Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Черкасский государственный технологический университет

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

kursovaya_s_ekonomiki.docx

Скачиваний:

Добавлен:

23.02.2016

Размер:

248.95 Кб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 23 / 33

Приклад:

Визначаємо річну трудомісткість ремонту для Вертикально- фрезерний 6Т10

Т_рем =17х1х1 + 1,8х 1х 1 = 19,4 (люд/год)

пот 1 = 1,8

кап1 =17,0

= 1

К_кап=1

К_пот= 1

Для іншого обладнання розраховуємо аналогічно і заносимо данні в таблицю 4.

Нормативи річної трудомісткості ремонту електрообладнання, людиногодини

Р,кВт	N	N
До 1,0	1,1	12,5
1,1-3,0	1,4	15,0
3,1-5,0	1,8	17,0
5,1-10,0	2,4	22,0
10,1-15,0	2,7	26,0
15,1-20,0	3,2	31,0
20,1-30,0	3,7	37,0
30,1-40,0	4,4	45,0
40,1-55,0	5,1	50,0
55,1-75,0	6,1	61,0

Таблиця 4 - Річна трудомісткість ремонту електрообладнання ремонтно- механічного цеху.

№ п.п.	Назва	Тип	К-сть	Кількість ремонтів			Норматив трудоємності ремонтів, люд/год			Річна трудоємність люд/год
№ п.п.	Назва	Тип	К-сть	П	К	П		К
1	Вертикально- фрезерний	6Т10	1	1	1	1,8		17,0	19,8
2	Вертикально- фрезерний	6Р12Б	1	1	1	2,4		22,0	24,4
3	Токарно-гвинторізний	1А616	1	1	1	1,8		17,0	19,8
4	Токарно-гвинторізний	1А611П	1	1	1	1,4		15,0	16,4
5	Токарно-гвинторізний	16Б25	1	2	-	2,4		-	4,8
6	Токарно-гвинторізний	УТ16В	1	2	-	2,4		-	4,8
7	Горизонтально-фрезерний	6Н81	1	2	-	2,4		-	4,8
8	Плоскошліфувальний	ВРП20А	1	2	-	1,8		-	3,6
9
Всього											98,4

Річна трудомісткість ремонту електрообладнання цеху складає: табл. 3-4 людиногодини, а загальна трудомісткість технічного обслуговування і ремонту електрообладнання складає (табл.2 + табл. 4)

3 2.3 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

На підприємства ПАТ «АЗОТ» у цеху К-6 електрообладнання обслуговує децентралізованабригада, спеціалізована. Дана бригада складається (2 група)з 5-ти робітників, які розподіляються по розрядам:

3 розряд1чоловік

4розряд 1чоловіки

5розряд 2 чоловіки

6 розряд 1чоловік

На підприємстві застосовується погодинна преміальна система оплати праці. Бригада працює в одну зміну, тривалість зміни 8 годин. У вихідні та святкові дні бригада не працює.

На підприємстві з 1.12.2013р. встановлені наступні тарифні ставки виходиячи із мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата в Україні з 1.01.2013р. складає 1217грн. . Визначаємо наступні тарифні ставки я кщо відомо що в середньому за місяць кожен робітник бригади відпрацьовує 173години.

Визначаємо тарифну ставку першого розряду

Т_см= (2.3.1)

Т_см=

Розрахунок тарифної ставки інших розрядів розраховуємо за допомогою тарифного коефіцієнта

Т_см₂= Т_см1_*К₂= 7,034 _*1,22= 8,588 грн\ год

Т_см₃= Т_см1_*К₃= 7,034 _*1,36= 9,56 грн\ год

Т_см₄= Т_см1_*К₄= 7,034 _*1,5= 10,551 грн\ год

Т_см₅= Т_см1_*К₅= 7,034 _*1,7= 11,957 грн\ год

Т_см₆= Т_см1_*К₆= 7,034 _*1,9= 13,364 грн\ год

Результати розрахунків заносимо в табл. №5.1

Табл. 5.1.Галузева тарифна сітка для ремонтного перонного персоналу

Кваліфікаційні

розряди

Тарифний

коефіцієнт

1,22

1,36

1,5

1,7

1,9

Годинна тарифна ставка

7,034

8,588

9,56

10,551

11,957

13,364

На підприємстві ПАТ «АЗОТ» діє система преміювання і сплачується премія в розмірі 25%

На Україні встановлені відрахування в єдиний соціальний внесок, який включає в себе в себе відрахування в наступні фонди:

Державний фонд пенсійного страхування;
Державний фонд соціального страхування в зв’язку з непрацездатністю;
Державний фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві(розмір в залежності від галузі);
Державний фонд на випадок безробіття.

Тари́фний коефіціє́нт — елемент порозрядної диференціації тарифних ставок тарифної сітки, який є відношенням розміру тарифної ставки кожного наступного розряду тарифної сітки до розміру тарифної ставки першого розряду. Він показує, у скільки разів тарифна ставка даного розряду більша від тарифної ставки першого розрядТарифні довідники

Міжрайонний коефіцієнт

Баланс районного часу

Бригадний метод роботи тарифна система

Тарифна ставка

Кожен робітник бригади в середньому відпрацьовує 1880-1890 год.

Складаємо баланс робочого часу і заносимо в табл. 5.2.

Табл. 5.2 баланс робочого часу робітників бригади

Показники	Дні
Кількість календарних днів	366
Кількість вихідних та святкових днів	112 (104+8)
Номінальнй фонд робочого часу	254
Невиходи на роботу: Відпустка Хвороба Навчання Державне доручення Прогули Страйки Цілодобові простої	24 - - - - - -
Ефективний фонд робочого часу	230
Тривалість робочої зміни, год	8
Ефективний фонд робочого часу, год	1840

Робітники ремонтної бригади в середньому за рік відпрацьовують 1840 годин.

Розділ 2.4

Розрахунок кількості персоналу і річного фонду заробітної плати

Оплата праці - грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формі будь-якого заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу.

Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Можливі доплати.

Доплати до заробітної плати класифікуються передусім за ознакою сфери трудової діяльності (прикладання праці). За цією ознакою розрізняють доплати, які: 1) не мають обмежень щодо сфер трудової діяльності; 2) застосовуються тільки в певних (окремих) сферах прикладання праці.

До першої групи зараховують доплати:

• за роботу в наднормовий час;

• особам, які не досягай вісімнадцяти років і мають скорочену тривалість робочого часу;

• робітникам, які внаслідок виробничої необхідності виконують роботи за нижчими від наданих ним тарифних розрядів;

• за час простою та в разі невиконання норм виробітку й виготовлення бракованої продукції не з вини робітника.

Надбавки до заробітної плати

Принципи організації заробітної плати.

Організація оплати праці – це приведення складових елементів її механізму в певну систему й встановлення між ними взаємозалежності, завдяки чому забезпечується додержання принципів організації заробітної плати та реалізація її функцій.

Метою організації оплати праці є її диференціація та регулювання за категоріями персоналу залежно від складності, важкості робіт, що виконуються, умов праці, а також індивідуальних та колективних результатів праці за умов забезпечення гарантованого в генеральній, галузевій угодах та колективному договорі заробітку за виконання норми праці.

Головним завданням організації оплати праці є знаходження оптимального співвідношення між державним та договірним регулюванням заробітної плати. Зміст угод та договорів на різних рівнях управління економікою й сфери їх впливу визначено Законами України “Про оплату праці”, “Про колективні договори та угоди” та ін.

Слід підкреслити, що розширення прав підприємств у сфері організації оплати праці не означає, що вони можуть не додержуватися певних правил. Останні визначаються державним та договірним регулюванням оплати праці.

Принципи організації заробітної плати – це об’єктивні, науково обґрунтовані положення, що відображують дію економічних законів, спрямованих на якомога більшу реалізацію функцій заробітної плати.

Враховуючи економічні закони, можна сформулювати систему принципів регулювання оплати праці, що включає:

- принцип оплати за витратами та результатами, який виходить зі всіх вказаних вище законів. Протягом тривалого періоду часу вся система організації оплати праці в державі була спрямована на розподіл за витратами праці, який не відповідає вимогам сучасного рівня розвитку економіки. В даний час більш повним є принцип оплати за витратами та результатами праці, а не лише за витратами.

- принцип простоти, логічності та доступності форм та систем оплати праці, що забезпечує широку інформованість про їх сутність. Стимул виникає лише в тому випадку, коли в працівника є зрозуміла інформація про нього. Виконавець повинен чітко уявляти, в якому випадку величина заробітної плати зросте.

- принцип підвищення рівня оплати праці на основі зростання ефективності виробництва, яке зумовлене, в першу чергу, дією таких економічних законів, як закон продуктивності праці, що підвищується, закон піднесення потреб. З цих законів виходить, що зростання оплати праці працівника має здійснюватися лише на основі підвищення ефективності виробництва.

- принцип випередження зростання продуктивності суспільної праці порівнянно із зростанням заробітної плати, яке випливає із закону продуктивності праці, що підвищується. Він покликаний забезпечити необхідні накопичення та подальше розширення виробництва.

- принцип врахування впливу ринку праці забезпечує формування оцінки різних видів праці та показує зв’язок заробітної плати з місцем працівника на ринку.

- принцип матеріальної зацікавленості в підвищенні ефективності праці виходить із закону продуктивності праці і закону вартості, що підвищується. Необхідно не просто забезпечити матеріальну зацікавленість у певних результатах праці, але і зацікавити працівника в підвищенні ефективності праці. Реалізація цього принципу в організації оплати праці сприятиме досягненню певних якісних змін в роботі всього господарського механізму.

- принцип диференціації заробітної плати залежно від трудового вкладу працівника в результати діяльності підприємства, утримання і умов праці, регіону розміщення підприємства, його галузевої належності. Він базується на необхідності посилення матеріальної зацікавленості працівників у підвищенні кваліфікації своєї праці, забезпеченні високої якості продукції.

- принцип державного регулювання оплати праці передбачає законодавче, податкове регулювання, встановлення державних гарантій з оплати праці тощо. Крім того, регулювання оплати праці здійснюється на основі генеральних, галузевих, територіальних, колективних та індивідуальних договорів та угод.

Головною вимогою до організації заробітної плати на підприємстві є забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зниженні її затрат на одиницю продукції, а також гарантованості виплати заробітної плати за рахунок результатів діяльності підприємства. Згідно із законом України “Про оплату праці” організація оплати праці здійснюється на підставі:

- законодавчих та інших нормативних актів;

- генеральної угоди на державному рівні;

- галузевих, реґіональних угод;

- колективних договорів;

- трудових договорів.

Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, об'єднання власників або їхні представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їхні представницькі органи; працівники.

Основні принципи організації оплати праці здійснюються за допомогою таких її складових елементів, як система угод і договорів на різних рівнях економіки, а також через нормування праці, тарифну систему, форми й системи оплати праці на окремих підприємствах і його структурних підрозділах.

Організація оплати праці значною мірою залежить від якості нормативних матеріалів, оскільки застосування завищених норм часу і занижених норм виробітку в оцінці величини затрат праці трудівників призводить до порушення принципу оплати залежно від кількості затраченої праці.

Заробітна плата, будучи основним джерелом доходів, є формою винагороди за працю і формою матеріального стимулювання їх праці. Вона спрямована на винагороду працівників за виконану роботу і на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності. Тому правильна організація заробітної плати безпосередньо впливає на темпи зростання продуктивності праці, стимулює підвищення кваліфікації трудящих.

Заробітна плата може діяти як чинник, що не стимулює, а, навпаки, гальмує розвиток продуктивності праці. Повільна робота часто винагороджується оплатою наднормових. Сам факт більших витрат часу не є автоматичним індикатором виконання більшого об'єму робіт, хоча схеми оплати праці часто виходять саме з цих припущень. В діяльності щодо організації оплати праці підприємцю рідко надається повна самостійність. Звичайно оплата праці регулюється і контролюється компетентними державними органами.

Основними елементами організації праці на рівні підприємства є нормування праці, тарифна система, форми та системи заробітної плати і угоди та договори на різних рівнях економіки. Всі ці елементи мають своє призначення та тісно взаємопов’язані між собою.

Нормування праці допомагає встановлювати науково обгрунтовані затрати праці, підвищувати продуктивність праці за допомогою використання нової техніки, удосконалення організації праці, зменшення витрат на випуск продукції. При використанні необґрунтованих норм відбувається підвищення собівартості продукції, зниження прибутку та призводить до порушення принципу оплати залежно від кількості затраченої праці.

Рівень індивідуальної заробітної плати працівників залежно від їх кваліфікації, умов праці, галузевих особливостей встановлюється за допомогою тарифної системи. Це сукупність нормативних актів, за допомогою яких здійснюється розподіл та регулювання заробітної плати різних груп та категорій працівників.

За допомогою форм і систем заробітної плати здійснюється зв’язок кількісних і якісних показників праці з заробітком працівників. Вони визначають порядок нарахування та виплат заробітної плати та сприяють матеріальному заохоченні працівників у зростанні продуктивності праці, підвищенні ефективності виробництва.

Розрахунок кількості персоналу ремонтної служби цеху проводиться на підставі трудомісткості обслуговування та трудомісткості ремонту обладнання верстатів та автоматичних ліній. Кількість працівників визначаємо за формулою:

(2.4.1)

де і - річна сумарна трудомісткість обслуговування і ремонту (т2 т4)верстатів;

- річний ефективний фонд робочого часу; (табл. 5,2)

- коефіцієнт перевиконання норм виробітки; (1)

Виходячи з отриманого результата видно що для обслуговування обладнання цеху достатньо 1-го робітника, тому наша бригада обслуговує не тільки обладнання даного цеху також і обладнання інших цехів та дільниць.

Визначаємо річний фонд заробітної плати

1. Визначаємо тарифну З.П.

9,566 х 1840 х 1=17601,44 (2.4.2)

де - кількість чоловік даного розряду.

2. Розраховуємо розмір премії за рік

(2.4.3)

де - процент премії прийнятий на підприємстві.

3. Визначаємо доплату за роботу в нічний час, згідно трудового законодавства України нічний час вважається з 22.00 до 6.00 за нічний час встановлена надбавка в розмірі 20 % від тарифної З.П.

(2.4.4)