Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпаргалки з Зарубіжної.docx
Скачиваний:
20
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
53.4 Кб
Скачать

3. Що таке «гомерівський епітет»? Наведіть приклади з поем Гомера.

Гомерівський епітет – поетичне означення, характерне для гомерівського епосу і зафіксоване складними словами. Гомерівські епітети постійні, тобто назавжди закріплені за певними словами або іменами. Наприклад: хмаро гонитель, громовладний Зевс; волоокаГера; прудконогий, богоподібнийАхіллес; шоломосяйний, осяйливийГектор; ясноокаАфіна; срібнолукий Аполон; хитромудрий Одісей.

4. Визначіть ідею та провідний мотив вірша Архілоха «Серце, серце…».

Темою є звертання до серця та душі людини. Ідея вірша в тому, що людина повинна бути стійкою в біді та в радості, повинна пізнати зміни в житті й гідно їх витримати. Це хорей, тому що вірш написаний двоскладовою стопою з наголосом на першому складі. Це декламаційна поезія. Основним змістом поезій Архілоха є його особисті переживання. У його ліриці виявляється конфлікт між особою та суспільством, але конфлікт ще не приводить до відособлення. Поет зупиняється на проблемі мінливості існування, в якому все залежить від «долі і випадку», але разом з тим визнає творче значення людських зусиль. Зрадливості долі, з її «ритмом», в якому чергуються горе й радості, людина повинна протиставити «стійкість». Лірику Архілоха можна вважати філософською: поет доходить висновку, що хоча багато чого у житті людини залежить від богів, все ж таки люди можуть бути стійкими, сильними, мужньо зносити всі негаразди і біди, гідно їх зустрічати.

5. Як ви розумієте поняття «анакреонтична поезія»?

Анакреонтична поезія (названа за ім’ям давньогрецького поета Анакреонта) – жанр ліричної поезії, в якому панує життєрадісне світосприйняття, перейняте мотивами земного щастя, кохання, чуттєвої насолоди.

Варіант 3

1. Назвіть основні види Старогрецької лірики та охарактеризуйте їх.

1. Декламаційна

- елегійні твори

- ямбічні твори

2. Пісенна

- мелічні твори

(сольні (Сапфо, Анакреонт) і хорові (Піндар))

Елегія – жанр лірики, у якому переважають сумні роздуми про життя, кохання.

Ямб – жартівлива пісня, виникнення якої пов’язане з міфами про зміни пір року.

Мелічна лірика – слово, музика, танок. Частіше для культових обрядів.

2. Поясніть назву та визначіть провідний мотив вірша Архілоха «Хліб мій на списі замішений».

Така назва вірша наводить читача на роздум про долю і життя воїна, яке проходить зі зброєю в руках і в постійній боротьбі. Справжній і мужній воїн є вірним і відданим своїй батьківщині, нехтуючи своїм власним життям. Для розуміння цього вірша треба знати, що старогрецькі воїни (так само, як римські легіонери) під час походів носили свої пожитки прив'язані на списі, звідси мотив і назва вірша.

3. Що таке гномічна поезія?

Гнома (грец. вислів) – сентенція, автори якої ставлять собі за мету дати повчання у формі коротких, влучних виразів. Гноми зустрічаються в Грецькій літературі, починаючи від Гомера. Найчастіше гноми писалися елегійним дистихом. Нині гнома означає дуже стислий вірш, який містить певну, здебільшого афористичну, думку.

4. Яке міфологічне походження терміну «ямб»?

Елліни так любили музику, що навіть декламаційну лірику часто виконували в інструментальному супроводі. Щоправда, ці інструменти були не такими милозвучними, як ліра. Так, ямби могли виконувати під брязкіт металевої пластинки, прив'язаної до підошви виконавця, якою той відбивав ритм по каменю. Іноді виконання ямбів супроводжувалося різкими звуками дудки — ямбіке. Звідси — одне з тлумачень походження (етимології) слова «ямб».

Інше тлумачення походить від імені служниці Ямби. За міфом, вона грубими жартами розсмішила навіть невтішну богиню Деметру, яка розшукувала свою доньку Персефону. Ця зорієнтованість на різкість, грубість узгоджується з викривальним характером багатьох творів ямбічної поезії. Адже в Елладі ямбами називали дошкульні чи жартівливі вірші (нині ж ямб — віршовий розмір). «Батьком» ямбів вважається Архілох, хоча не він винайшов цей жанр, який здавна вживався в еллінському фольклорі.