- •1. Мета викладання дисципліни
- •1.1. Задачі вивчення дисципліни.
- •2.Зміст робочої програми і загальні контрольні запитання до вивчення дисципліни «Ремонт автомобілів»
- •3. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт.
- •3.1. Загальні відомості:
- •3.2. Класифікація дефектів деталей
- •Характерні дефекти деталей кожного класу
- •3.3. Контроль розмірів, форми взаємного розміщення поверхонь деталей
- •3.4. Лабораторна робота №1 Дефектація блоку циліндрів
- •3.5. Лабораторно робота №2 Дефектація колінчастого валу
- •3.6. Лабораторна робота № 3. Дефектація розподільчого валу
- •3.7. Лабораторна робота № 4. Дефектація шатуна
- •4. Контрольна робота для заочників
- •4.1. Питання для контрольної роботи заочників.
- •4.2. Загальні відомості про звіт
- •Завдання для контрольної роботи заочників
- •5. Основна та додаткова література. Основна
- •Додаткова
4. Контрольна робота для заочників
4.1. Питання для контрольної роботи заочників.
Поточний ремонт автомобіля?
Капітальний ремонт автомобіля?
Базова деталь?
Утильні, придатні та відновлювальні деталі.
Види зношень робочих поверхонь.
Методи відновлення деталей.
Метод відновлення сваркою та наплавкою.
Метод відновлення пластичним деформуванням.
Метод відновлення слюсарно-механічною обробкою.
Метод відновлення нанесенням синтетичних матеріалів.
Метод відновлення гальванічним покриттям.
Метод відновлення пайкою.
Метод відновлення газотермічним напиленням.
Способи розбирання корозійного різьбового з’єднання.
Найпростіші способи знежирення деталей.
Мийка в машинах і ваннах.
Метод очищення масляних магістралей блоку циліндрів.
Синтетичні розчини, що використовуються при мийці.
Очищення від нагару.
Мийка за допомогою барабанної мийної машини.
Видалення накипу.
Контроль-сортування.
Картка контролю-сортування.
Відхилення розмірів робочих поверхонь і зміна їх геометричної форми.
Відхилення в точності взаєморозміщення поверхонь.
Універсальні вимірювальні прилади і інструменти.
Методи комплектування.
Зборка різьбових з’єднань.
Зборка пресових з’єднань.
Зборка шпонкових з’єднань.
Зборка конічних з’єднань.
Зборка зубчастої передачі.
Зборка підшипникового вузла.
Дисбаланс деталей.
Інформація для проектування технологічних процесів.
Структура технологічного процесу.
Коефіцієнт закріплення операцій.
Етапи розробки групових та типових технологічних процесів.
Класифікація дефектів.
Ремонтні креслення.
Способи усунення дефектів.
Спосіб ремонтних розмірів.
Спосіб додаткових деталей.
Відновлення деталей пластичною деформацією.
Критерії за якими обирається спосіб відновлення деталей.
Комплект документів на технологічний процес відновлення деталей.
Карта ескізів. Маршрутна карта. Операційна карта.
Класифікація гальванічного та хімічного покриття.
Застосування гальванічного та хімічного покриття.
Технологія нанесення гальванічного покриття.
Хромування. Залізнення. Декоративно-захисні покриття.
Призначення лакофарбового покриття.
Лакофарбові матеріали.
Технологія фарбування.
Сушіння фарби.
Синтетичні матеріали, що застосовуються при відновленні деталей.
Ремонт клейовими композиціями.
Виготовлення деталей із стеклопластика.
Відновлення розмірів деталей нанесенням полімерів.
Застосування епоксидних матеріалів при відновленні деталі.
4.2. Загальні відомості про звіт
Для виконання практичної роботи необхідно вибрати тему варіанта з таблиці 4.1. Для заочної форми навчання студент обирає тему за останьою цифрою залікової книжки.
Звіт по будь-якому індивідуальному завданню повинен відповідати таким вимогам:
звіт склеюється або зшивається з аркушів формату А4 з лівого боку;
текст повинен мати поля: зліва – 20 мм; справа – не менше ніж 5 мм, зверху і знизу – по 5 мм;
на титульному аркуші повинні бути відомості щодо найменування університету, кафедри, теми завдання, прізвища, ім’я та по батькові студента і викладача, номер групи, номер залікової книжки;
звіт повинен цілком відповідати обраній тематиці та мати такі обов’язкові частини: зміст, вступ, завдання, текст звіту, висновки та використану літературу.
Зауваження. Можна в переліку літератури вміщувати не тільки книги та періодичні видання, але і матеріали Інтернету.
На титульному аркуші номер сторінки не ставиться. Нумерація сторінок повинна бути від наступної за титульною до останньої без пропусків і повторень. Порядковий номер проставляється праворуч верхнього поля сторінки. Назви малюнків і таблиць та їх нумерація оформлюються відповідно до стандартів.
Таблиця 4.1.