25.Співвідношення неустойки і збитків.

Стаття 624. Збитки і неустойка

1. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. 2. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. 3. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків. Коментована стаття передбачає правила співвідношення таких двох форм цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків та стягнення неустойки. Загальне правило, закріплене ЦК, передбачає так званий штрафний характер неустойки. Тобто якщо договором або законом за порушення зобов'язання встановлена неустойка, вона підлягає стягненню в повному обсязі, незалежно від відшкодування збитків. Саме у зв'язку з цим така неустойка отримала назву "штрафна", оскільки в даному випадку компенсаційну функцію виконує саме відшкодування збитків, а сума неустойки є виключно покаранням боржника за порушення зобов'язання. Неустойка буде мати штрафний характер та стягуватися понад розмір збитків, якщо сторони зазначили це в договорі або якщо сторонами не визначено ніяких правил щодо співвідношення неустойки та збитків. Разом з тим, договором або законом можуть бути передбачені інші правила співвідношення стягнення неустойки та відшкодування збитків. Так неустойка може мати заліковий характер, що означає, що збитки відшкодовуються лише в тій частині, в який вони не покриті неустойкою. Частина 3 коментованої статті передбачає можливість встановлення в договорі так званої "виключної" та "альтернативної" неустойки. Виключний характер неустойки означає, що кредитору надається тільки право вимагати стягнення неустойки без можливості вимагати відшкодування збитків. Тобто "виключною" неустойкою "виключається" можливість вимагати відшкодування збитків. "Альтернативна" неустойка передбачає можливість для кредитора вибору: стягнення неустойки або відшкодування збитків. Кредитор має прийняти відповідне рішення після порушення боржником зобов'язання. Але після вибору кредитор позбавляється права застосовувати до боржника іншу форму відповідальності. Тобто допускається стягнення або неустойки, або збитків. Співвідношення стягнення неустойки і збитків може братися до уваги і в тому випадку, коли суд приймає рішення про зменшення неустойки. Так, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, зокрема якщо він значно перевищує розмір збитків. Слід зазначити, що на сьогодні існує колізія між Цивільним та Господарським кодексом щодо характеру неустойки у співвідношенні її із збитками. Якщо коментована стаття ЦК в якості загального правила встановлює штрафну неустойку для цивільно-правових зобов'язань, то статтею 232 ГК передбачена залікова неустойка. Це означає, що в разі порушення господарського зобов'язання та невизначення інших правил його сторонами, кредитор вправі вимагати стягнення неустойки та відшкодування збитків у розмірі, не покритому неустойкою.

26.Порука. Ознаки і види поруки.

За договором поруки поручитель (це може бути одна або кілька осіб) частково або у повному обсязі поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку (ст. 553 ЦК).

Отже, порука - це договір, за яким до зобов'язання основного боржника додатково приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього ручається. У випадку неспроможності основного боржника, відповідальність несе особа, що за нього ручалася, тобто поручитель.

Різноманітні правові моделі побудови правовідносин поруки, які передбачені в чинному цивільному законодавстві, а також мають місце на практиці, можуть бути класифіковані із застосуванням різних критеріїв поділу.

1. Залежно від змісту основного обов'язку поручителя існують:

o заміщаюча порука, або порука-виконання - має місце, коли поручитель бере на себе зобов'язання виконати обов'язок боржника в натурі (сплатити грошову суму, виконати роботи, надати послуги замість боржника);

o компенсаційна порука, або порука-відповідальність - має місце, коли поручитель бере на себе обов'язок лише відшкодувати кредитору заподіяні невиконанням або неналежним виконанням збитки, сплатити неустойку, проценти тощо, проте не бере зобов'язання щодо виконання основного обов'язку боржника;

o заміщаючо-компенсаційна порука - має місце, коли поручитель бере на себе обов'язок виконати зобов'язання, яке забезпечується, в натурі, а також відшкодувати заподіяні невиконанням або неналежним виконанням збитки, сплатити проценти, неустойку тощо.

2. Залежно від обсягу зобов'язання поручителя порука може бути:

o повна - існує за умови, що поручитель взяв на себе обов'язок виконати зобов'язання за боржника повністю, без жодних обмежень.

Варто зазначити, що в жодному випадку поручитель не може зобов'язатися в обсязі, що перевищує обсяг основного зобов'язання боржника, оскільки додаткове зобов'язання не може перевищувати основного. Тому навіть якщо поручитель через будь-які причини поручився в обсязі більшому, ніж боржник, він буде відповідати перед кредитором тільки в межах основного зобов'язання;

o часткова - виникає тоді, коли поручитель поручився не за все зобов'язання боржника, а лише в певній частині, обмеженій наперед визначеним обсягом (сумою, кількістю, обсягом робіт, послуг тощо). Наприклад, поручитель зобов'язується відшкодувати кредитору збитки в розмірі, що не перевищує 10000 грн або сплатити відсотки за користування кредитом, але не більше як 110 % річних тощо. .

3. Залежно від черговості заявлення вимог кредитора порука може бути:

o солідарна, за якої кредитор вправі вимагати виконання як від боржника та поручителя разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Таким чином, сутність солідарного обов'язку поручителя та боржника полягає у тому, що кожен з них, до кого пред'явлена вимога кредитора, повинен виконати зобов'язання у повному обсязі. При цьому кредитор, вирішуючи питання щодо пред'явлення вимоги до боржника та поручителя разом чи до кожного з них окремо, діє на свій власний розсуд та не зобов'язаний дотримуватись будь-якої послідовності;

o субсидіарна, за якої кредитор вправі вимагати виконання від поручителя лише після звернення з відповідною вимогою до основного боржника і лише у випадку, якщо той відмовився від її задоволення, задовольнив її частково або якщо кредитор не отримав на неї відповіді в розумний строк.

4. За характером відносин між поручителем і боржником та критерієм від-платності порука поділяється на:

o некомерційна, при якій наявність фактичних відносин між боржником і поручителем має значення для її виникнення. Такі відносини можуть мати як цивільно-правовий, так і інший характер. Наприклад, сімейні (родинні) зв'язки, трудові відносини - роботодавець і працівник, відносини підпорядкування тощо. Вони можуть базуватися на договорі страхування, договорі про спільну діяльність, членстві в організації, інших правових засадах. У зазначених випадках порука, як правило, надається на безвідплатній основі.

комерційна, або фінансова, що здійснюється на платній основі суб'єктами, для яких надання поруки є видом їх підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Фактичні взаємовідносини боржника та поручителя у цьому випадку не мають жодного значення і на умови поруки ніяким чином не впливають. Тут діє виключно заінтересованість боржника у отриманні поруки та можливість одержати прибуток від її надання зі сторони поручителя.