16. Місце виконання зобов'язання

Місце виконання зобов'язання — це місце, де боржник повинен вчинити певні дії, а кредитор — прийняти виконання.

Якщо місце виконання зобов'язання не визначено договором, законом, звичаями ділового обігу і не випливає із суті зобов'язання, виконання проводиться за зобов'язаннями:

- про передання нерухомого майна — за місцем знаходження майна;

- про передання товару, що виникає на підставі договору перевезення, — за місцем здавання товару перевізникові;

- про передання товару, що виникає на підставі інших правочинів — за місцем виготовлення або зберігання товару, якщо це місце відоме кредитору на момент виникнення зобов'язання;

- грошовими — за місцем проживання кредитора;

- іншими — за місцем проживання боржника.

17. Особливості виконання грошових зобов’язань

Грошові зобов'язання - зобов'язання однієї сторони по виплаті грошових коштів іншій стороні на підставі договору, внаслідок заподіяння шкоди та інших підстав (оплата підприємством рахунків і вимог, внесення податків, повернення банківських позик і відсотків по них, викуп випущених облігацій та ін.), а також зобов'язання держави, обумовлені необхідністю оплати державних замовлень і закупівель, виплати соціальних допомог, викупу облігацій, грошових сертифікатів та оплати відсотків за ними, повернення отриманих кредитів. Грошові зобов'язання, що підлягають неухильному виконанню, називають безумовними.

Предметом грошових зобов'язань є дії по сплаті грошей (готівкових або безготівкових). Вони являють собою групу досить різнорідних (простих і складних) зобов'язань, що виникають як з будь-яких оплатних договорів (з оплати товарів, робіт, послуг та ін.), так і з неправомірних дій (сплата сум по відшкодуванню заподіяної шкоди або повернення безпідставно отриманих грошових сум). Грошові зобов'язання можуть входити до складу змішаних зобов'язань, а також бути як головними, так і додатковими зобов'язаннями.

При виконанні грошового зобов'язання сторони мають керуватися загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Стаття 534. ЦК України встановлює черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

Якщо наявна сума грошей є меншою за суму боргу, і вимоги кредитора в повному обсязі не можуть бути задоволені, в такому випадку вимоги кредитора погашаються у встановленій черговості:

В першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання. (в даному випадку мова йдеться про судові витрати) витрати на сплату держмита та інших обов'язкових платежів, витрати на юридичну допомогу тощо. Такі витрати мають бути підтверджені кредитором (наприклад, підлягатиме стягненню за рішенням суду тощо).

В другу чергу підлягають сплаті проценти та неустойка, в разі їх нарахування на підставі договору або закону.

І лише в третю чергу сплачується основна сума боргу.

Інший порядок погашення вимог кредитора може бути встановлений договором. Сторони можуть передбачити, наприклад, першочергове погашення основної суми боргу або інші правила.

У разі збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сума, що виплачується за грошовим зобов'язанням фізичній особі (на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, за договором довічного утримання (догляду) та в інших випадках, встановлених договором або законом), пропорційно збільшується.

Якщо внаслідок виплати збільшеної суми сторона, яка зобов'язана провадити ці виплати, втрачає вигоди, на одержання яких вона могла розраховувати при укладенні договору, на вимогу цієї сторони договір може бути розірваний за рішенням суду.