- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Етапи формування української народності
- •2. Ментальність та національний характер українців
- •3. Основні та допоміжні види господарської діяльності українців
- •Література:
- •Лекція 2. Державність на українских землях: від витоків до кінця хіх ст.
- •Література
- •Становлення нової української держави за Центральної Ради.
- •Українська держава за п.Скоропадського.
- •Українська держава за Директорії.
- •Західноукраїнська народна республіка.
- •Україна у складі срср.
- •Література
- •Лекція 4. Державотворчі процеси в незалежній Україні
- •1.Державотворчі процеси
- •2. Конституційний процес
- •3.Формування багатопартійної системи
- •4.Вибори Президента України 2004 р. «Помаранчева революція»
- •5.Президентські вибори 2010 року. Президентство в.Ф. Януковича
- •6.Вибори Президента України 2014. Початок правління п.О. Порошенка
- •Література
- •Лекція № 5. Соціально-економічна історія України
- •1.Особливості соціально-економічного розвитку Київської Русі.
- •3. Соціально-економічні процеси в українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
- •4. Соціальні та економічні процеси в Україні в 1917–1920 рр.
- •6.Соціально- економічний розвиток України в складі срср.
- •Література:
- •Лекція 6. Народні рухи та збройні конфлікти на території Україні
- •Література:
- •Лекція 7. Діяльність громадських, культурних та політичних організацій в українському суспільстві (2 год.)
- •Діяльність суспільно-політичних та культурницьких організацій України у хіх ст.
- •Діяльність українських політичних партій наприкінці хіх – у першій половині хх ст.
- •Формуваня національного дисидентства в Україні
- •Становлення і розвиток суспільно-політичного руху в 80-90-х рр. XX ст.
- •Література:
- •Лекція 7. Україна в системі міжнародних відносин (2 год.) План:
- •1. Основні напрямки зовнішньої політики Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •3. Міжнародні відносини України ( др. Половина хvіі – хvііі).
- •4. Україна в міжнародній політиці Російської і Австро-Угорської імперій та інших держав ( кінець хvііі ст. – 1917 р.)
- •5.Україна на міжнародній арені в період національної революції 1917-1920 рр.
- •6. Зовнішньополітичне становище України між двома світовими війнами (1921 – 1939 рр.)
- •7.Українське питання у міжнародній політиці в роки Другої світової війни.
- •8. Діяльність України на міжнародній арені після Другої світової війни
- •9.Основні напрямки зовнішньої політики на сучасному етапі незалежної України.
- •Література:
Українська держава за п.Скоропадського.
Зайнявши всю Україну, 29 квітня німецькі війська розігнали Центральну Раду і поставили при владі колишнього царського генерала Павла Скоропадського. У києві 30 квітня на так званому з’їзді хліборобів Скоропадського обрали гетьманом України. Цього ж дня гетьман оголосив розпущеними Центральну Раду, її місцеві органи та установи, земельні комітети, уневажнив все її законодавство, повертає правову силу всім попереднім видам і формам приватної власності. Ставши на “грунті української державності” гетьман обіцяв проведення у майбутньому виборів до українського законодавчого сейму, право викупу селянами землі у поміщиків та інших великих землевласників, відбудову крайової торгівлі, промисловості.
Потім був виданий гетьманський декрет про тимчасовий державний устрій України, що встановлював замість демократичної республіки свого роду конституційну спадкову монархію. Гетьманові належала вся повнота законодавчої та виконавчої влади, він був також верховним “воєводою” армії, флоту. Замість назви держави Українська Народна Республіка встановлено нову назву – Українська держава. Поновлено попередній адміністративно-територіальний поділ – на губернії, повіти, волості. Уряд, сформований гетьманом, складався здебільшого з російських кадетів і монархістів.
Розпочалося масове повернення поміщиків і капіталістів в Україну – російських, польських та ін. Їм поверталися землі, маєтки, заводи й фабрики, палаци, виплачувалась компенсація за збитки. Народні маси позбавлялися політичних прав і свобод.
Діяльність гетьманських установ та органів проходила під суворим наглядом окупаційної влади. Ешелонами відправлялось у Німеччину зерно, м’ясо, мед, цукор, масло, промислове устаткування.
Водночас у період гетьманату Українська держава мала й певні здобутки. Зокрема, це стосується зовнішньополітичної сфери. Відбувся обмін дипломатичними представниками з державами Центрального блоку. Розпочалися переговори з Румунією, Фінляндією, Швейцарією, Іспанією, Данією, Швецією тощо. Під тиском німців навіть Росія відрядила до Києва мирну делегацію на чолі з Х.Раковським. У Києві 12 червня між обома країнами був підписаний преліміарний мир. Росія визнала українську державу, сторони зобов’язалися встановити дипломатичні відносини на рівні консульських.
Вдалося налагодити фінансові справи. Проводилися важливі судові реформи. Створювалася система губернських і повітових судів. Сенат вважався найвищим судовим органом. Судочинство стало гласним, з участю присяжних засідателів. Помітні були здобутки у галузі культури і освіти. В усіх вищих навчальних закладах почали працювати кафедри української мови, літератури, історії. Засновано український державний театр, Національний музей, національну капелу. Створено Українську Академію Наук, президентом якої було обрано В.вернадського.
У середині квітня в зв’язку з окупацією німцями України ЦВК і Народний секретаріат були ліквідовані, замість них створено повтсан бюро з дев’яти членів. За постановою ЦК КП(б)У 28 листовада 1910 р. створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, куди входили В.Аверін, К.Ворошилов, В.Затонський, Ю.Коцюбинський, Ф.Сергеєв та ін. Маніфестом 29 листопада він проголосив повалення влади Рад в Україні, для чого попросив військової допомоги в Росії.