Регулювання оцінної діяльності

Регулювання оцінної діяльності - система заходів і процедур, вкладених у підвищення якості послуг оцінювачів і їхню відповідність визначеними критеріями, які встановлюються за професійним співтовариством оцінювачів (саморегулювання) чи державними органами (регулювання) або спільно.

Державне регулювання оціночної діяльності по­лягає в забезпеченні формування та розвитку інфраструк­тури оцінки майна в Україні, об'єктивності та законності її проведення, у тому числі відповідності оцінки майна нор­мативно-правовим актам, впровадження в практику оціно­чної діяльності міжнародних норм та правил оцінки, забез­печенні суспільних інтересів у питаннях оцінки, створення конкурентного середовища серед суб'єктів оціночної дія­льності — суб'єктів господарювання та навчальних закла­дів, що здійснюють професійну підготовку оцінювачів, проведення оцінки майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законо­давства.

Основними напрямами державного регулювання оціно­чної діяльності є:

•   контроль за дотриманням єдності нормативно-правового та організаційного забезпечення оцінки майна;

•   забезпечення норм і рівня професійної підготовки оці­нювачів та контроль за їх дотриманням;

•   контроль за виконанням оцінювачами та суб'єктами оці­ночної діяльності умов здійснення оціночної діяльності;

•    організаційне забезпечення роботи Наглядової ради та Екзаменаційної комісії;

•    видача кваліфікаційних свідоцтв та сертифікатів;

•    визнання статусу саморегулівних організацій оцінюва­чів, забезпечення їх широкого залучення до регулювання оці­ночної діяльності;

•    контроль за дотриманням законодавства суб'єктами оці­ночної діяльності та іншими суб'єктами під час проведення оцінки майна;

•    сприяння встановленню єдиних норм та правил оцінки май­на в Україні, що базуються на міжнародних нормах і правилах;

•    ведення Державного реєстру оцінювачів та Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності;

•    інші напрямки.

Відповідно до змісту Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (ст. 24), органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд держав­ного майна України (ФДМУ).

Фонд державного майна України створений у 1991 році Постановою Кабінету Міністрів Української РСР № 158 для здійснення державної політики в сфері приватизації держав­ного майна. Згідно з Указом Президента України «Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади України» від 13.03.1999 р. № 248/99, Фонд державного майна України входить до складу центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом і здійснює визначені законом повно­важення власника державного майна. Фонд підзвітний і під­контрольний Верховній Раді України, його діяльність спря­мовується і координується Кабінетом Міністрів України. Голова Фонду призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра. Звільняється також Верховною Радою України.

Державне регулювання оціночної діяльності в Україні здійснюється відповідно Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" № 1992-IV (1992-15) від 09.09.2004 |64). Метою регулювання оціночної діяльності, згідно Закону, є:

— формування інфраструктури оцінки майна в Україні; створення законодавчої бази оцінки та контроль за її дотриманням; забезпечення відповідності міжнародним нормам та правилам; створення конкурентного середовища серед суб'єктів оціночної діяльності; створення навчальних закладів, що здійснюють професійну підготовку оцінювачів, проведення оцінки майна органами державної влади у випадках, передбачених законодавством.

Державне регулювання оціночної діяльності відносно загальнодержавної власності впроваджує Фонд державного майна України.

Питаннями незалежної оцінки займається Українське товариство оцінювачів та Український інститут оцінки, які здійснюють громадське регулювання оціночної діяльності :

— контроль за виконанням нормативно-правових актів з оцінки майна та забезпеченням якості оцінки; рецензування звіту про оцінку майна; участь у підготовці методичної бази з оцінки майна; професійна підготовка оцінювачів; участь у роботі Фонду держмайна України.

Нормативна база з оцінки майна в Україні знаходиться у стадії формування та реформування, і перелік останніх редакцій документів, що регулюють цю діяльність, наведено у списку використаних джерел. Втім, для подальшого аналізу потрібно розглянути зміст Методики оцінки майна, затвердженої Постановою КМУ від 10 грудня 2003 р. № 1891 , яка регламентує оцінку у ході приватизації та загальні положення методичної бази незалежної оцінки, сформовані з урахуванням вимог Національних стандартів та Міжнародних стандартів оцінки (МСО), що містять базові визначення, пов'язані з оцінкою, та основні принципи здійснення оціночної діяльності . Необхідність урахування вимог міжнародних стандартів обумовлена участю України у функціонуванні світових інвестиційних ринків, яка вимагає єдиного підходу до оціночної діяльності попри особливості національної оцінки. Єдність підходів забезпечується Стандартами МКСО, які забезпечують здійснення міжнародних угод, пов'язаних з майном.

Література:

http://imanbooks.com/book_398_page_29

http://libfree.com/103393862_ekonomikametodichni_pidhodi_otsinyuvannya_potentsialu_pidpriyemstva.html

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF3GN00A.html

6