
- •2.Принципи зобов’язального права
- •3.Підстави виникнення зобов’язання
- •4.Сторони у зобов'язанні
- •5.Множинність осіб у зобов’язанні
- •6.Третя особа у зобов'язанні
- •7. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні. Зобов'язання, в яких заміна кредитора не допускається
- •8. Цесія
- •9.Суброгація
- •10.Заміна боржника у зобов'язанні
- •11Одностороння відмова від зобов'язання
- •12.Загальні умови виконання зобов'язання
- •13. Виконання обов'язку боржника іншою особою
- •14.Принцип повного виконання. Виконання зобов'язання частинами.
- •15. Достроковевиконаннязобов'язання
- •16. Місце виконання зобов'язання
- •17. Особливості виконання грошових зобов’язань
- •18. Зустрічне виконання зобов'язання
- •19. Виконання альтернативного зобов'язання
- •20.Особливості виконання зобов’язань з множинністю осіб
- •21.Забезпечення виконання зобов'язання: види, форма, умови
- •22. Поняття і види неустойки
- •23. Предмет, розмір неустойки
- •24. Штраф та пеня як різновиди неустойки
- •25.Співвідношення неустойки і збитків.
- •27.Зміст і виконання зобов’язання з договору поруки.
- •28. Гарантія. Зміст і види гарантії.
- •29.Виконання і припинення зобов’язань, що випливають з гарантії.
- •30. Завдаток. Доказова і забезпечувальна функції завдатку.
- •31. Відмінність завдатку від авансу
- •32. Види застави
- •33. Іпотека
- •34. Суб єкти заставного правовідношення
- •35. Майновий поручитель
- •36. Предмет застави
- •37. Підстави виникнення заставного правовідношення
- •38. Реєстрація застави
- •39. Перезастава
- •40. Зміст заставного правовідношення
- •41.Звернення стягнення на заставлене майно.
- •42.Застава товарів в обороті та переробці
- •43. Застава речей у ломбарді.
- •44. Притримання.
- •45. Предмет права притримання.
- •46. Поняття, підстави та наслідки припинення зобов'язання
- •47. Припинення зобов'язання виконанням, переданням відступного
- •48. Припинення зобов'язання зарахуванням
- •49. Припинення зобов'язання за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі
- •50. Припинення зобов'язання неможливістю його виконання
- •51. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи, ліквідацією юридичної особи
- •52. Порушення зобов'язання. Правові наслідки порушення зобов'язання
- •53. Прострочення боржника.
- •54. Прострочення кредитора
- •55. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання
- •56. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання
- •57. Відповідальність боржника за дії інших осіб
- •58. Субсидіарна відповідальність
- •59. Правові наслідки невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками
- •60. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
31. Відмінність завдатку від авансу
Завдаток — це грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Коли не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Як спосіб забезпечення виконання зобов'язань завдаток має такі особливості:
• предметом завдатку може бути лише грошова сума або рухоме майно (наприклад, якщо при купівлі телевізора вартістю в 1000 грн покупець видав продавцю 100 грн завдатку, то йому необхідно доплатити в майбутньому за телевізор ще 900 грн );
• завдатком забезпечується виконання лише договірних зобов'язань, а не зобов'язань, які виникли з інших підстав;
• він може мати місце лише за погодженням сторін;
• дача завдатку є доказом укладання договору, особливо в тих випадках, коли договір не потребує письмової форми; угода про завдаток, яка обов'язково є письмовою, підтверджує наявність договору.
Завдаток необхідно відрізняти від авансу. Аванс --це також визначена грошова сума. Суттєва відмінність авансу від завдатку полягає в тому, що на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов'язання. Тому незалежно від того, яка сторона відповідальна за невиконання зобов'язання, той, хто отримав аванс, повинен його повернути. І якщо продавець чи підрядник отримали як аванс певну грошову суму, а договір не було виконано, то незалежно від того, з чиєї вини це трапилось і які обставини цьому перешкоджали, аванс у будь-якому випадку підлягає поверненню.
32. Види застави
Закон розрізняє види застав залежно від різновиду майна та інших аспектів (зокрема від місця зберігання предмета застави).
Виходячи з наведеного застава поділяється на наступні види: 1) іпотека (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України та Закон України "Про іпотеку"); 2) заклад (ч. 2 ст. 575 Цивільного кодексу України та розд. IV Закону України "Про заставу"); 3) застава майнових прав (розд. V Закону України "Про заставу"); 4) застава цінних паперів (розд. VI Закону України "Про заставу"); 5) застава товарів, що знаходяться у цивільному обороті або у переробці (розд. III Закону України "Про заставу").
33. Іпотека
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотекою визнається забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".
Виходячи із вимог Закону України "Про іпотеку" (статті 5, 6, 16) та деяких інших законодавчих актів предметом іпотеки може бути:
1) нерухоме майно, яке є у власності іпотекодавця або належить йому на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація. 2) нерухомість, яка стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому
3) частина нерухомості за умови виділення її в натурі та державної реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості. При цьому іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості;
4) об'єкт незавершеного будівництва, оформлення якого має здійснюватися за правилами ст. 16 Закону України "Про іпотеку". Відповідно до вказаної правової норми об'єкт незавершеного будівництва має передаватися в іпотеку у вигляді: а) прав на землю (суперфіцію), на якій розташований цей об'єкт; б) об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них. У разі якщо у власності іпотекодавця перебуває земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво нерухомого майна, то в іпотеку передається безпосередньо земельна ділянка з поширенням іпотеки на розміщений на ній об'єкт будівництва (див. ч. 6 ст. 6 Закону України "Про іпотеку"). У разі здійснення будівництва багатоквартирного будинку через створені фонди фінансування будівництва житла відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", в іпотеку може передаватись об'єкт незавершеного будівництва, яким є багатоквартирний будинок (ст. 10 закону);
5) транспортні засоби - повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку";
6) майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено .