1.2. Типологія засобів «відмивання грошей»

Аналіз останніх досліджень тенденцій у легалізації злочинних доходів, що проводилися Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Егмонтською групою органів фінансової розвідки та регіональними групами з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (APG, MONEVAL, CFATF, GAFISUD) дозволяє зробити висновок, що під терміном «засоби відмивання грошей» треба розуміти складну категорію, що в логічно-конструктивному плані складається з трьохмірної структури таких понять, як: а) послуги, що експлуатуються для цілей відмивання грошей; б) інструменти, що експлуатуються для цілей відмивання грошей; в) інституціональні структури, що експлуатуються для цілей відмивання грошей [34, c. 7].

Розглянемо наведену типологію більш детально.

Перший сегмент типології - послуги, що експлуатуються для цілей відмивання грошей у структурованому вигляді поділяються на складові:

1) банківські послуги on-line;

2) електронні перекази;

3) приватна банківська справа [34, c. 9].

Банківські послуги on-line. Доступ до таких послуг через Інтернет може використовуватися злочинцями для «відмивання» грошей. Три основних характеристики Інтернету обумовлюють цей ризик: легкість доступу до послуг через Інтернет; відсутність фізичного контакту між клієнтом і установою банку; швидкість електронних операцій.

Електронні перекази. Розвиток систем електронних переказів як на валовому так і роздрібному рівнях надає більше територіальне охоплення та ефективність у проведені переказів. Система SWIFT здійснює все більше банківських переказів, а в роздрібному банківському секторі послуги телефонного та електронного банкінгу дозволили клієнтам здійснювати фінансові операції без особистого контакту з працівниками фінансової установи.

Попри всі переваги електронних переказів, існують слабкі місця, які є привабливими для використання їх у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму. По перше, це відмінності в законодавчому полі з питань протидії легалізації в різних країнах, а конкретно відмінність вимог до обов'язкових реквізитів документів за електронними переказами.

По друге, використання множинних переказів з метою створення складного або заплутаного фінансового сліду з метою уникнення виявлення.

По третє, використання фальшивих документів ідентифікації особи, підставних осіб або компаній-оболонок для забезпечення «чистих» реквізитів при проведенні переказів.

Для цілей протидії відмиванню грошей через використання електронних переказів необхідно: а) впровадити неухильне дотримання країною Спеціальної Рекомендації FATF VII «Грошові Перекази»; б) встановити граничну суму переказу для подання звітів національному органу фінансової розвідки; в) розробити чіткі критерії використання електронних переказів злочинцями. Такі критерії повинні використовуватись у програмному забезпеченні для автоматичного відслідковування операцій за ключовими словами.

Приватна банківська справа. Під приватною банківською справою розуміється надання банками спеціальних послуг своєму або відомому чи високопоставленому клієнту. Послуги для таких клієнтів характеризуються більшою волею і конфіденційністю, ніж для звичайних клієнтів.

Уразливим місцем зазначених відносин є можливість використання банку корумпованими високопоставленими особами для «відмивання» своїх доходів. Ці особи можуть також контролювати або мати власні фінансові установи для цих цілей [29, c. 37].

Другий сегмент типології - інструменти, що експлуатуються для цілей відмивання грошей. У структурному вигляді цей сектор, також, як і попередній, поділяється на три складові:

1) готівка, телеграфні перекази та ін.;

2) цінні папери та інші інструменти;

3) кореспондентські банківські рахунки [34, c. 8].

Готівка, телеграфні перекази, електронні гаманці, смарт-картки і WAP-технології. Хоча готівка - це найбільш анонімний актив, злочинці через міри, що починаються в країнах у боротьбі з «відмиванням» грошей, намагаються вивезти їх в інші країни, з надією розмістити в іноземну фінансову систему. Тому контрабанда грошей стає більш популярною.

При телеграфних перекладах і безготівкових платежах експертам важко виявити факти «відмивання» у всій масі проведених операцій. Звичайно вони спираються на інші, зв'язані з такою операцією фактори, такі як звіти про підозрілі операції, звіти про рух через кордон коштів чи інформації, що міститься в SWIFT-повідомленнях.

Електронні гаманці, смарт-картки і WAP-технології є новими платіжними технологіями, що зараз не носять масового характеру, але мають потенціал у застосуванні у схемах «відмивання» грошей. Так, WAP-технології надають доступ до Інтернету з мобільного телефону. У цьому випадку можуть починатися ті ж дії, що й у банківському on-line.

Цінні папери на пред'явника та інші інструменти (чеки на пред'явника, дорожні чеки, банківські чеки і банківські тратти). Можливість сховати справжнього власника цінних паперів обумовлює уразливість такого типу фінансових інструментів - на пред'явника - до їх використання при «відмиванні» грошей. Ця ж особливість являє собою можливість злочинного використання чеків (виписаних чи індосованих на пред'явника) і банківських тратт. Дорожні чеки використовуються в схемах «відмивання» грошей через можливість у деяких країнах не декларувати ці інструменти при перетинанні границі.

Кореспондентські банківські рахунки. Найбільш уразливі для відмивання грошей - міжнародні кореспондентські відносини банків.

При кореспондентських відносинах банк-кореспондент не має інформації про ідентифікацію клієнтів банку-респондента. Тим самим банк-кореспондент вірить у те, що банк-респондент почав усі необхідні міри (ідентифікація клієнта, операцій і т.д.) по недопущенню реалізації злочинної схеми [38].

Третій сегмент типології - інститути, що використовуються для цілей відмивання грошей. У структурному вигляді цей сегмент поділяється на такі складові: організації (трасти, неприбуткові організації, страхові компанії), професії (юристи / нотаріуси, бухгалтери та інші професіонали), альтернативні системи переказу грошей.

Перша із складових цього сегменту - організації. Приватна природа трасту дозволяє під завісою твердих правил чи захисту таємниці приватного життя сховати особистість бенефіціарія чи власника трастового майна. Трасти також можуть допомогти сховати активи від законних кредиторів, захистити майно від вилучення при юридичних діях або замаскувати зв'язку в грошових потоках, зв'язаних з «відмиванням» чи грошей ухилянням від сплати податків.

Неприбуткові організації використовуються злочинцями, часто терористами, для акумулювання коштів за допомогою отримання благодійних внесків, членських зборів тощо. Неприбуткові організації також використовують для переміщення грошей з однієї країни в іншу. Такі операції підлягають менш суворому моніторингу через задекларований специфічний вид діяльності неприбуткової організації

Страхові компанії. До методів відмивання грошей в страховому секторі можна віднести наступні. На стадії розміщення страховий бізнес використовується для придбання страхових продуктів за кошти злочинного походження. При цьому злочинці експлуатують факт, що страхові продукти продають брокери, які здійснюють свою діяльність без безпосереднього контролю та без нагляду з боку компанії, що надає продукт.

Інший метод відмивання через страхові поліси полягає у здійсненні злочинцем одного або декількох виплат страхових премій з подальшою вимогою сплати відшкодування на користь третьої особи. Також до потенційних ознак відмивання відносять часту зміну користонабувачів, використання страхового полісу як активу на пред'явника або застави за іншими фінансовими операціями [38].

Друга складова - професії (юристи/нотаріуси, бухгалтери та інші професіонали), якщо злочинець сам не є професіоналом, використовуються консультації легальних професіоналів: бухгалтерів, юристів, фінансових консультантів і т.д.

Третя складова - альтернативні системи переказу грошей. Альтернативні системи переказу грошей засновані на специфічних етнічних, культурних або історичних факторах і в деяких випадках є традиційним способом руху коштів, що передують розвитку західної банківської системи в XIX і XX ст.

У світі існують багато альтернативних систем переказу грошей, що мають схожі характеристики: а) відсутність записів по операціях; б) відсутність ідентифікації клієнта і нагляду з боку влади; в) потенціал для використання в злочинних схемах [38].

Отже, сутність терміну відмивання грошей полягає в тому, що, як показав проведений нами аналіз, в міжнародній практиці такі дії визначаються у наступних чотирьох елементах:

1) перетворення і передача майна, знаючи, що це майно отримане в результаті злочинної діяльності або в співучасті в такій діяльності з метою приховування або маскування незаконного походження коштів, або надання допомоги будь-якій особі, втягненій в таку діяльність, з метою запобігання юридичних наслідків цієї діяльності;

2) приховування або маскування дійсних джерел, місцезнаходження, розміщення, переміщення, приналежності прав або власності майна, знаючи, що таке майно отримане в результаті злочинної діяльності або співучасті в такій діяльності;

3) придбання, володіння або користування майном, знаючи, що таке майно отримане в результаті злочинної діяльності або співучасті в такій діяльності;

4) співучасть, надання допомоги, спроби щодо здійснення або надання допомоги в здійсненні, підбурюванні, сприянні або наданні порад щодо здійснення дій, зазначених у попередньому пункті.

Аналіз праць вітчизняних та зарубіжних вчених дає змогу узагальнити структуру кримінально-економічного циклу і звести її до трьох структурно-послідовних дій: а) генерування кримінального доходу; б) легалізація кримінальних коштів; в) використання легалізованих кримінальних коштів.

Типологія засобів відмивання коштів а) послуги, що експлуатуються для цілей відмивання грошей; б) інструменти, що експлуатуються для цілей відмивання грошей; в) інституціональні структури, що експлуатуються для цілей відмивання грошей.