Структура залікових кредитів дисципліни «Історія української літератури XX століття»

№ п/п

Перелік тем лекцій

Кількість годин

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Розділ І. Літературно-мистецький процес доби Українського Відродження 20-30-х років XX століття.

Тема 1. Поліфонічність філософії космізму 20 – 30-х років XX століття, проблеми гармонізації і безсмертя.

Лекція 1. XX століття: Модерне європейське порубіжжя. Загальні тенденції художнього розвитку в Україні у 20-30-ті рр. ХХ ст. Схема літературного процесу: iсторико-хронологiчний принцип. Специфіка літературного розвитку початку XX століття. Українська преса. Шляхи розвитку поезії. Модернізм як філософія, як модель літературного розвитку. Дискурс модернізму у форматі української культури 20 - 30-х рр. XX ст.

Література:7, с. 9-148, с. 731-770; 15; 10; 1;3; 11; 12; 6; 17.

Тема 2. Європеїзація української поезії 20 – 30-х років XX століття. Модерн.

Лекція 2. «Філософія життя» у модерних трансформаціях: кларнетизм, вітаїзм, космізм Павла Тичини. Загальний огляд мистецьких пошуків-відкриттів українських поетів. Діалог літературних поколінь: традиція і новаторство. Еволюція «неоромантизму» та його модерні модифікації. Унікальність української літератури початку ХХ століття. Концепція «людини» у вік синтезу. Витоки українського ренесансу 20 – 30-х років XX століття. Філософський символізм В. Свідзинського і «кларнетизм» П. Тичини.

Література:7, с 33-203, 334-345;3; 5; 6; 11; 13; 17; 3.

Лекція 3. Синкретизм художнього мислення Володимира Сосюри. Широкий діапазон соціально-філософської тематики поета: космізм, стоїцизм, революційний романтизм, кордоцентризм. Теорія магії чисел Піфагора та її вплив на кодування художнього тексту. Астральність світогляду поета, унікальність поетики. Роздвоєність особистого «Я» В. Сосюри у епоху кривавого абсурду тоталітарного тиску влади на українську інтелігенцію. Громадянська позиція поета, участь у народно-визвольних змаганнях.

Література: 7: 260-277; 308-325,361-365; 3; 13; 115; 17; 1; 6.

Лекція 4. Ідейно-художній сенс неокласиків – «парнасців». Cфера автентичного «неокласицизму»: М. Зеров, М. Рильський, П. Филипович, М. Драй-Хмара, О. Бургардт. Свобода духу, пошук гармонії форми та змісту, прагнення до світовості, моральний та естетичний кодекс неокласиків. Плідна діяльність неокласиків у науковій, викладацькій сферах, у галузі художнього перекладу. Естетика і поетика неокласиків. Вплив митців на формування художніх смаків, естетичних ідеалів, етичних імперативів молодих літераторів художнього процесу поч. ХХ ст.

Література: 7, с. 214-231, 3; 6; 11; 13;15; 17; 18.

Лекція 5. Інтелектуальна поезія Євгена Плужника – поета-філософа, бунтаря-анахорета. Модерністичні мотиви творчості письменників літературної організації «Ланка» (МАРС). Наближення до європейської традиції, «філософія серця». Фенологія поетичного доробку екзистенціаліста Є. Плужника. Втілення мрії Є. Плужника про вічну Гармонію та вільну Україну. Скептицизм Є. Плужника. Філософема «час» у просторі космічно-планетарного мислення поета. Медитаційна та сугестивна спрямованість творчої думки митця. Вплив російської класики на формування авторського стилю. Перекладацька діяльність поета. Духовність художнього світу Є. Плужника, воля поета до Життя.

Література: 7, с. 379-394;15; 17; 18;6; 5.

Тема 3. Особливості національно-культурного відродження в Україні на межі епох.

Лекція 6. Політика і мистецтво: протистояння у радянському соціумі. «Вольтер’янство» М. Хвильового. «Романтика вітаїзму». Доба «українізації» («дерусифікації», «коренізації») 1917 – 1927 років. Потужний розвиток науки та мистецтва. Модерне трактування поняття «історія української літератури» (М. Грушевський, М. Чижевський, Л. Білецький, М. Возняк). Драматизм української бездержавності на тлі відродження національної ідеї, дилеми епохи порубіжжя. Політичний резонанс літературної дискусії 1925 – 1928 років. Характеристика творчості М. Хвильового: філософсько-художній аспект.

Література: 7, с. 533-551, 618-624; 250-260; 1; 2; 16; 15; 17; 18; 13; 4; 14; 11.

Лекція 7. Парадигма стилів літературної критики. Сатира – особливий тип філософування, феноменальний метод критики: Остап Вишня. Плюралізм літературно-критичної думки в Україні до к. 20-х рр. та патологічне її виродження у марксистський ідеологізм в 30-х рр. XX століття. Загальний огляд розвитку сатиричної думки. Сатирикон та гумористика Остапа Вишні як дзеркало націотворчих проблем у форматі радянського суспільства. Ганебний процес СВУ.

Література: 7, с. 572-579, 724-727;16; 11; 15; 17; 2.

Тема 4. Еволюція української прози 20 – 30-х років XX століття. Жанрово-стильові особливості розвитку української прози 20 – 30-х років XX століття.

Лекція. 8. Інтелектуальний роман 20-30-х років ХХ століття: Підмогильний і Домонтович. Українська проза у конт5ексті європейського модернізму. Модерна проза, європеїзм українського генія-прозаїка, перекладача В. Підмогильного. Іронічний, скептичний дискурс В. Підмогильного та Домонтовича. Предтеча і розвиток інтелектуального роману. Велика проза 20 – 30-х років XX століття. Синтез романтичної сугестії з модерною конструкцією, кіномонтаж (Ю. Яновський «Вершники», «Майстер корабля»).

Література: 7, с. 520-533, 642-651;

Лекція 9. Втілення ментальних кодів селянської душі у новелістичному мистецтві Г. Косинки. Модерна новела. Феномен Г. Косинки-новеліста у просторі української ментальності. «Кит» у прозі на орбіті «МАРСу». Генезис жанру «новела» та його інтерпретація Г. Косинкою. Оновлення новелістом традицій В. Стефаника. Огляд творчого доробку Г. Косинки (тематика, проблематика, образи-міфологеми, символи). Значення творчого доробку письменника. Мистецькі паралелі.

Література: 7, с. 551-561; 1, 2, 3, 5, 11, 13, 14, 15, 17.

Лекція 10. Експериментальна проза 20-30-х років ХХ століття: «химерник» Йогансен. Оновлення української прози 20-30-х років. Блазнювання як інфантилізація національного характеру. Явище експериментального прозописьма 20-х років ХХ століття. Феномен «магічного реалізму» у європейській традиції. Потенціал пригодницького жанру як альтернатива «серйозній літературі» у творчості М. Йогансена. Оригінальність і новаторство художнього експерименту М. Йогансена. Жанр художнього репортажу у повісті. Людина з химерним йменням: фенологія життя-творчості М. Йогансена. Огляд прози Гео Шкурупія, Є. Плужника.

Література: 7, с. 301-308; 2, 4, 5, 6, 12, 13, 14, 15, 17, 18.

Тема 5. Європейські тенденції українського мистецтва авангарду. Авангардне мистецтво в Україні 20-30-х років XX століття.

Лекція 11. Семенко Михайль – творець і лідер українського футуризму. Орієнтація українського авангарду 20-х рр. XX століття на революційну «ліву» Європу. Кверофутуристичні організації, друковані органи. Новаторські пошуки Семенка у контексті загальноєвропейського авангардного мистецтва. Естетика раннього українського футуризму в системі філософських концепцій Ф.Ніцше, А. Бергсона, К. Жакова. Засадничі положення «панфутуризму» і теорія «деструкції-конструкції». Трикстерська основа творів поета. Семенко і кінематограф. Місце Михайля Семенка в літературному процесі, значення творчої спадщини для формування цілісної картини філософсько-естетичних пошуків української літератури ХХ століття.

Література: 7, с. 287-301; 1, 2, 3, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17.

Тема 6. Українська драматургія 20 – 30-х років XX століття: література, театральне мистецтво.

Лекція 12. Новатори модерного національного театру і драматургії. Взаємовпливи новітньої літератури і театрального мистецтва. Історично-літературна парадигма становлення модерної драматургії і театрального авангарду. Тема національного відродження у духовній спадщині театру «корифеїв». Напрямки розвитку професійного театру 20 – 30-х років XX ст. Експериментальний театр Леся Курбаса. Причини політичної загрози «Березолю». Огляд модерної української драматургії. Драматургія М. Куліша як «театр парадоксу», «театр абсурду». Кулішевий гротеск – політична сатира на «хатній» український націоналізм та великоросійський шовінізм. Модернізація жанру драматичної поеми І. Кочергою.

Література: 7: 661-769; 2, 3, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 17.

Тема 7. Українська кінодраматургія: 20 – 30-ті роки XX століття.

Лекція 13. Космічно-планетарне мислення поета кіно Олександра Довженка. Роль кіноорганізації «Юга Леф». Екранізація творів українських письменників. Пошуки нових засобів кіновиразності, утвердження нових принципів. Герої-символи фільмів О. Довженка, міфологічний вимір. Звукове кіно – зближення сценарної та літературної творчості. Історичний оптимізм – характерна риса міфологічного мислення. «Безсмертя» як провідна філософема у мистецтві О. Довженка. О. Довженко – новатор жанру, основоположник професійної кінодраматургії в українському мистецтві. Національний та загальнолюдський аспекти кіноповістей О. Довженка, риси міфологемного мислення. Світова слава кіномитця.

Література: 5, 6, 10, 11, 13, 15, 17, 18;

Розділ 2. Соцреалізм 40-х рр. ХХ ст.: догматична уніфікація літературно-мистецького життя в Україні.

Тема 8. Соцреалізм як тоталітарна художня культура.

Лекція 14. Остаточна уніфікація літературного процесу внаслідок впровадження методу соціалістичного реалізму. Закриття виходу українського мистецтва у європейський контекст. Репресивний тиск з фізичним вилученням інтелігенції. Розчинення українського характеру у системі комунівських цінностей. Патетичність, епічність соцреалістичної літератури. Поетичний український соцреалізм. Символічний образ вождя-батька через призму українського поета-блазня. Прозовий український соцреалізм. Деструкція жанру роману. Підпорядкування роману-трилогії «Прапороносці» О. Гончара основним засадам методу соціалістичного реалізму

Література: 8, с. 5-19; 1, 3, 4, 6, 10, 11, 12, 13.

Тема 9. Творчість українських митців періоду Великої Вітчизняної війни. Лекція 15. Патріотичний пафос української літератури в період 1941-1945 років. Проростання націотворчих ідей 20-30-х рр. у творчості українських митців періоду Великої вітчизняної війни. Проголошення ідеї безсмертя народу в поезіях М. Рильського. Лірика В. Сосюри воєнного періоду. Воєнна поезія М. Стельмаха, М. Бажана. Війна з глибини трагічного конфлікту у масштабних полотнах О. Довженка.

Література: 8, с. 38-53, 200-227; 1, 6, 9, 10, 11, 18.

Розділ 3. Література Західної України та діаспори.

Тема 10. Західноукраїнська та еміграційна поезія.

Лекція 16. Історіософічна лірика «празької школи» в контексті української літератури. Незнищенність потужної енергії українського Розстріляного Відродження на теренах еміграції. Літературне угрупування «Веселка» (Ю. Дараган і Є. Маланюк). Полеміки стосовно проблеми національного мистецтва (Є. Маланюк – Д. Донцов). Аристократизм духу митців «празької школи». Синтез традиції, модернізму, авангардизму еміграційної поезії (О. Теліга, О. Стефанович, Ю. Клен). Відновлення героїчного епосу, настрої вигнанця у ліриці Ю. Дарагана. Втілення національної ідеї у ліричному світобаченні О. Ольжича і Н. Лівицької-Холодної. Проблематика, художньо-філософський вимір поезії Є. Маланюка.

Література: 7, с. 345-355; 426-481; 3, 6, 10, 11, 13, 18.

Лекція 17. Вплив історіософічної лірики «празької школи» на західноукраїнську лірику: Б.-І. Антонич. Принципи ідеалістичної системи національного мистецтва Богдана-Ігоря Антонича. Вплив творчих пошуків «пражан» на західноукраїнську лірику. Особливості міфологемного мислення Антонича через призму творчості. Лемківський колорит художньо-образної системи. Міфосвіт автора, синкретизм філософських засад пантеїзму і християнства. Музика у житті поета. Концепція сюрреалізму Антонича та її художньо-мистецьке втілення. Визнання здобутків Б.-І. Антонича на світовому рівні. Вплив Антонича на формування постмодерного художнього мислення Ю. Андруховича.

Література: 7, с. 412-423; 1, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 18.

Тема 11. Тенденції розвитку романістики української діаспори.

Лекція 18. Переосмислення і витворення нового канону української літератури: Мистецький Український Рух. Історія заснування та роль об’єднання українських письменників-емігрантів. Трагічна доля в’язнів таборів для переміщених осіб (DP). Потужна видавнича, журналістська, наукова діяльність МУРу. Конференції, дискусії стосовно вироблення національно-органічного стилю. Розвиток романістики на великому континенті. Проблематика романів Уласа Самчука. Національна ідея в оптиці художнього бачення І. Багряного. Феноменальність В. Барки – поета, романіста, есеїста, перекладача, літературознавця.

Література: 8: 227-245; 1, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 18.

2

8

4

6

2

2

2

1

1

4

2

Загальна кількість годин за 7 семестр

34