іст. вчень шпори / 15 Вчення Гесіода про державу і право

15 Вчення Гесіода про державу і право

Дуже чітко ідея єдності, справедливості полісу прослідко-вується й у поемах давньогрецького поета Гесіода (УШ-УІІ століт¬тя до Р. X.) - "Труди і дні" й "Теогонія". Для Гесіода справедли¬вість (Діке) і законність (Євномія) - це сестри-богині, доньки верховного олімпійського бога Зевса й богині правосуддя Феміди. Діке охороняє Євномію, що уособлює ідеал полісного ладу, в якому панують справедливі закони. На думку Гесіода, ігнору¬вання цих божественних настанов призведе до того, що "правду замінить кулак", "де сила, там буде і право".

У поемах Гесіод критикує насилля заможних людей стосовно простих землеробів, обстоює їхні права. Це свідчить про посилен-ня індивідуально-людських (особистісних) засад у тогочасному суспільно-політичному житті, оскільки право завжди та всюди передбачає правосуб'єктність людини, вільну особистість. У цих поемах вміщено також багато рекомендацій, що стосуються різних питань життя селян.

Поеми Гесіода повчальні, тому їх часто називають дидактичним епосом, на відміну від героїчного - гомерівського. Александр Маке¬донський, котрий у своїх походах не розлучався з гомерівською "Ілліадою", одного разу сказав, що якщо Гомер - поет для царів, то Гесіод - поет для мужиків.