42.Застава товарів в обороті та переробці

Застава товарів в обороті або переробці, так само як і іпотека, не передбачає передачі предмета застави у володіння заставодержателя. Тому інколи цей вид застави в юридичній літературі називається іпотекою рухомості.

Предметом договору застави товарів в обороті та переробці є речі, визначені родовими (сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо). Договір застави товарів в обороті або у переробці повинен індивідуалізувати предмет застави шляхом зазначення знаходження товарів у володінні заставодавця чи їх розташування в певному цеху, складі, іншому приміщенні або іншим способом, достатнім для ідентифікації сукупності рухомих речей як предмета застави.

Особливість даного виду застави полягає в тому, що заставодавець може безперешкодно реалізовувати заставлені товари. У разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами тієї ж або більшої вартості. Зменшення вартості заставлених товарів дозволяється тільки у випадках, якщо це здійснено за домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості.

Продані товари перестають бути предметом застави, а ті, які набуваються заставодавцем (товари того ж роду та якості або інші товари, види яких передбачені договором), навпаки, стають, заставним забезпеченням з моменту виникнення на них права власності. Відповідно принцип "право слідує за річчю незалежно від переходу права власності на неї" до цього виду застави не застосовується.

43. Застава речей у ломбарді.

Договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної особи, оформляється видачею іменної квитанції. 2. Ціна речі визначається за домовленістю сторін. 3. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми їх оцінки.(ЦКУ)

Послуги зі зберігання речей ломбардами можуть оформлюватись окремим договором зберігання, а можуть надаватись в межах зобов'язань з застави майна, яким забезпечено виконання зобов'язань за договором позики, чи іншим укладеним з ломбардом договором. Так, відповідно до статті 587 ЦК України, володілець предмета застави зобов'язаний вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави, і може при зверненні стягнення на неї компенсувати з її вартості власні витрати на утримання заставленого майна. Такі відносини мають характер безоплатного договору зберігання, за яким поклажодавець хоч і не оплачує послуги по зберіганню, але зобов'язаний компенсувати зберігачеві витрати на зберігання речі, згідно статті 947 ЦК України. Водночас, відсутність плати за зберігання у вказаному випадку не тягне негативних податкових наслідків, що виникають у разі укладення безоплатного договору зберігання (див. коментар до ст. 946 ЦК України). Пересвідчитись у відповідності приміщень ломбарду вказаним вимогам варто кожній особі, що має намір укласти з ломбардом договір зберігання. Послуги ломбардів виключено з переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню. Окрім того, діяльність ломбардів з надання фінансових послуг не підлягає ліцензуванню. Таким чином, для надання фінансових послуг ломбард повинен мати чинне свідоцтво про реєстрацію фінансової установи. договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної особи, оформляється видачею іменної квитанції, водночас, зміст такої квитанції ЦК України не встановлено, тому поклажодавцеві при укладенні договору зберігання з ломбардом варто уважно поставитись до цього документа і вимагати включення до нього якомога більшої кількості відомостей про товар, що передається на зберігання.