Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

філософія / 44. Проблема людської агресивності та морально-етична їх неейтралізація за вченням Е. Фромма

.docx
Скачиваний:
35
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
25.17 Кб
Скачать

44.Проблема людської агресивності та морально-етична їх нейтралізація за вченням Е.Фромма.

Проблема людської агресії посідає значне місце у творчій спадщині видатного американського психоаналітика і мислителя - гуманіста Еріха Фромма (1900-1980). Безпосередній свідок Першої і Другої світових воєн, виникнення фашизму і більшовизму, що спричинили загибель десятків мільйонів людей, не міг лишатися осторонь цієї актуальної проблеми сучасності. Тим більше, що світ практично впродовж усієї другої половини ХХ століття був на порозі нової - термоядерної війни, у якій уже не могло бути ні переможців, ні переможених. 

Е.Фромма вражає схильність людини, та й суспільства в цілому, до агресії. Незважаючи на багатовіковий досвід цивілізації і культури, на соціальний прогрес, людина так і не змогла відмовитися від своїх згубних пристрастей - бажання ґвалтувати й вбивати.

Е.Фромм намагається зрозуміти: де ж корені людської агресивності? Чи є вона вродженою схильністю людини, чи спричиняється зовнішніми соціальними причинами?

"Історія людства, - підкреслює Е.Фромм у праці "Душа людини", - написана кров'ю. Це історія насильства, що ніколи не припиняється, оскільки люди майже завжди підпорядковують подібних до себе засобом сили.

Учений звертає увагу і на той факт, що "ці люди не відрізняються від середньої людини: вони егоїстичні і навряд чи готові відмовитися від власних переваг на користь інших, але разом з тим вони не відзначаються ні особливою злісністю, ні особливою жорстокістю. Але коли такі люди, які в нормальному житті, швидше, сприяли б добру, ніж злу, приходять до влади, керують мільйонами і розпоряджаються страшною зброєю руйнування, вони можуть завдати величезної шкоди.

У громадянському житті вони, ймовірно, розорили б конкурента. У нашому світі могутніх і суверенних держав (причому "суверенний" означає: той, що не піддається ніяким моральним законам) вони можуть викоренити всю людську расу. Головною небезпекою для людства є не садист чи нелюд, а нормальна людина, наділена незвичайною владою". 

Крім влади, вважає Е.Фромм, мають існувати ще й інші - психологічні - причини, що спонукають людей до агресії. "Для того, щоб мільйони поставили на карту своє життя і стали вбивцями, - зазначає він у "Душі людини", - їм потрібно вселити такі почуття, як ненависть, обурення, деструктивність і страх.

Поряд із зброєю ці почуття є неодмінною умовою для ведення війни, але вони не є її причиною, так само, як і гармати та бомби, окремо взяті не є причиною воєн. Багато хто вважає, що атомна війна в цьому розумінні відрізняється від війни традиційної. Той, хто натисненням кнопки запускає атомні бомби, кожна з яких здатна забрати сотні тисяч життів, навряд чи відчуває те, що й солдат, який убиває за допомогою штика чи кулемета

. Але, навіть якщо запуск атомної ракети в свідомості згаданої особи переживається тільки як слухняне виконання наказу, все ж лишається запитання: чи не повинні міститися у глибших шарах його особистості деструктивні імпульси чи, щонайменше, глибока байдужість щодо життя, для того, щоб така дія взагалі стала можливістю?. 

Варто звернути увагу на те, що існування людської агресивності Е.Фромм вважає незаперечним фактом об'єктивної реальності. "Практично кожного, - зазначає він у "Втечі від свободи", - хто мав можливість спостерігати суспільні процеси в нашому суспільстві, особисті стосунки між людьми, вражає колосальний рівень схильності до руйнування. Ця тенденція проникла практично в усі сфери життєдіяльності суспільства. 

Згідно з Е.Фроммом, агресія наявна навіть у таких, здавалося б, далеких від неї духовних явищах, як любов, обов'язок, патріотизм та ін. Вона часто має такий завуальований характер, що її, на думку дослідника, важко розпізнати і запобігти їй. Так, учений підкреслює, що в чистому вигляді схильності до руйнування не існують, а раціоналізуються, набираючи різних форм. Можна сказати, що немає нічого на світі, що б не використовувалося як раціоналізація руйнівності. Любов, обов'язок, патріотизм - усі ці поняття та багато інших використовували, використовують і будуть використовувати для того, щоб приховати за ними руйнування самого себе й інших людей" [5, 222]. 

Е.Фромм намагався пояснити походження і суть цього досить дивного і суперечливого феномена агресії, базуючись на факторах різних наук: психології, нейрофізіології, палеонтології, антропології, етології та інших; він створює свою, оригінальну концепцію людської агресивності. 

Як одну з основних причин агресивної поведінки дослідник називає нездатність людини реалізувати свою життєву потенцію. Не випадково підвищену схильність до агресивності Фромм приписує, насамперед, маргіналам, людям, що не знайшли себе в житті, а також нездатним само реалізуватися

Введення Фроммом дихотомії "продуктивна агресія" - "деструктивна агресія", на наш погляд, сприяло творчому розвитку фрейдівської дихотомії двох "первинних позивів": "інстинкту життя" й "інстинкту смерті". Однак у цьому випадку Фромм, на нашу думку, значно ближче підійшов до розв`язання цієї суперечності й, отже, до вирішення проблеми людської агресивності. 

В інтерпретації Фромма агресія, у її "раціональній" формі, за своїм змістом фактично збігається з первинним "покликом життя", представленим у концепції Фрейда. Агресія виступає тут немовби у двох основних іпостасях - і як позитивний елемент психічної організації індивіда, що слугує виживанню людини й суспільства, і як деструктивний елемент, що несе насильство й смерть. Причому обоє вони присутні в людській психіці на однакових правах. Так, хоча "злоякісна" агресія, на думку Фромма, "не потрібна для фізіологічного виживання людини", вона "водночас являє собою важливу складову частину його психіки". 

Визнання цього своєрідного дуалізму того самого явища - людської агресивності - можна, на наш погляд, вважати серйозним науковим здобутком Фромма. Воно, по-суті, є відповіддю на питання Фрейда про можливу єдність і взаємозумовленість двох основних полярних підвалин у психіці людини: "позивів життя" й "позивів смерті". 

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.