Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Byesov L.M. Istoriya nauky i tekhniky / Бєсов Л.М. Історія науки і техніки.pdf
Скачиваний:
493
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
10.8 Mб
Скачать

ПРОМИСЛОВА РЕВОЛЮЦІЯ

Характеристика технічних і соціальних змін

Історія західної цивілізації знає багато революцій у промисловості. Це є ті періоди, коли відбуваються швидкі технологічні зміни. Однак в історії людства була лише одна промислова революція, коли протягом століття відбувся перехід від аграрної, ремісничої економіки до переважно міської, машинної цивілізації. Цей факт для Європи є революційним, незважаючи на те, що в середині ХVІІІ ст. тут переважала аграрна культура, а населення залишалось неграмотним і мало низький рівень життя. Cаме у західній Європі відбулась перша промислова революція або, як інколи її ще називають, «промисловий переворот». Ми будемо користуватись обома термінами. Батьківщиною промислової революції наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ ст. вважається Англія.

Ця революція, як відомо, характеризується досягненнями у застосуванні парової машини і впровадженні машинного виробництва. Вона здійснилась завдяки науці і техніці. Не зважаючи на її локальний характер, промислова революція все ж розширила економічний простір країн західної Європи. Окремі з них вона забезпечила дешевими матеріальними і трудовими ресурсами, оскільки ці країни залишались головним джерелом економічного зростання. Без перебільшення можна сказати, що поштовхом до цієї революції в Європі стала наука, а точніше, потреби суспільства у прискоренні розвитку промисловості. Вона привела до радикальних змін в соціально-економічному житті усієї планети. Одним з результатів промислового перевороту став поділ країн на колонії і метрополії.

Події, що супроводжували промисловий переворот, породжені багатьма соціальними і економічними причинами. Вони були підготовлені також і науковою революцією ХVІІ ст. Головним провідним напрямком останньої, як вже з’ясовано раніше, було становлення нової математики, математики безперервних процесів внаслідок наполегливої кропіткої праці багатьох вчених і завершеної створенням математичного аналізу Лейбніцем і Ньютоном. Разом з цим завершальну роль у науковій революції відіграло також становлення ньютонівської механіки, нового світогляду, якому призначено було істотно вплинути на розвиток науки у найближчі два з половиною століття. Хоча слід визнати, що у людських справах, що пов’язані з Землею, значення ньютонівського синтезу навряд чи коли-небудь зменшиться.

197

У «Велиій Радянській Енциклопедії» промисловий переворот позначено як систему економічних і соціально-політичних змін, що втілили перехід від мануфактури, яка заснована на ручній праці, до великої машинної індустрії. І цьому не можна заперечувати, оскільки історично передумови розвитку великої машинної індустрії були створені мануфактурною формою капіталістичного виробництва.

Промислова революція, тобто перехід від інструментальної до машинної стадії, відображає, на думку науковців, третю вдалу спробу країн центру світового господарства наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. вийти на шлях порівняно швидкого, тривалого, відносно стабільного економічного зростання. Перша спроба була у Х–ХІІІ ст.ст., друга – наприкінці ХV – на початку ХVІ ст. Кожна з цих спроб була невдалою. На відміну від перших двох спроб до середини ХVІІІ

– початку ХІХ ст. у багатьох країнах Західної Європи було накопичено достатньо великий економічний, науковий і культурний потенціал. Небувалого значення почала набувати освіта. З 1700 року у Західній і Північно-Західній Європі стрімко розвивалось сільське виробництво. Це створило сприятливі умови для збільшення чисельності населення. Підвищився попит і створились передумови для технічного прогресу і підвищення рівня капіталовкладень.

Зауважимо: компонентами промислової революції в Європі є усі використання новинок різних галузей науки і техніки, які сприяли розгортанню масштабів кардинальних технічних і технологічних змін, що обумовили перехід від аграрної революції до промислового перевороту. Аграрна революція в Англії почалась у 1690–1700 рр., у Франції – в 1750–1770 рр., у Німеччині – в 1790–1800 рр. Відзначимо, що вона проходила без використання машин і хімічних добрив (широко використовувались органічні добрива). Базою прогресу сільськогосподарського виробництва стало покращання системи ротації культур, використання селекційного сім’я, вирощування більш продуктивних видів тварин, удосконалення знарядь праці. Аграрна революція обумовила істотне зростання ефективності сільськогосподарського виробництва. Висока його продуктивність супроводжувалась обезземеленням селян. Велика їх маса склала резерв робочої сили для промисловості. Величезна кількість продуктів сприяла зростанню населення. Це стало властивим для усіх країн Західної Європи. Так, населення Англії збільшилось з 5,8 млн. чоловік у 1700 р. до 18 млн. у 1850 році. Помітно знизився коефіцієнт смертності. Коефіцієнт народжуваності на початку ХІХ ст. досяг 37%. Це не могло не вплинути на динаміку розвитку промислової революції.

Чинники стимулювання розвитку промисловості

198

Доменна піч у ХV-
ХVІ ст.ст.

На темпи розвитку промислового перевороту вплинули і інші процеси. Серед них і ті, про які вже згадувалось у попередніх розділах книги. Так, важливою передумовою і складовою частиною промислової революції є винахід компаса, окулярів, механічного годинника. Артилерія зазнала революції у зв’язку з винаходом пороху, попередником якого є «грецький вогонь».

Невід’ємною частиною промислового перевороту є революція у засобах комунікації: – залізничний (пасажирський і грузовий), морський і річний транспорт, впровадження телефону і телеграфу, засобів енергетики, а також інновації у гірничодобувну галузь, металургію. Виникнення книгодрукування знаменувало інформаційну революцію – революцію в науці та освіті.

Розвитку виробництва сприяло удосконалення засобів наукового експерименту. В ХVІ–ХVІІ ст.ст. винайдені мікроскоп і телескоп. З їх появою з’явилась можливість відкрити невидимі до того часу мікро– і макросвіт. З’явились такі звичні для нашого часу прилади, як термометр, ртутний барометр.

Усі ці чинники стимулювали технологічні та оранізаційні зміни спочатку у європейському суспільстві, а потім і у країнах інших континентів. Але розглянемо еволюцію ще одного чинника, без якого важко було б уявити усі ті перетворення, удосконалення знарядь праці, машин, що властиві періоду промислового перевороту.

Вирішальне значення для цього мало покращання плавки і обробки заліза. Спочатку основним способом одержання заліза був сиродутний процес. Ним прямо з руди відновлювали залізо. Таким методом можна було його одержати у малій кількості і, головне, на це витрачалось багато часу. На зміну

сиродутному процесу прийшов двоступеневий спосіб одержання сталі. Цим методом спочатку одержували чавун у доменній печі (зародження доменного процесу – середина ХІV ст., Лотарінгія), а потім шляхом кричної переробки – сталь. Неважко зрозуміти, що за кількісним збільшенням виплавки і покращанням обробки металів відбулися значні зміни в гірничодобувній галузі. Вона мала істотні відмінності від сільськогосподарської галузі. Ремісники-гірники накопичували досвід, знання, передавали їх наступним поколінням. З’являються цілі міста гірників у Чехії, Саксонії, Франції та інших країнах. Населення міст гірників спеціалізується не тільки на видобутку корисних копалин, але і на виробництві з них знарядь праці, зброї, прикрас, карбуванні монет.

199

Уже в ХVІ ст. суспільна практика відповідно до потреб висунула жорсткі вимоги до науки. Якщо до цього періоду розвиток виробництва і техніки здійснювався на основі емпіричних знань, то тепер вирішальне значення набули науково обгрунтовані знання, які узагальнювали досвід і створювали теорію. Прогрес виробництва, як ми вже згадували, збагачував науку досвідом, а наука, в свою чергу, працювала над удосконаленням техніки, технології та організації виробництва. Розвиток механіки, наприклад, був викликаний використанням найпростіших механізмів у виробництві, будівництві і у гірничій справі. Великий вплив на останню галузь знань мав розвиток артилерії. Поява гідродинаміки була пов’язана з будівництвом складних гідротехнічних споруд. Прогрес хімії був стимульований розвитком металургії, фарбувальної справи і медицини.

Початок промисловій революції покладено винаходом і використанням виробничих машин і заміною ними ручної праці, а завершення – виробництвом машин машинами, тобто розвиток машинного виробництва, яке засноване на широкому використанні машинної техніки.

Етапи промислової революції

Промислова революція пройшла три етапи. Перший її етап характеризується винаходом і розповсюдженням робочих машин у текстильному виробництві. Це створило необмежені можливості для розширення і технічного удосконалення виробництва. Таким чином, ремісниче або мануфактурне виробництво стало машинним.

Винахід теплового двигуна знаменує другий етап промислової революції. Парова машина, яка стала двигуном великої промисловості, задовольнила потреби фабричної системи. Вона стимулювала впровадження робочих машин в усі галузі і, насамперед, в машинобудування.

Третій етап промислової революції пов’язаний зі створенням робочих машин в машинобудуванні. Винайдено супорт токарного верстата (різцедержач). Машинобудування одержало потужну енергетичну базу, було обладнане робочими машинами. Це надало можливість йому налагодити безперервне виробництво будь–яких машин для усіх галузей виробництва. Використання машин у виробництві привело до виникнення великої кількості підприємств, створення промислових центрів і скупчення у них населення.

Промислова революція не в усіх країнах проходила одночасно і рівномірно. Не всі вони були для цього підготовлені.

200

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.