ІЕ та ЕД / ІЕ та ЕД (шпори) / Революція цін та нагромадження первісного торгівельного капіталу. Мануфактури
..docxРеволюція цін та нагромадження первісного торгівельного капіталу. Мануфактури.
Великі географічні відкриття – це епоха економічного опанування нових земель в світі з кінця 15 ст. до кінця 19 ст.
Основні економічні передумови Великих географічних відкриттів:
відсутність торгівельних шляхів на Схід;
брак обігових коштів в Європі;
певні технічні досягнення: поява каравел, астрології, барометру, астролябії, атласу та ін.
Великі географічні відкриття:
1492 р. – італієць Христофор Колумб, підтриманий Іспанією, вирушив на пошуки Індії, та відкрив Америку.
Португальський мореплавець Васко да Гама, у 1498р. відкрив морський шлях до Індії.
1519-1522 рр. – було здійснено першу навколосвітню подорож іспанською експедицією, очоленою португальцем Фердинандом Магелланом, який мав за мету віднайти альтернативний (західний) шлях в Індію, обігнувши Америку.
В період 16-18 ст. було відкрито північну Азію (російські мореплавці), Австралію та інші тихоокеанські землі (голландські мореплавці).
Основні економічні наслідки Великих географічних відкриттів:
Формування світового ринку: основні торговельні шляхи перемістились із Середземномор’я до Атлантики.
„Революція цін” у 16 ст. – ціни в Європі зросли в декілька разів внаслідок завезення в Європу іспанцями перуанського золота та мексиканського срібла.
Формування колоніальних систем розвинутих країн.
Первісне нагромадження капіталу – це процес переходу від феодальної економіки до ринкової (капіталізація економіки). Здійснення первісного нагромадження капіталу зумовило формування основних соціально-економічних умов ринкової економіки, а саме:
Створення класу майбутніх підприємців внаслідок зосередження значних грошових капіталів завдяки колоніальним війнам, піратству, работоргівлі, оподаткуванню, державним позикам, протекціонізму, жорсткому поневоленню та пограбуванню людей.
Створення майбутніх найманих робітників - значної частини населення, позбавленої феодальної залежності, без засобів виробництва і засобів існування.
Класичний (інтенсивний) процес первісного нагромадження капіталу відбувався в Англії (15ст. – друга половина 18 ст.).
Основні фактори становлення індустріального суспільства (16 – 18 ст.):
В економічній сфері: великі географічні відкриття, перехід до мануфактур;
В політичній сфері: утворення централізованих держав (на відміну від феодально роздроблених);формування грошової, податкової, законодавчої систем1 країн;
В соціальній сфері – з’являються дві нові соціальні верстви населення: підприємці та наймані робітники;
Мануфактура (від лат. manus – рука, factura – виготовлення) – це підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці і вільнонайманій робочій силі. Її виникненню сприяло удосконалення знарядь праці та технології виробництва (широке застосування водного колеса, шахтових підйомників, доменних печей, вітрильників та тощо).
Типи мануфактур:
Розсіяна мануфактура (16ст. – до середини 17 ст.) – підприємство, організоване купцем чи лихварем, що надавав ремісникам (переважно сільським), відокремленим територіально, гроші та необхідні засоби виробництва для виготовлення напівфабрикатів чи кінцевої продукції. Особливість розсіяної мануфактури полягла в територіально відокремленому поділі праці щодо виробничого циклу.
Змішана мануфактура – проміжна форма від розсіяної до централізованої, тобто поєднання відокремлених виробництв та централізованих, щодо стадій виробництва кінцевого продукту.
Централізована мануфактура (середина 17 - кінець 18 ст.) – об’єднання робітників в одному приміщенні, що посилило спеціалізацію, удосконалило технологію, робочі інструменти і засоби праці, підвищило їх продуктивність та підготувало перехід до машинної техніки у період промислового перевороту.
Мануфактури виникали насамперед у текстильній промисловості, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні.
1