- •2.Принципи зобов’язального права
- •3.Підстави виникнення зобов’язання
- •4.Сторони у зобов'язанні
- •5.Множинність осіб у зобов’язанні
- •6.Третя особа у зобов'язанні
- •7. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні. Зобов'язання, в яких заміна кредитора не допускається
- •8. Цесія
- •9.Суброгація
- •10.Заміна боржника у зобов'язанні
- •11Одностороння відмова від зобов'язання
- •12.Загальні умови виконання зобов'язання
- •13. Виконання обов'язку боржника іншою особою
- •14.Принцип повного виконання. Виконання зобов'язання частинами.
- •15. Достроковевиконаннязобов'язання
- •16. Місце виконання зобов'язання
- •17. Особливості виконання грошових зобов’язань
- •18. Зустрічне виконання зобов'язання
- •19. Виконання альтернативного зобов'язання
- •20.Особливості виконання зобов’язань з множинністю осіб
- •21.Забезпечення виконання зобов'язання: види, форма, умови
- •22. Поняття і види неустойки
- •23. Предмет, розмір неустойки
- •24. Штраф та пеня як різновиди неустойки
- •25.Співвідношення неустойки і збитків.
- •27.Зміст і виконання зобов’язання з договору поруки.
- •28. Гарантія. Зміст і види гарантії.
- •29.Виконання і припинення зобов’язань, що випливають з гарантії.
- •30. Завдаток. Доказова і забезпечувальна функції завдатку.
- •31. Відмінність завдатку від авансу
- •32. Види застави
- •33. Іпотека
- •34. Суб єкти заставного правовідношення
- •35. Майновий поручитель
- •36. Предмет застави
- •37. Підстави виникнення заставного правовідношення
- •38. Реєстрація застави
- •39. Перезастава
- •40. Зміст заставного правовідношення
- •41.Звернення стягнення на заставлене майно.
- •42.Застава товарів в обороті та переробці
- •43. Застава речей у ломбарді.
- •44. Притримання.
- •45. Предмет права притримання.
- •46. Поняття, підстави та наслідки припинення зобов'язання
- •47. Припинення зобов'язання виконанням, переданням відступного
- •48. Припинення зобов'язання зарахуванням
- •49. Припинення зобов'язання за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі
- •50. Припинення зобов'язання неможливістю його виконання
- •51. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи, ліквідацією юридичної особи
- •52. Порушення зобов'язання. Правові наслідки порушення зобов'язання
- •53. Прострочення боржника.
- •54. Прострочення кредитора
- •55. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання
- •56. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання
- •57. Відповідальність боржника за дії інших осіб
- •58. Субсидіарна відповідальність
- •59. Правові наслідки невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками
- •60. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
46. Поняття, підстави та наслідки припинення зобов'язання
Припиненням зобов'язання є погашення внаслідок дії правоприпиняючих юридичних фактів прав і обов'язків сторін, що становлять його зміст.
До переліку підстав припинення зобов'язання ЦК відносить:
- належне виконання (ст. 599 ЦК);
- передання відступного (ст. 600 ЦК);
- зарахування (ст. 601 ЦК);
- домовленість сторін, у тому числі новація (ст. 604 ЦК);
- прощення боргу (ст. 605 ЦК);
- поєднання боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК);
- неможливість виконання (ст. 607 ЦК);
- смерть фізичної особи, ліквідація юридичної особи (статті 608, 609 ЦК).
Перелік не має вичерпного характеру, зобов'язання можуть припинятися і з інших підстав, передбачених договором або законом. Так, стосовно окремих видів договорів цивільне законодавство України передбачає додаткові підставі припинення відповідних зобов'язань. До них, зокрема, належить відмова страхувальника або страховика за договором страхування (ст. 997 ЦК), загибель майна, переданого в управління за договором управління майном (ст. 1044 ЦК), припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом за договором комерційної концесії (ст. 1126 ЦК), визнання недієздатним, безвісно відсутнім, обмежено дієздатним учасника договору простого товариства за цим договором (ст. 1141 ЦК) та ін. Іноді закон пов'язує припинення зобов'язання зі спливом (пропущенням) певних строків. Наприклад, кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені ст. 1281 ЦК, позбавляється права вимоги, що свідчить про припинення зобов'язання. Про припинення зобов'язання свідчить вказівка законодавця на погашення вимоги (наприклад, ст. 113 ЦК), її втрату кредитором або позбавлення. Зобов'язання акцесорного характеру припиняються внаслідок припинення основного зобов'язання. Дана підстава передбачена для припинення іпотеки (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку"), поруки (ч. 1 ст. 559 ЦК). Недоговірне зобов'язання із відшкодування шкоди припиняється, якщо шкода завдана потерпілому внаслідок його умислу (ч. 1 ст. 1193 ЦК).
47. Припинення зобов'язання виконанням, переданням відступного
Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням
1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 600. Припинення зобов'язання переданням відступного
1. Зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.
Виходячи з норми ст. 600 ЦК, можна зробити висновок, що зобов'язання припиняється не просто за згодою сторін, а в результаті передання боржником кредиторові відступного, тобто договір про передачу відступного вважається укладеним не з моменту досягнення згоди сторонами, а з моменту здійснення дії. Це стосується як ситуацій, коли договір про передачу відступного укладений після порушення первинного зобов'язання, так і коли умова про передачу відступного обумовлено при укладанні первинного договору.За юридичною характеристикою цей правочин є двостороннім, оплатним та консенсуальним. Визначаючи предмет відступного, законодавець вказує на передання грошей або іншого майна, тобто цей перелік не є вичерпним. Предметом відступного можуть бути рухомі і нерухомі речі, майнові комплекси підприємств, частки у статутному капіталі підприємницьких товариств, інші об'єкти, наприклад, майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності. У тому разі коли предметом відступного є зобов'язальні права вимоги, сторони при укладанні даного право-чину повинні враховувати норми, що визначають порядок заміни осіб у зобов'язаннях (статті 512-519 ЦК).