
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Етапи формування української народності
- •2. Ментальність та національний характер українців
- •3. Основні та допоміжні види господарської діяльності українців
- •Література:
- •Лекція 2. Державність на українских землях: від витоків до кінця хіх ст.
- •Література
- •Становлення нової української держави за Центральної Ради.
- •Українська держава за п.Скоропадського.
- •Українська держава за Директорії.
- •Західноукраїнська народна республіка.
- •Україна у складі срср.
- •Література
- •Лекція 4. Державотворчі процеси в незалежній Україні
- •1.Державотворчі процеси
- •2. Конституційний процес
- •3.Формування багатопартійної системи
- •4.Вибори Президента України 2004 р. «Помаранчева революція»
- •5.Президентські вибори 2010 року. Президентство в.Ф. Януковича
- •6.Вибори Президента України 2014. Початок правління п.О. Порошенка
- •Література
- •Лекція № 5. Соціально-економічна історія України
- •1.Особливості соціально-економічного розвитку Київської Русі.
- •3. Соціально-економічні процеси в українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
- •4. Соціальні та економічні процеси в Україні в 1917–1920 рр.
- •6.Соціально- економічний розвиток України в складі срср.
- •Література:
- •Лекція 6. Народні рухи та збройні конфлікти на території Україні
- •Література:
- •Лекція 7. Діяльність громадських, культурних та політичних організацій в українському суспільстві (2 год.)
- •Діяльність суспільно-політичних та культурницьких організацій України у хіх ст.
- •Діяльність українських політичних партій наприкінці хіх – у першій половині хх ст.
- •Формуваня національного дисидентства в Україні
- •Становлення і розвиток суспільно-політичного руху в 80-90-х рр. XX ст.
- •Література:
- •Лекція 7. Україна в системі міжнародних відносин (2 год.) План:
- •1. Основні напрямки зовнішньої політики Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •3. Міжнародні відносини України ( др. Половина хvіі – хvііі).
- •4. Україна в міжнародній політиці Російської і Австро-Угорської імперій та інших держав ( кінець хvііі ст. – 1917 р.)
- •5.Україна на міжнародній арені в період національної революції 1917-1920 рр.
- •6. Зовнішньополітичне становище України між двома світовими війнами (1921 – 1939 рр.)
- •7.Українське питання у міжнародній політиці в роки Другої світової війни.
- •8. Діяльність України на міжнародній арені після Другої світової війни
- •9.Основні напрямки зовнішньої політики на сучасному етапі незалежної України.
- •Література:
Українська держава за Директорії.
Наближався кінець І світової війни. Центральний блок зазнав у ній поразку. В Австро-Угорщині та Німеччині у жовтні-листопаді 1918 р. вибухнула революція. ВЦВК РРФСР 13 листопада оголосив Брест-Литовський мирний договір анульованим. Розпочався новий наступ радянських військ на Україну.
Українські партії, інші організації об’єднуються в український Народний Союз і починають готувати повстання проти гетьманату. На таємному засіданні УНС 13 листопаду був створений уряд Директорії на чолі з В.Винниченко і С.Петлюрою. Петлюра посів пост головного отамана збройних сил УНР. Війська Директорії, основу яких становив батальйон Січових Стрільців, вщент розбили гетьманців. До них почали масово приєднуватися повстанці, а 14 грудня 90-тисячна армія Директорії здобула Київ. Скоропадський зрікся влади.
Влада Директорії швидко встановилася на значній території України. Знову почали діяти заборонені гетьманом рада. Поспішно формувалися регулярні збройні сили, основу яких становив корпус січових стрільців під командуванням Є.Коновальця.
Директорія відновила дію усіх законів УНР, ухвалила новий закон про передання поміщицької землі селянам без викупу. На початку грудня Директорія вирішила взяти за основу розбудови держави так званий трудовий принцип, згідно з яким влада у губерніях і повітах мала належати трудовим радам робітників, селян, інтелігенції. Центральні органи влади й управління мав утворити Трудовий Конгрес – свого роду парламент, сформований з делегатів робітників, селян і трудової інтелігенції.
Перша сесія Трудового Конгресу відбулася 23-28 січня у Києві. Конгрес затвердив Акт з’єднання УНР і ЗУНР, передав передав тимчасово законодавчу і виконавчу влади Директорії, проголосив загальне виборче право для виборів майбутьнього українського парламенту.
Внутрішня і зовнішня ситуації, в який опинилась Директорія , була дуже складною. “Південь України замість німецьких захопили англо-американські, французькі, а також грецькі, румунські війська; на заході, в Галичині, йшла кровопролитна війна з поляками, проголошена там Західноукраїнська Народна Республіка потребувала допомоги”.
Радянські уряди Росії та України оголосили Директорію контрреволюційною, буржуазно-націоналістичною владою і почали проти неї збройні дії. Вже у першій половині січня радянські війська зайняли всю Лівобережну Україну. Робітники й селяни, сподівались, що радянська влада дасть їм більше, ніж Директорія. Остання основним завданням вважала побудову Української держави, відкладаючи розв’язання болючих соціальних проблем не пізніше, коли будуть скликані Всеукраїнські Установчі збори. Це вміло використовували більшовики.
Директорія шукала виходу з цього становища. Вона вступила у переговори з представниками французьких військ, що перебували на півдні України. Тут був підписаний документ про передачу України під протекторат Франції. Але ця спроба знайти якогось союзника не увінчалась успіхом.
16 січня 1919 р. Директорія оголосила війну Радянській Росії. Наприкінці січня – на початку лютого радянські війська розбили основне угруповання військ Директорії під Києвом, а 5 лютого вони зайняли Київ. У квітні під ударами радянських військ і повстанських загонів сили Директорії були повністю розбиті, відступивши частково у Східну Галичину, а частково у Румунію.
С.Петлюра у липні 1919 р., об’єднавшись з українською Галицькою Армією і скориставшись наступом Денікіна, знову вступив у межі України. 30 серпня його війська зайняли Київ. Щоправда, вже наступного дня у місто ввійшли денікінці, які не визнавали ніякої України і Директорії. У такій ситуації Петлюра проводив активні переговори з Польщею, сподіваючись знайти союзника. Проти цього рішуче запротестували галичани, розуміючи, що союз з Польщею відбудеться за рахунок Східної Галичини.
Розгорівся конфлікт. Командування УГА оголосило про перехід до Денікіна (17 листопада), а через деякий час – на бік Червоної Армії. Петлюра із залишками військ перейшов на територію Польщі, звідки у квітні 1920 р., підписавши з Ю.Пілсудським Варшавський договір, вирушив з його армією в останній невдалий похід в Україну. Однак війська були розбиті Червоною Армією.
Ще одна спроба зробити незалежну Українську державу закінчилася невдачею.