
- •2.Принципи зобов’язального права
- •3.Підстави виникнення зобов’язання
- •4.Сторони у зобов'язанні
- •5.Множинність осіб у зобов’язанні
- •6.Третя особа у зобов'язанні
- •7. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні. Зобов'язання, в яких заміна кредитора не допускається
- •8. Цесія
- •9.Суброгація
- •10.Заміна боржника у зобов'язанні
- •11Одностороння відмова від зобов'язання
- •12.Загальні умови виконання зобов'язання
- •13. Виконання обов'язку боржника іншою особою
- •14.Принцип повного виконання. Виконання зобов'язання частинами.
- •15. Достроковевиконаннязобов'язання
- •16. Місце виконання зобов'язання
- •17. Особливості виконання грошових зобов’язань
- •18. Зустрічне виконання зобов'язання
- •19. Виконання альтернативного зобов'язання
- •20.Особливості виконання зобов’язань з множинністю осіб
- •21.Забезпечення виконання зобов'язання: види, форма, умови
- •22. Поняття і види неустойки
- •23. Предмет, розмір неустойки
- •24. Штраф та пеня як різновиди неустойки
- •25.Співвідношення неустойки і збитків.
- •27.Зміст і виконання зобов’язання з договору поруки.
- •28. Гарантія. Зміст і види гарантії.
- •29.Виконання і припинення зобов’язань, що випливають з гарантії.
- •30. Завдаток. Доказова і забезпечувальна функції завдатку.
- •31. Відмінність завдатку від авансу
- •32. Види застави
- •33. Іпотека
- •34. Суб єкти заставного правовідношення
- •35. Майновий поручитель
- •36. Предмет застави
- •37. Підстави виникнення заставного правовідношення
- •38. Реєстрація застави
- •39. Перезастава
- •40. Зміст заставного правовідношення
- •41.Звернення стягнення на заставлене майно.
- •42.Застава товарів в обороті та переробці
- •43. Застава речей у ломбарді.
- •44. Притримання.
- •45. Предмет права притримання.
- •46. Поняття, підстави та наслідки припинення зобов'язання
- •47. Припинення зобов'язання виконанням, переданням відступного
- •48. Припинення зобов'язання зарахуванням
- •49. Припинення зобов'язання за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі
- •50. Припинення зобов'язання неможливістю його виконання
- •51. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи, ліквідацією юридичної особи
- •52. Порушення зобов'язання. Правові наслідки порушення зобов'язання
- •53. Прострочення боржника.
- •54. Прострочення кредитора
- •55. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання
- •56. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання
- •57. Відповідальність боржника за дії інших осіб
- •58. Субсидіарна відповідальність
- •59. Правові наслідки невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками
- •60. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
10.Заміна боржника у зобов'язанні
Стаття 520. Заміна боржника у зобов'язанні
1. Боржник у зобов´язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
На відміну від заміни кредитора (ст. 512-520 ЦК) заміна в зобов´язанні боржника завжди є небайдужою кредитору: адже новий, невідомий йому боржник може виявитися несправним, неплатоспроможним і т.п. Тому ЦК передбачає обов´язкову згоду кредитора на заміну боржника, що становить вирішальну її умову. Подібне обмеження зроблено законодавцем з урахуванням безспірної презумпції: від особи боржника залежить можливість реального й належного виконання зобов´язання (додатково див. ст. 527 ЦК та коментар до неї).
У зв´язку з цим переведення боргу можна вважати багатостороннім правочином (договором), в силу якого первісний боржник по зобов´язанню за згодою кредитора переводить свій обов´язок на нового боржника (вибуваючи, таким чином, з цього зобов´язання).
Переведення боргу, як і заміна кредитора у зобов´язанні, опосередковує зміну суб´єктного складу зобов´язання, але залишає незмінним його зміст.
Правове регулювання заміни боржника у зобов´язанні здійснюється на підставі ст.ст. 520-523 ЦК.
11Одностороння відмова від зобов'язання
Зміна або розірвання договору, за загальним правилом, допускаються лише за згодою сторін (ст. 652 ЦК України). При цьому правочин, спрямований на зміну або розірвання договору, вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється чи розривається, якщо інше не встановлено договором або законом і не випливає зі звичаїв ділового обороту. Від розірвання (зміни) договору слід відрізняти односторонню повну або часткову відмову від договору, яка можлива лише у випадках, прямо передбачених законом або договором. Так, наприклад, відповідно до ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду і вимагати відшкодування збитків.
У разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір вважається, відповідно, розірваним або зміненим.
Одностороння відмова від договору можлива тільки у випадках, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. У чинному Цивільному законодавстві норми, в яких закріплено право на односторонню відмову від договору, непоодинокі. При цьому право сторони на односторонню відмову від певного виду договору зумовлено різними чинниками. По-перше, одностороння відмова від договору може бути правовим наслідком порушення договору (наприклад, відмова наймача від договору найму, якщо наймодавець не передає йому майно — ст. 766 ЦК). По-друге, право сторін на односторонню відмову від договору може зумовлюватися характером самого договору (наприклад, право довірителя та повіреного на відмову від договору доручення — ч. 2 ст. 1008 ЦК). По-третє, можливість односторонньої відмови від договору може залежати від порядку визначення строку договору (наприклад, при укладенні договору найму на невизначений строк — ч. 2 ст. 763 ЦК).