- •Тема №9
- •План теми:
- •Питання №1
- •Ціна товару (англ. – “price of goods”)
- •Цінові умови контракту передбачають встановлення:
- •Ціна може встановлюватись:
- •Базис ціни (англ. – “price basis”) – це ціна, яка приймається як базова
- •За основу розрахунків ціни приймається одна з нижченаведених вихідних цін продукції:
- •Витрати на транспортування в зовнішньоторгівельних контрактах, як правило, визначаються на базі Incoterms.
- •Питання №2
- •Взалежності від способу фіксації розрізняють:
- •Тверді ціни (англ. “fixed price”)
- •Рухома ціна (англ. – „flexible price”)
- •В контракт вноситься застереження про підвищення пониження ціни,
- •Ковзаюча ціна (англ. – „sliding price”)
- •При встановленні ковзаючої ціни в контракті вказується:
- •Метод розрахунку ціни за методикою UNIDO на поставки обладнання полягає в структуруванні базоваї
- •Остаточна ціна (P) розраховується за формулою:
- •Питання №3
- •На етапі попереднього визначення рівня контрактних цін орієнтуються на два види цін:
- •Публіковані (оголошувані) ціни
- •До оголошуваних цін відносять:
- •Довідкові ціни (англ. „advertised price „)
- •Біржові ціни
- •Середні (англ. – „avarage”) експортні та імпортні ціни розраховуються на основі даних зовнішньоторгової
- •Ціни фактичних угод (англ. – „price of the actual transaction”) найбільш обґрунтовані для
- •Питання №4
- •В даний час в міжнародній торгівлі використовується біля 20 видів спеціальних знижок.
- •Основні види знижок:
- •Питання №5
- •Валютні умови контракту (англ. – “currency terms and conditions of a contract”) включають
- •В практиці міжнародних торгових розрахунків застосовують такі поняття валюти:
- •Валютні обумовлення (англ. – “currency clause”) – умова контракту, яка фіксує курс однієї
- •Валютні обмеження (англ. – “exchange restrictions”) – система економічних, правових, організаційних заходів, які
- •Валюта платежу (англ. – “currency of payment”) – валюта, в якій здійснюється фактична
- •При неспівпадінні валюти платежу з валютою ціни в контракті вказується валютне застереження,
- •Строк платежу (англ. – “date of puyment”) встановлюється, як правило, конкретно календарною датою,
- •Питання №6
- •Платіж готівкою (англ. – “cash payment”) здійснюється через банк до чи проти передачі
- •Аванс (англ. – “advance”) застосовується при поставках на умовах кретиту і складає 5-40%
- •Платіж з авансом (англ. – “advance payment”) передбачає виплату імпортером погоджених в контракті
- •Функції авансового платежу: кредитування експортера та гарантування виконання зобов`язань імпортера по прийманню товару
- •Питання №7
- •Інкасо (англ. – “encashment, collection of payments”)
- •Схема проведення інкасової операції включає наступні етапи:
- •Недоліками цієї форми є відстрочка отримання платежу на час між відвантаженням і переказом
- •Для усунення цих недоліків застосовують модифіковані форми:
- •Акредитив (англ. – „letter of credit”, L/C)
- •Акредитивна операція здійснюється в чотири етапи:
- •Види акредитиву:
- •Переваги акредитивної форми для експортера:
- •Розрахунок шляхом банківських телеграфних і поштових переказів (англ.
Аванс (англ. – “advance”) застосовується при поставках на умовах кретиту і складає 5-40% вартості контракту, яка зараховується при остаточних розрахунках. При невиконанні зобов`язань аванс підлягає поверненню.
Платіж з авансом (англ. – “advance payment”) передбачає виплату імпортером погоджених в контракті сум в рахунок платежів по контракту до моменту передачі товару в його розпорядження або до початку виконання замовлення.
Функції авансового платежу: кредитування експортера та гарантування виконання зобов`язань імпортера по прийманню товару (аванс може бути повернений на відшкодування збитків).
Питання №7
Форми платежу.
Інкасо (англ. – “encashment, collection of payments”)
– це банківська операція, яка полягає в отриманні банком коштів за різними документами і зарахуванні їх на рахунок клієнтів.
Схема проведення інкасової операції включає наступні етапи:
1)Експортер-інкасатор передає своєму банку інкасове доручення і прикладені до нього товарні документи;
2)Банк експортера направляє доручення разом з документами банку-кореспонденту в країні імпортера;
3)Банк-кореспондент пред`являє і видає (продає) товарні документи імпортеру проти суми платежу;
4)Отримана сума платежу переказується на рахунок експортера.
Недоліками цієї форми є відстрочка отримання платежу на час між відвантаженням і переказом коштів, а також можливість відмови імпортера від викупу товарних документів внаслідок неплатоздатності чи ін. причин.
Для усунення цих недоліків застосовують модифіковані форми:
1)Оплату проти телеграфного повідомлення банку експортера про прийом і відправку банку-імпортера товарних документів;
2)Оплату банком за рахунок депозитних коштів на рахунках імпортера з відповідальністю банку;
3)Надання банківських гарантій імпортером або відправлення товару на адресу банку.
Акредитив (англ. – „letter of credit”, L/C)
– вид банківського рахунку, який дозволяє експортеру отримати на умовах акредитивного доручення платіж негайно після виконання зобов`язань. Банк за дорученням імпортера приймає на себе зобов`язання оплатити експортеру вартість товару на протязі певного терміну після пред`явлення обумовлених контрактом документів.
Акредитивна операція здійснюється в чотири етапи:
1)Імпортер за погоджене число днів до початку поставки або після отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження дає доручення своєму банку відкрити в банку експортера або ін. банку акредитив на визначену суму і термін на користь експортера з повідомленням банку про перелік документів, які повинні бути пред`явленні, як умова виплати;
2)Банк імпортера відкриває в банку-кореспондента акредитив, про що повідомляється експортера. Якщо акредитив на протязі строку його дії не буде використаний він може бути пролонгований або відкликаний імпортером;
3)Експортер подає документи про відправку товару згідно переліку і отримує суму платежу;
4)Банк експортера пересилає товарні документи банку імпортера, який передає їх імпортнру з відшкодуванням суми акредитиву.