота 9.

Встановлення класифікаційних властивостей ґрунту, та їх аналіз.

Встановлення та аналіз класифікаційних характеристик ґрунту проводиться згідно класифікації. в основі класифікації ґрунту є тип структурних зв’язків.

ґрунти підрозділяються на два класи, скельні – з кристалізаційними структурними зв’язками, та дисперсні з іншими структурними зв’язками.

Класифікаційні характеристики ґрунтів.

Скельні ґрунти.

  1. По тимчасовому опору одноосному стиску ґрунту у водонасиченому стані Rc (Мпа)

  • Дуже міцні > 120

  • Міцні 120 . 50

  • Середньої міцності 50 . 15

  • Маломіцні 15 . 5

  • Зниженої міцності 5 . 3

  • Низької міцності 3 . 1

  • Вельми|дуже| низької міцності < 1

  1. По ступеню вивітрювання; ks = m/(відношення щільності вивітреного і не вивітреного ґрунту)

  • Невивітрені ks = 1

  • Слабо вивітрені 1 . 0,9

  • Вивітрені 0,9 . 0,8

  • Сильно вивітрені < 0,8

  1. По коефіцієнту розм’якшування ksaf = Rc/Rs (відношення тимчасового опору одноосному стиску у водонасиченому і повітряно-сухому стані)

нерозм'якшувані ksaf > 0,75; Розм'якшувані ksaf < 0,75

Класифікаційні характеристики дисперсних незв'язних ґрунтів.

  1. По гранулометричному складу:

    стан крупноуламкового піщаного ґрунту

    Розподіл часток по крупності % маси повітряно сухого ґрунту.

    Крупноуламкові

    Грунт, валунний (брилів)

    Маса частинок більше за 200 мм більше 50%

    Галечник (щебенистий|) ґрунт

    Маса часток більше за 10 мм більше 50%

    Гравійний (дресвяной|) ґрунт

    Маса часток більше за 2 мм більше 50%

    Піщані

    Пісок гравелистий

    Маса часток більше за 2 мм більше 25%

    Пісок крупний

    Маса часток більше за 0,5 мм більше 50%

    Пісок середньої крупності

    Маса часток більше за 0,25 мм більше 50%

    Пісок дрібний

    Маса часток більше за 0,1 мм більше 75%

    Пісок пилуватий

    Маса часток більше за 0,1 мм менше 75%

  2. По ступеню вологості крупноуламкових і піщаних ґрунтів. Sr (відносна вологість ґрунту – ступінь заповнення пір ґрунту водою)

Маловологі Sr < 0,5

Вологі Sr 0,5 . 0,8

Насичені водою Sr > 0,8

3. По ступеню неоднорідності Сu крупно уламкових| і піщаних ґрунтів

Однорідні Сu < 3

Неоднорідні Сu 3 . 6

Дуже неоднорідні Сu > 6

4. По коефіцієнту вивітрювання| крупно уламкових піщаних ґрунтів. ks = (k1 k0)/ k1; (k0 – відношення маси часток розміром менше 2 мм до маси часток| розміром більше 2 мм до випробування на стиранність; k1 – теж після випробування на стиранність)

Невивітрені 0 ... 0,5; Слабовиветрені 0,5... 0,75; Сильновиветрені 0,75 ... 1