- •Лабораторна робота № 1 методи визначення домішок, запаху, смаку і кольору насіння
- •Основні теоретичні положення
- •1. Визначення бруду та олійних домішок.
- •Методика проведення аналізу
- •2. Визначення зараження олійного насіння шкідниками
- •Опрацювання результатів
- •3. Визначення металевих домішок
- •4. Визначення кольору, запаху і смаку насіння
Опрацювання результатів
1. Кількість живих комах окремо по видах, а також кліщів (Х) в кожній середній пробі визначають за формулою:
Х=,
де n – кількість знайдених живих шкідників даного виду, шт.;
m – маса середньої проби, кг.
Обчислення проводять до першого десятинного знаку з послідуючим округленням до цілого числа.
За кінцевий результат зараження приймають результат визначення середньої проби, в якій знайдено найбільшу кількість шкідників даного виду.
Ступінь зараження насіння кліщами визначають за таблицею 2.
Таблиця 2. Ступінь зараження насіння кліщами
Ступінь зараження |
Кількість кліщів в 1кг середньої проби, шт. |
І
ІІ
ІІІ
|
До 20 включно
Вище 20, які вільно рухаються і не утворюють стовпища.
Кліщі утворюють войлочні скуплення |
3. Визначення металевих домішок
Вміст металевих домішок в олійному насінні визначають після проведення аналізу їх на зараження шкідниками (насіння і проходи через сита при цьому об’єднують). Металеві домішки виділяють із насіння за допомогою підковоподібного магніту (вагопід’ємність його повинна бути не менше 12 кг). Для цього зразок насіння в 1 кг розсипають на рівній поверхні (краще на склі) шаром не більше 0,5 см і потім полюсами магніту повільно проводять по шару насіння впродовж і поперек таким чином, щоб полюси магніту торкались скла. Періодично з магніту щіточкою знімають металеві частки і збирають на годинникове скло. Після того як магнітом оброблена вся поверхня шару насіння, насіння збирають, змішують, знову розсипають тонким шаром, як вказано вище, і в тому ж порядку повторюють виділення металевих домішок.
Зібрані із магніту металеві частки зважують з точністю до 0,0002 г і кількість їх виражають в мг на 1 кг насіння.
4. Визначення кольору, запаху і смаку насіння
Методи визначення кольору, запаху і смаку насіння основані на органолептичній оцінці досліджуваної ознаки.
Засоби вимірювання, допоміжні пристрої та реактиви:
ваги лабораторні з похибкою зважування не більше 0,01кг;
млин лабораторний типу ЕМЗ;
банка з кришкою, ємністю 500 см3;
колби конічні зі шліфом Кн – 1 – 100 за ГОСТ 2533682;
чашка ємністю 200-250 см3;
дошка лабораторна;
шпатель.
1. Визначаємо колір насіння
Із середньої проби виділяють наважку насіння масою (100±10) г.
Колір насіння визначають візуально при розсіяному денному освітленні, а також при освітленні лампами накалювання або люмінесцентними лампами.
Розсипавши тонким шаром наважку насіння, визначають відповідність їх кольору опису цієї ознаки в стандарті на аналізовану культуру.
Якщо виникають розбіжності щодо кольору, визначення проводять тільки при розсіяному денному світлі.
Колір кліщовини визначають в обмолоченому насінні.
2. Визначаємо запах насіння
Запах визначають в цілому або розмеленому насінні.
Наважку насіння (100±10) г поміщають в чашку і встановлюють наявність або відсутність стороннього запаху.
У тих випадках, коли в цілому насінні проявляється слабо виражений сторонній запах, який нехарактерний для нормального насіння, для підсилення його насіння підігрівають наступними способами:
а) насіння висипають на металеву сітку і на протязі 2-3 хв. пропарюють над посудиною з киплячою водою. Пропарене насіння висипають на аркуш паперу і досліджують на присутність стороннього запаху;
б) насіння поміщають в чисту без стороннього запаху конічну колбу зі шліфом, ємністю 100 см3, щільно закривають пробкою і витримують протягом 30 хв. при температурі 35-40ºС, використовуючи будь-яке джерело тепла. Потому відкривають на короткий час колбу і досліджують на присутність стороннього запаху в насінні.
Визначення стороннього запаху в розмолотому насінні проводять у відповідності зі способом (б).
В результаті аналізу вказують на якому насінні, цілому або розмеленому, проводили випробування.
3. Визначаємо смак насіння
Смак визначають в невеликій кількості чистого (без домішок) розмеленого насіння. Для цього беруть біля 2 г розмеленого насіння і розжовують. Перед кожним визначенням рот прополіскують водою.
Смак насіння кліщівини не визначають.
5. Результати досліджувань і розрахунків заносимо в табл. 3
Таблиця 3. Результати досліджень і розрахунків
Показники |
Проба 1 |
Проба 2 |
Кількість пустих сім’янок |
|
|
Кількість зіпсованих сім’янок |
|
|
Кількість кліщів в 1кг середньої проби, шт.
середньої проби, шт. |
|
|
Ступінь зараження |
|
|
Кількість металевих домішок
|
|
|
Колір |
|
|
Запах |
|
|
Смак |
|
|
Контрольні запитання
Характеристики сировини для виробництва олії та асортимент продукції.
Основні олійні культури в Україні.
Органолептична характеристика олійного насіння.
Особливості визначення запаху та смаку олійного насіння.