1. Визначення бруду та олійних домішок.

Наважки олійного насіння для визначення бруду та олійних домішок беруть в кількості, вказаних в табл. 1.

Таблиця 1. Величина наважки насіння для аналізу

Найменування культури	Наважка насіння в г
Арахіс – боби і арахіс очищений Соняшник, кліщовина, соя Сафлор Конопля, коріандр Льон, ріпак, гірчиця, свиріпа, кунжут Мак	200 100 50 25 10 2

Методика проведення аналізу

Наважку насіння зважують з точністю до 0,01 г. Після зважування наважку насіння просівають через сито з круглими отворами діаметром (в мм):

для насіння соняшника - 3;

для насіння сої - 3;

для насіння кліщовини - 3;

для насіння льону - 1;

для насіння коноплі - 1;

для насіння гірчиці - 1;

для насіння ріпаку - 1;

для насіння свиріпи - 1;

для насіння кунжуту - 1.

В сході із сита виділяють ( на розбірній дошці) неорганічні домішки (земля, пісок, каміння), органічні домішки (стебла, солому, насіння інших культур, пусте насіння, вільні оболонки насіння) і олійна домішка у відповідності з характеристикою, яка вказана в стандарті на олійне насіння відповідної культури. Прохід через сито на фракції не розбирають і вважають його брудними домішками.

Виділені фракції брудних домішок і олійних домішок зважують на технічних вагах і виражають у відсотках від взятої для аналізу наважки.

1. Визначаємо вміст в насінні соняшника пустих, зіпсованих, піджарених та ушкоджених сім’янок.

Із наважки у 100 г, яку брали для визначення забруднення насіння соняшнику, виділяють бруд та олійні домішки.

Із залишку насіння беруть наважку в 10 г. Всі сім’янки в наважці 10 г руйнують і виділяють дві фракції:

• пусті сім’янки, які відносяться до забруднення;

• ушкоджені і піджарені ядра зі знятими з них плодовими оболонками, згідно з вимогами стандарту насіння соняшнику, відносять до олійної домішки.

Обчислення вмісту пустих та зіпсованих сім’янок проводять наступним чином.

Приклад: Під час дослідження 100г наважки отримали сім’янок: пустих – 5,3г; зіпсованих – 6,7г; нормальних за зовнішнім виглядом 880г.

При дослідженні 10г наважки знайдено: сім’янок пустих – 2,0г; зіпсованих 1,5г; нормальних – 6,5г.

Обчислюють кількість пустих та зіпсованих сім’янок у 88,0 г:

пустих - г;

зіпсованих - =13,2 г.

Загальна вага забруднення (пустих та зіпсованих сім’янок) в 100г наважці буде дорівнювати:

пустих – 5,3+17,6 = 22,9 г або 22,9 %;

зіпсованих – 6,7+13,2 = 19,9 %.

2. Визначення зараження олійного насіння шкідниками

Зараженим шкідниками вважають насіння олійних культур, в якому знаходяться живі комахи та кліщі на всіх стадіях їх розвитку.

Засоби вимірювання, допоміжні пристрої та реактиви:

- ваги лабораторні із похибкою зважування не більше 0,001 кг;

- лупа за ГОСТ 25706 – 88 ( кратність збільшення не менше 3);

- комплект лабораторних сит ГОСТ - 214 –88 з круглими отворами діаметром 1,0;1,5; 2,5мм, діаметром 30см;

- дошка аналізна (з чорним і білим склом);

- годинник пісчаний на 1 або 2 хв.;

- термометр;

- шпатель;

- совочок;

- пінцет;

- тара для зберігання проб.

При пошаровому відборі проб зараженість визначають в середній пробі, відібраний з кожного шару.

Грудки насіння, які оплетені гусінню метеликів, розбирають вручну і живих шкідників додають до загальної кількості шкідників у середній пробі.

Після цього середню пробу насіння зважують з похибкою не більше 0,01кг, а потім просівають через набір сит з отворами діаметром 1,5мм (нижнє) і 2,5мм (верхнє) для крупно насіннєвих культур або для дрібно насіннєвих культур (льону, коноплі, гірчиці, свиріпи, рапсу, кунжуту і маку) – через набір сит з отворами діаметром 1мм (нижнє) і 1,5мм (верхнє). Просіювання проводять вручну на протязі 2 хв. приблизно при 120 кругових рухах в хвилину або механізованим способом у відповідності з описом, який прикладений до приладу.

Якщо насіння відібрано при температурі менше 5ºС отримані схід і прохід через сита роздільно витримують при температурі (25±5)ºС протягом 10-20 хв. до активізації комах і кліщів, які впали в оціпеніння.

Схід із сита з отворами діаметром 2,5мм для крупно насіннєвих культур або схід із сита з отворами діаметром 1,5мм для дрібно насіннєвих культур вміщують на аналізну дошку, розрівнюють тонким шаром і розбирають вручну за допомогою пінцета. Окремо по видах підраховують знайдених комах (гусінь, метеликів, мавританську казявку, великого борошняного та смолянобурого хрущаків і т. ін.)

Схід із сита з отворами діаметром 1,5 мм для крупно насіннєвих культур або схід із сита з отворами діаметром 1,0 мм для дрібно насіннєвих культур вміщують на біле скло аналізної дошки, виділяють та підраховують знайдених шкідників.

Проходи через сита з отворами діаметром 1,5 мм для крупно насіннєвих культур або сита з отворами діаметром 1,0 мм для дрібно насіннєвих культур вміщують на чорне скло, розсипають їх тонким розрідженим шаром і, розглядаючи під лупою, підраховують кількість кліщів і окремо по видах дрібних комах (булавовусого і малого борошняного хрущаків, суринамського і коротковусого борошноїдів та ін..)

Віднайдених мертвих шкідників, а також живих польових шкідників, які не псують насіння при зберіганні, під час визначення зараження не враховують.

Кількість знайдених шкідників у сходах і проході з сит складають окремо за видами.