- •Курсова робота з дисципліни «Інформаційні технології в інженерних розрахунках»
- •Завдання
- •На курсовий проект (роботу) студента
- •Кирпиченко Олени Романівни
- •__________________________________________________________________
- •Постановка задачі у загальному вигляді
- •2.Загальні відомості про чисельні методи та способи їх розв'язання.
- •3. Теорія застосування системи MathCad.
- •4. Символьні обчислення, символьне рішення рівнянь засобами MathCad.
- •4.1. Основи застосування символьного процесора (теорія).
- •4.2. Виконання індивідуальних завдань.
- •5.3. Виконання індивідуального завдання.
- •6.3. Виконання індивідуального завдання.
- •7.3. Виконання індивідуального завдання.
- •2. З використанням вмонтованих функцій MathCad.
- •3.2. З використанням вмонтованої функції Odesolve().
- •Завдання №3 інтерполювання функції. Апроксимація експериментальних даних . Засоби нелінійної апроксимації. Розрахунок параметрів рівняння антуана
- •Інтерполяція. Інтерполяційний поліном Лагранжа
- •Лінійна апроксимація
- •Розрахунок параметрів рівняння антуана
- •Порівнюємо отримані результати
- •Визначаємо похибку апроксимації:
- •Завдання 4. Програмування в системі mathcad.
- •Інтерполяція ньютона
2. З використанням вмонтованих функцій MathCad.
2.1. З використанням вмонтованих функцій Rkfixed(),Rcadapt() та Bulstoer().
Задаємо початкові умови у:=0, та в параметрах функції вказуємо початкові умови у, відрізок [0;1], кількість кроків інтегрування 10, раніше визначену функцію f.
![]()



2.2. З використанням вмонтованої функції Odesolve().
-
початок обчислювального блоку
- диференційне рівняння
- початкові умови
- х – аргумент функції, 1 – кінець відрізка
інтегрування.

3. Розв’язок системи диференційних рівнянь за допомогою вмонтованих функцій.
3.1. За допомогою функції rkfixed().

Задаємо
вектор-функцію, що містить праві частини
диференційних рівнянь, в яких невідомі
х(t) та у(t) представляємо у вигляді
елементів деякого масиву невідомих х,
причому невідома х(t) представлена як
його елемент х0, а у(t) представлений як
х1.
Викликаємо функцію, вказавши в списку параметрів вектор початкових умов у, відрізок інтегрування [0; 20], кількість кроків інтегрування n та вектор-функцію F(t,x). Результати отримуємо у вигляді масиву Z, де Zi,0 – номер точки і, Zi,1 – числові значення першої функції, Zi,2 – числові значення другої досліджуваної функції.

3.2. З використанням вмонтованої функції Odesolve().


Завдання №3 інтерполювання функції. Апроксимація експериментальних даних . Засоби нелінійної апроксимації. Розрахунок параметрів рівняння антуана
Завдання 1.
Побудувати інтерполяційний поліном Лагранжа, що повертає значення інтерполяційного многочлена в точках z та виконати лінійну інтерполяцію з використанням функції linterp(x,y,z).
Інтерполяція. Інтерполяційний поліном Лагранжа



![]()
![]()
Завдання 2.
1) Виконати лінійну та квадратичну апроксимації даних, визначивши значення параметрів a і b для рівняння функції у=f(x)=ax+b та a,b,c для рівняння функції у=f(x)=ax2+bх+с методом найменших квадратів, здійснити перевірку отриманих значень за допомогою вбудованих функцій:
slope(x,y), що повертає значення параметра a для таблично заданих x та y,
intercept(x,y), що повертає значення параметра b;
line(x,y), що повертає значення параметрів a і b;
regres(x,y,n), що визначає значення параметрів апроксимації табличної функції поліномом n-го порядку.
Лінійна апроксимація
Визначення коефіцієнтів лінійної регресії методом найменших квадратів.




Квадратична апроксимація


![]()




Визначаємо похибку:


3) Виконати нелінійну апроксимацію даних, визначивши значення відповідних параметрів для:
рівняння Антуана за допомогою вбудованої функції genfit ;
експоненційної функції за допомогою вбудованої функції expfit;
логарифмічної функції за допомогою вбудованої функції logfit;
синусоїдальної функції за допомогою вбудованої функції sinfit;
степеневої функції за допомогою вбудованої функції pwrfit.
Розрахунок параметрів рівняння антуана
Рівняння Антуана має вигляд:
![]()
Розв'язок. Необхідно розрахувати значення параметрів a і b, які б максимально наближували дану функцію до вихідного масива даних.
1. Записуємо апроксимуючу функцію.
![]()
2. Знаходимо вирази для часткових похідних функції за шуканими параметрами (використовуємо символьний редактор).

3. Формуємо вектор початкових наближень.

4. Формуємо вектор-функцію F(x,z). x - незалежна змінна, z - вектор шуканих параметрів. В нашому випадку a=z0, b=z1, С= z2. В нашому випадку вектор-функція буде мати 4 елементи – безпосередньо функція та три її часткових похідних..

5. Формуємо обчислювальну конструкцію, яка містить вбудовану функцію genfit та вказуємо всі необхідні аргументи цієї функції.


Результуючий вектор S містить в собі розраховані значення параметрів апроксимації. Представимо результати апроксимації графічно.
Перевизначення апроксимуючої функції з урахуванням знайдених параметрів

