9.Суброгація

Можлива підстава для заміни кредитора в зобов'язанні - виконання обов'язку боржника третьою особою. Така зміна кредитора у зобов'язанні називається суброгацією. Суброгацією визнається придбання всіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов'язків боржника щодо цього кредитора. Тобто суброгант стає на місце кредитора. Приклад законної суброгації — суброгація на користь спадкоємця, який прийняв у спадщину майно за умови виплати ним за рахунок своїх коштів боргу спадкодавця. Зацікавленість спадкоємця в такій операції пояснюється тим, що заставний кредитор може вимагати продажу заставного майна, у чому спадкоємець незаінтересований, а відшкодовуючи йому борг спадкодавця, спадкоємець вступає в права за іпотекою. Як приклад суброгації можна навести й випадок, коли страхова компанія відшкодує страхувальнику вартість зіпсованого чи знищеного майна й у неї виникає право вимоги до особи, з вини якої настав страховий випадок. Протиставляючи суброгацію регресу, слід звернути увагу на те, що при суброгації на відміну від регресу заміняються тільки кредитори, але не заміняється зміст самого зобов'язання. У регресі заміняються не тільки боржник, а й саме зобов'язання. Крім того, основою суброгації є зобов'язання, яке пов'язує суброганта (виконавця за боржника) із суброгантом (посереднім кредитором), а не з боржником. Вважається, що до переходу всіх прав суброганту правовідносин між ним і боржником не було. Суброгація відрізняється і від цесії (передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином). У цесії з'являється новий кредитор, який має право вимагати від боржника виплати боргу, тому що він ще не отримав передбаченого зобов'язанням. У суброгації кредитор повністю, як правило, отримав свій борг від суброганта і яких-небудь претензій до боржника у нього бути не може. Право первісного кредитора при суброгації переходить до нового кредитора в тому ж обсязі й на тих самих умовах, що були на момент переходу права, якщо інше не передбачено законом або договором. Зокрема, до нового кредитора переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання, а також інші, пов'язані з вимогою права, у тому числі право на несплачені проценти. Підставою для зміни кредитора в зобов'язанні може бути також виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем. Так, після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора в цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Кредитор, який передав право іншій особі, зобов'язаний передати їй документи, що засвідчують передане право, і переказати відомості, важливі для здійснення цього права. Боржник має право не виконувати зобов'язання новому кредиторові до надання йому доказів переходу прав до цієї особи. Заміна боржника у зобов'язанні допускається лише за згодою кредитора, оскільки тому не байдуже, хто повинен виконувати зобов'язання. Новий боржник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником. Порука і встановлена третьою особою застава припиняються після переведення боргу, якщо поручник або заставодавець не висловив згоди відповідати за нового боржника. Застава, встановлена на забезпечення боргу первісним боржником, зберігається після переведення боргу на іншу особу, якщо інше не передбачено законом або договором.