3.6. Лабораторна робота № 3. Дефектація розподільчого валу

Зміст роботи: підготовка початкових даних для дефектації, визначення технічного стану дефектованих конструктивних елементів, сортування деталей за результатами контролю; призначення способів ремонту і змісту операцій по виправленню дефектів; оформлення звіту роботи.

В процесі роботи на розподільчий вал впливають сили тертя, вібрація, знакозмінні навантаження, середовище і ін. Все це викликає появу зносу (до 0,05 мм), порушенняякості поверхні шийок і кулачків (задирки, риски, корозія), механічні пошкодження (зколи по вершинах кулачків), відхилення від розташування (до0,10 ММ) .

Дефекти, якщо вони не мають ознак браку, усувають обробкою під ремонтні розміри, слюсарно-механічною обробкою, пластичною деформацією, вібродуговим наплавленням, плазмовим наплавленням, наплавленням під шаром легуючого флюсу.

Устаткування і оснащення робочого місця: лабораторний стіл, прилад для установки деталей в центрах, лупа чотирикратного збільшення, мікрометри МР-50 і МР-75 ГОСТ 4381—87, індикатор годинникового типу ГОСТ 577—68.

Технологічна інструкція на виконання роботи:

1. Підготувати початкові дані:

1.1. З'ясувати особливості конструктивних елементів розподільного валу (опорні шийки, кулачки, посадочне місце під розподільчу шестерню, розподільчий вал і ін.), технологічні параметри, що визначають їх працездатність (точність розміру, форми і розташування, шорсткість, ремонтні розміри і розміри, допустимі без ремонту) і способи дефектації;

1.2. Записати в карту дефектації найменування заданих для дефектації конструктивних елементів, величини їх технологічних параметрів (по можливості) і засобу дефектації;

1.3. Накреслити на бланку звіту таблиці результатів вимірів і розрахунків по формах 2 і 3;

2. Викладачеві перевірити готовність студентів до виконання лабораторної роботи;

3. Ознайомитися з робочим місцем ;

4. Уточнити і доповнити початкові дані для дефектації, по кресленнях або [6];

5. Визначити стан конструктивних елементів розподільчого валу:

1. Оглядом встановити наявність вибраковочних ознак, а при їх відсутності — місця розташування і характер задирів і інших видимих пошкоджень, а також стан фасок центрових отворів і різьблення. На центрових фасках не повинно бути забоїн. За наявності зірваних ниток в різьбленні визначають їх число;

2. Встановити вал в центри верстата;

3. За допомогою мікрометра виміряти діаметри опорних шийок. Вимірювання кожної шийки провести в поясах I—I, II—II (рис. 3.1, а) і двох взаємно перпендикулярних площинах А—А і Б—Б (площина А—А розташована в площині першого кулачка);

5.4. Розрахувати величину загального зносу () для всіхшийок, мм:

де — діаметр шийки до початку експлуатації (найменший граничнийрозмір по технічних умовах або ремонтному кресленню), — мінімальнийдіаметр шийки (використовувати значення з найбільшим зносом);

5.5. Розрахувати величину одностороннього нерівномірного зносу (), мм

де |— коефіцієнт нерівномірності зносу= 0,75 [6].

5.6. Розрахувати овальність, конусність, мм:

Для кожної шийки розрахувати два значення овальності і два конусності. Найбільше зі всіх значень записати в карту дефектації;

5.7. Розрахувати ремонтний розмір обробки опорних шийок () при зносі в межах ремонтного розміру, мм (розрахунок вести по шийці, що має найбільший знос):

де - мінімальний односторонній припускмм.

Порівняти величину зі значеннями категорій ремонтних розмірівта призначити найближчу меншу категорію, одну для всіх шийок:

5.8. За допомогою мікрометра виміряти діаметри циліндричної частини кулачків (розмір b, рис. 3.3, в) в одному поясі (посередині) і висоту кулачків (розмір а, рис. 3.3, в). Розрахувати висоту підйому кожного клапана Н = а — b. Найменший розмір циліндричної частини і висоту підйому клапана записати в карту дефектації;

Рис.3.3. Схема виміру опорних шийок (а) та кулачків (б,в) розподільчого вала

5.9. Радіальне биття розподільчого валу визначають по середній (щодо крайніх) шийці. Для цього стрижень індикатора упирають в середню шийку. Забезпечивши натяг, повертають вал, поки стрілка не займе одне з крайніх положень. Потім повертають вал на 180° і визначають нове положення стрілки. Різниця між максимальним і мінімальним значеннями і визначить биття валу. Величина прогину валу рівна половині величини його биття;

6. Порівняти дійсний стан параметрів конструктивних елементів з вимогами по капітальному ремонту і в графу «Висновок» бланка звіту записати категорію стану деталі («Без ремонту», «В ремонт», «Брак»). При направленні деталі в ремонт вказати спосіб усунення дефекту;

7. З'ясувати вид і характер дефектів;

8. Здати звіт і захистити результати роботи.

Форма 2

Об’єкт вимірювання	Пояс вимірювання	Площина вимірювання	Номери шийок
			1	2	3	4	5
Опорні шийки	І-І	А-А Б-Б Овальність
	ІІ-ІІ	А-А Б-Б Овальність
	Конусність	А-А Б-Б

Форма 3

Кулачки	Місця вимірів	Номери кулачків
		1	4	5	8
Впускні	а b h=a-b
Випускні	а b h=a-b	2	3	6	7

Контрольні питання і завдання.

1. Перерахуйте конструктивні елементи розподільчого валу, що підлягають дефектації, і технологічні параметри, що їх характеризують. 2. Як впливає зміна профілю кулачка на роботу двигуна? 3. Як визначити висоту підйому клапана кулачком? 4. Як впливає зменшення висоти підйому клапана на роботу двигуна? 5. Як визначити величину ремонтного розміру для опорних шийок?