2. Достовірність даних та висновків екологічного аудиту

Процес здійснення екологічного аудиту повинен бути розроблений таким чином, щоб замовник і екоаудитор могли бути впевненими в досягненні очікуваного рівня довіри щодо достовірності даних екоаудиту і будь-яких його висновків.

Докази, одержані під час екологічного аудиту, неминуче становитимуть лише частину наявної інформації частково через те, що екоаудит виконується протягом обмеженого періоду часу та з обмеженими ресурсами. Тому всім екологічним аудитам притаманний елемент невизначеності, і всі користувачі їх результатів повинні це усвідомлювати.

Екоаудитор повинен брати до уваги обмеження щодо збирання доказів екологічного аудиту, а також можливість присутності елементу невизначеності в даних та у будь-яких висновках екаоаудиту і повинен враховувати ці чинники у його плануванні та здійсненні.

Екоаудитор повинен докладати всіх зусиль для отримання достатніх доказів екологічного аудиту з тим, щоб було враховано окремі суттєві його дані й сукупності менш суттєвих даних, які можуть впливати на будь-які висновки екоаудиту. З цією метою при проведенні початкового екологічного аудиту на підприємстві доцільно включати у контрольні листи наступні питання:

1. Організація і управління роботами з охорони оточуючого середовища на підприємстві

1.1. На кого на підприємстві покладено відповідальність за:

- розміщення відходів;

- емісію шумів?

1.2. Чи призначені відповідальні особи з окремих видів діяльності щодо оточуючого середовища та по сферах оточуючого середовища?

1.3. Чи є документовані описи функцій, процедур і відповідальності з охорони оточуючого середовища?

1.4. Чи прийнята екологічна політика підприємства? Ким вода затверджена?

1.5. Чи затверджена Програма підприємства в галузі оточуючого середовища?

1.6. Хто є відповідальним за виконання Програми підприємства в галузі оточуючого середовища?

1.7. Чи регулярно керівництво підприємство здійснює контроль виконання екологічної політики і Програми підприємства в галузі оточуючого середовища?

1.8. Чи використовуються законодавчі акти національного і регіонального рівня для постійного покращення діяльності з охорони оточуючого середовища на підприємстві?

1.9. Хто перевіряє обладнання, виробничі дільниці щодо нанесення ними шкоди оточуючому середовищу?

1.10. Як стимулюють діяльність співробітників, направлену на охорону оточуючого середовища?

1.11. Як поставлено роботу з підвищення відповідальності персоналу за стан оточуючого середовища?

1.12.Чи передбачено ознайомлення громадськості зі звітами підприємства з оточуючого середовища?

1.13. Чи є накази по підприємству, розпорядження, інструкції, стандарти підприємства, що містять правила і процедури з охорони оточуючого середовища?

1.14. Як документуються результати робіт з охорони оточуючого середовища, які виконуються відповідно до стандартів і інструкцій з охорони оточуючого середовища? Чи існує Положення підприємства з охорони оточуючого середовища?

1.15. Чи є на підприємстві перелік законодавчих і адміністративних актів, нормативних документів з охорони оточуючого середовища?

1.16.Чи здійснюється регулярно контроль стану оточуючого середовища на території підприємства?

1.17. Чи ведуть облік витрат підприємства на оточуюче середовище?

1.18. На яких дільницях підприємства є необхідність організації діяльності з охорони оточуючого середовища?

1.19. Чи ведеться екологічний паспорт підприємства?

1.20. Чи здійснюється на підприємстві аналіз балансу матеріальних, енергетичних ресурсів та рівня використання їх при виробництві продукції з врахуванням викидів, скидів і відходів виробництва?

2. Емісії (викиди)

2.1.Чи є на підприємстві кадастр емісій (викидів), де реєструють джерела емісій (викидів) – відпрацьоване повітря, шум, випромінювання тощо?

2.2. Які емісії (викиди) регулярно вимірюються та аналізування на підприємстві?

2.3. Для яких речовин, розпад яких призводить до емісії(викидів), встановлюють показники їх впливу на оточуюче середовище?

2.4. На які емісії(викиди) є скарги співробітників на робочих місцях? На які емісії є скарги мешканців, громадськості (наприклад, загазованість, шум)?

2.5. Які заходи зі зниження чи запобігання емісії (викидів) на підприємстві:

- проводяться;

- є у стадії розробки;

- плануються?

2.6. Яке зниження емісії(викидів) має місце на підприємстві (за рік) у результаті проведення відповідних заходів?

2.7. Чи розроблені аварійні плани стосовно емісії (викидів) щодо забезпечення безпеки від витікання, а також на випадок пожежі, вибуху, паводку?

2.8. Як стимулюється діяльність працівників, направлена на скорочення і запобігання емісій(викидів)?

3. Стічні води

3.1. Чи є внутрішньозаводський кадастр стічних вод, який містить документування (реєстрацію) всіх потоків стічних вод та опис способів(методів) їх утилізації?

3.2. Чи здійснюється аналіз ( у т.ч. вимірювання) всіх потоків, включаючи їх хімічний склад і обсяги за окремими видами (потоками) стічних вод?

3.3. Які речовини, що мають шкідливий вплив на воду, використовуються у виробництві, виробляються або накопичуються на підприємстві?

3.4. Які установки, обладнання є на підприємстві для:

- зберігання;

- завантаження;

- перевантаження речовин, які шкідливо впливають на воду?

3.5. Чи є установки для:

- виробництва;

- очистки (нейтралізації);

- використання (утилізації) речовин, що шкідливо впливають на воду?

3.6. Які заходи для запобігання негативного впливу на воду речовин, які шкідливо на неї впливають, на підприємстві:

- проводяться;

- знаходяться у стадії розробки;

- плануються?

3.7. Які заходи для знищення скидів забруднених стічних вод:

проводяться;

- знаходяться у стадії розробки;

- плануються?

3.8. Які установки для очистки стічних вод:

- є;

- розробляються;

- планують ввести?

3.9. Чи є на підприємстві:

- накопичувальні резервуари;

- накопичувальні затримуючі резервуари?

3.10. Чи призначена на підприємстві відповідальна особа ( п.і.п., посада, відділ, функції) за охорону водних ресурсів?

3.11. Чи працює підприємство в режимі „прямого виходу” стічних вод?

3.12. Якщо „так”, то хто (п.і.п., посада, відділ, функції) несе відповідальність за їх контроль (відбір проб, вимірювання, аналіз)?

3.13. Чи складаються у рамках внутрішнього контролю стічних вод:

- журнал підприємства;

- щорічний контрольний звіт?

3.14. Які заходи для скорочення обсягу шкідливих речовин:

- проводяться;

- знаходяться у стадії розробки;

- плануються?

3.15. Чи виводить підприємство стоки вод напряму?

3.16. Якщо „так”, то які щорічні обсяги таких вод?

3.17. До яких видів витрат відносяться витрати коштів, пов’язаних зі стічними водами?

3.18.Які заходи для зниження обсягів шкідливих речовин у стічних водах:

- проводяться;

- знаходяться у стадії розробки;

- плануються?

3.19. Чи здійснюються на підприємстві скиди стічних вод, одержаних від інших промислових об’єктів?

3.20. Чи розроблені аварійні плани стосовно стічних вод (забезпечення безпеки від витікання), а також на випадок пожежі, вибуху чи паводку?

3.21. Чи розроблені термінові заходи щодо недопущення забруднення води?

3.22. Чи регулярно здійснюють навчання з техніки безпеки?

3.23 Чи є уловлюючі пристрої для речовин, які шкідливо впливають на воду?

3.24. Чи перевірявся стан каналізації останніми роками? Якщо ні, то чи маєте інформацію про можливий стан каналізації?

4. Відходи

4.1. Чи є на підприємстві кадастр відходів, де документуються всі етапи обороту відходів на підприємстві (виникнення, утилізація, тимчасове накопичення, вивоз для складування і знищення)? Чи заключені договори на вивіз відходів?

4.2. Чи утворюються на підприємстві відходи 1-го класу небезпеки? Хто несе відповідальність за їх оборот? Яка частина відходів відноситься до 1-го класу небезпеки? Яка частина відходів відноситься до 2-го класу небезпеки?

4.3. Чи є на підприємстві затверджені ліміти утворення відходів?

4.4. Яка частина відходів використовується повторно? Яка частина відходів сортується за видами і використовується повторно?

4.5. Чи є на підприємстві установки, обладнання для переробки відходів, місця для тимчасового розміщення і складування відходів?

4.6. На яких установках, обладнанні процесах виробництва виникають відходи?

4.7. Які заходи зі скорочення відходів для даних установок, обладнання і процесів:

- проводяться;

- знаходиться в стадії розробки;

- плануються?

4.8. Які заходи з використання відходів виробництва:

- проводяться;

- знаходиться в стадії розробки;

- плануються?

4.9. Які заходи з покращення розміщення відходів:

- проводяться;

- знаходиться в стадії розробки;

- плануються?

4.10. Хто несе відповідальність за дотримання вимог законодавчих і нормативних актів ( п.і.п., відділ, посада, функції) щодо відходів?

4.11. Чи є на підприємстві план заходів із забезпечення розміщення всіх відходів? Як він виконується?

4.12. Які заходи із скорочення відходів (кількість видів, обсяги), їх переробки проводяться на підприємстві?

4.13. Яке скорочення кількості відходів та пов’язаних з їх розміщенням затрат за минулий рік?

4.14. Які відходи при пожежі або внутрішньозаводських аваріях при транспортуванні включаються в аварійний план або аналіз безпеки?

4.15. Чи була проведена оцінка екологічності упаковки продукції підприємства?

4.16. Як стимулюється діяльність співробітників, направлена на скорочення відходів?

5.Ґрунти

5.1. Які шкідливі впливи на оточуюче середовище у вигляді:

- забруднення води;

- забруднення ґрунтів

відомі на території та поряд з територією підприємства?

5.2. Чи проводяться на території чи поряд з територією підприємства дослідження (відбір проб, вимірювання, аналізи) ґрунтів, води?

5.3. Чи були на підставі одержаних результатів досліджень:

- здійснені санкції;

- прийняті заходи;

- здійснені корегуючі дії (здійснені заходи)?

5.4. Хто є відповідальним на підприємстві за регулярний нагляд за ґрунтами і водою на території підприємства? З яким інтервалами і ким здійснюється цей нагляд?

6. Небезпечні (шкідливі) речовини:

6.1. Чи є на підприємстві кадастр (перелік) небезпечних речовин або картотека, в якій документуються всі небезпечні речовини, які використовують? Якщо „так”, то чи є в цих документах такі дані:

• назва;

• хімічні позначення;

• паспорт безпеки;

• показники-характеристики речовин (токсичність, небезпечні реакції і т.д.);

• характеристика екологічної небезпеки;

• вказівки з технічної безпеки, захисні заходи;

• вимоги до зберігання;

• вимоги до упаковки;

• вимоги до транспортування;

• вимоги до маркірування;

• вимоги до утилізації;

• альтернативи;

• річне витрачання (споживання, виробництво);

• постачальник;

• інше?

6.2. Хто несе відповідальність за розробку, актуалізацію та видачу переліку небезпечних речовин ( п.і.п., посада, відділ, функції)?

6.3. У яких установках, процесах:

- використовуються;

- виробляються небезпечні речовини?

Чи утворюються вони як відходи, остаточні речовини?

6.4. Чи надаються відомості про місце зберігання , захоронення і перезахоронення небезпечних речовин або про всі установки, де використовуються або одержуються небезпечні речовини? Якщо „так”, то кому, з якою періодичністю?

6.5. Які склади, місця розміщення повинні мати дозвіл на зберігання небезпечних речовин згідно встановлених правил?

6.6. Які заходи стосовно конкретних процесів із запобігання впливу небезпечних речовин:

- проводяться;

- знаходиться в стадії розробки;

- плануються?

6.7. Чи заплановано, знаходиться в стадії розробки або є можливість заміни небезпечних речовин, що використовуються, використанням у виробництві більш чистих речовин?

6.8. Чи є зрозумілі, прості у використанні інструкції з використання небезпечних речовин? Якщо “так”, то хто несе відповідальність на підприємстві за розробку і виконання цих інструкцій ( п.і.п., посада, підрозділ, функції)?

6.9. Для яких установок або процесів є дозвіл відповідних наглядових органів на використання, виробництво, зберігання , транспортування небезпечних речовин? Якщо „так”, то від яких?

6.10. Чи існують плани безпеки щодо небезпечних речовин у випадку:

- пожежі;

- забруднення води, паводку;

- вибухів;

- тушення пожежі?

6.11.П. і. п., посада, відділ і функції щодо небезпечних речовин особи, відповідальної за пожежну безпеку?

6.12. Як здійснюється ознайомлення співробітників з правилами використання, поводження з небезпечними речовинами?

6.13. Чи регулярно проводиться навчання працівників з техніки безпеки, в т.ч. пов’язане з використанням, транспортуванням небезпечних речовин?

6.14. Чи регулярно здійснюється контроль за дотриманням правил техніки безпеки, пов’язаної з небезпечними речовинами?

7. Енерго- і водопостачання

7.1. Чи регулярно складають і аналізують баланс енерго- і водопостачання підприємства? Чи є діаграма енергоспоживання?

7.2. Чи протоколюються дані з енерго- і водопостачання на підприємстві:

щоденно; щотижнево; щомісячно; щорічно.

7.3.Чи знаєте, у яких підрозділах підприємства більш за всіх споживається енергії і води? Чи є відповідність між енерго- і водопостачанням та потребами в енергії і воді виробництва ( технічних засобів, процесів)?

7.4. Чи розроблені заходи для економії енергії і води в окремих галузях діяльності підприємства?

7.5. Чи є особа або особи, відповідальні за витрачання енергії і води в різних підрозділах підприємства?

7.6. Чи проводилися на підприємстві дослідження (аналіз) споживання енергії і води? Якщо „так”, то які їх результати?

7.7. Які заходи для економії енергії і води на підприємстві:

- здійснюються;

- знаходяться в стадії розробки;

- плануються?

7.8. Яка економія енергії і води одержана в результаті реалізації окремих заходів у поточному (минулому) році?

7.9. Які можливі заходи для економії енергії і води не були проведені на підприємстві й чому?

7.10. Як стимулюється діяльність працівників, направлена на енерго- і водозбереження?

Для забезпечення достовірності доказів екологічного аудиту важливо на достатньому рівні оцінити відповідну документацію підприємства (табл.24.1)

Для забезпечення достовірності даних екологічного аудиту важливо у екоаудиторському протоколі відобразити всі рубрики аспекта діяльності підприємства, які визначаються у відповідності з цілями і завданнями екоаудиту, а також всі заходи щодо наведеної рубрикації. При цьому роблять відмітки про проведення робіт та виконання заходів (так/ні) (табл.24.2). Не менш важливим є також адекватно оцінити оборот відходів по підприємству (табл.24.3). Під час екоаудиторської перевірки важливо перевірити правильність класифікації відходів підприємства, що перевіряють (табл. 24.4). Для екоаудиторської перевірки важливо також визначитись із властивостями номенклатури відходів підприємства (табл.24.5).