Визначення натури зерна (гост 10840-64)

Натурою, або натурною масою, називають масу одиниці об’єму, виражену в грамах, кілограмах або тоннах (на см³, дм³ і м³ відповідно). Натура зерна залежить від вмісту крохмалю, мінеральних і органічних домішок. Збільшення кількості крохмалю у зерні та наявність мінеральних домішок підвищують натуру, органічних – знижують. Тому визначати натуру потрібно після звільнення зерна від великих смітних і зернових домішок за допомогою метричної пурки.

Визначають натуру не менше двох разів із різних порцій зразка. Розбіжність між паралельними визначеннями натури не повинна перевищувати 5 г.

Наприклад: Натура пивоварного ячменю коливається у межах 600-750 г/л. Кращим вважається ячмінь із натурою 680-750 г/л, середнім – 600-680 г/л.

Натура пшениці коливається в межах – 710-760 г/л.

Визначення маси 1000 зерен (гост 10842-89)

Маса 1000 зерен, виражена в грамах з точністю ±0,1 г, називається абсолютною масою.

Апаратура:

- ваги технічні;

- дошка лабораторна;

- пінцет;

- склянка місткістю 100-200 см³.

Проведення дослідження

Від середньої проби відбирають наважку зерна масою 50 г, звільнюють її від смітної й зернової домішок, змішують і розподіляють рівним шаром у вигляді квадрата, який ділять по діагоналі на 4 трикутники і відраховують з кожного по 250 зерен підряд без вибору. Кожну із відібраних проб зважують окремо на технічних вагах і сумують.

Масу 1000 зерен повітряносухого зерна ( у г) обчислюють за формулою

,

де m – маса цілих зерен, г;

n – кількість цілих зерен у наважці.

Абсолютну масу зерна (у г) обчислюють за формулою

,

де w – вологість ячменю, %.

Абсолютну масу визначають два рази, при цьому розбіжність між знайденими величинами не повинна пере­вищувати 5 % їхньої середньої маси.

Наприклад: Абсолютна маса пиво­варних ячменів коливається у межах 37-48 г, однак бувають і великозернисті ячмені з масою більше 50 г. Дрібно-зернисті ячмені з масою менше 37 г відносять до категорії низької якості.

Приклад. На аналіз узято 40 г ячменю вологістю 15,3 %. Із наважки виділено 1,52 г смітної домішки і битих зерен. У залишених 38,48 г міститься 775 цілих зерен.

Маса 1000 повітряносухих зерен складе г.

Абсолютна маса ячменю складе г.

Визначення зараженості зерна шкідниками (гост 13586.4-83)

Найбільш небезпечними шкідниками зер­на є кліщі та довгоносики (рис. 2).

кліщ довгоносик

Рисунок 2 – Зернові шкідники.

Довгоносики просвердлюють от­вори у зерні, відкладають яйця в ендоспермі й заклеюють отвори. Личинка, яка утворилася, живиться ендоспермом і, перетворюючись у довгоносика, залишає пусте зерно. Зара­ження довгоносиком призводить до втрат маси зерна і по­збавляє його схожості. Боротися з ним важко, тому приймати таке зерно на завод не слід.

Кліщі поселяються в основному у зародку. На завод можна приймати зерно, що має зараженість кліщем пер­шого ступеня, тобто кількість комах в 1 кг зерна може бути від 1 до 20 (табл. 2).

Таблиця 1 – Ступінь зараженості ячменю зерновими шкідниками

Ступінь зараженості	Кількість шкідників в 1 кг зерна
	довгоносиків	кліщів
Перший	Від 1 до 5 включно	Від 1 до 20 включно
Другий	Від 6 до 10 включно	Більше 20
Третій	Більше 10	Кліщі утворюють суцільний шар

Апаратура:

• ваги технічні;

• склянка хімічна;

• сита з отворами діаметром 1,5 мм і 2,5 мм;

• лупа з 5-10 кратним збільшенням;

• пінцет.

Проведення дослідження

Пересівають 1 кг зерна на ситах протягом 2 хв. Для визначення зараженості кліщем використовують сито з отворами діаметром 1,5 мм, зараженості довгоносиком - діаметром 2,5 мм. Якщо визначають зараженість і кліщем і довгоносиком, то наважку одночасно пересівають крізь два сита з діаметром отворів 2,5 і 1,5 мм.

Якщо температура зерна нижче 5 °С, одержані схід і проходи крізь сито підігрівають до температури 25-30 °С, доки комахи не почнуть ворушитися, потім підраховують кількість довгоносиків і кліщів.