Історія української культури / Розвиток давньоруського права

У Х ст. почало формуватися князівське законодавство давньоруської держави — Київської Русі. Ще княгиня Ольга, встановивши норми і пункти збору данини, посилила функції нагляду. Велике значення у формуванні правової системи мало прийняття зводу великокняжих законів, що отримав назву «Руська правда»- найдавніший російський збірник законів сформувалася протягом ХІ-ХІІ ст.

На Русі в цей час були відомі поняття «статут», «закон», «звичай», «Кодекс». Термін «Правда» носив легально-етичний характер і, посуті, був кодексом.

Прийнято поділяти збірник на три редакції - великі групи статей, об'єднані хронологічним і смисловим змістом: «Коротку», «Велику» і «Скорочену». У Коротку редакцію входять дві складові частини: Правда Ярослава (або Найдавніша) і Правда Ярославичів - синів Ярослава Мудрого. Правда Ярослава включає - перші 18 статей Короткої Правди і цілком присвячена карному праву. Її виникнення відносять до періоду боротьби за престол між Ярославом і його братом Святополком (1015-1019 рр.). Наймана варязька дружина Ярослава вступила в конфлікт з новгородцями, що супроводжувався вбивствами і побоями. Прагнучи врегулювати ситуацію, Ярослав намагався схилити на свій бік новгородців давши їм “Правду, и устав, списав, тако рекши їм: по її грамоті ходите “. За цими словами в Новгородському літописі поміщений текст Древнейщей Правди.

Правда Ярославичів включає ст. 19-43 Короткої Правди (Академічний список). У її заголовку зазначено, що збірник розроблявся трьома синами Ярослава Мудрого при участі найвпливовіших людей з феодального оточення. У текстах є уточнення, з яких можна зробити висновок, що збірник затверджений не раніше року смерті Ярослава (1054 р.) і не пізніше 1072р. (рік смерті одного з його синів).

З другої половини XI ст. стала формуватися Велика Правда, що склалася в остаточному варіанті в ХІІ ст. За рівнем розвитку правових інститутів соціально-побутового змісту це вже дуже розвинений пам'ятник права. Поряд з новими постановами він включав і видозмінені норми Короткої Правди. Велика Правда складається як би з об'єднаних єдиним змістом груп статей. У ній представлене карне і спадкове право, грунтовно розроблений юридичний статус категорій населення і холопів, міститься Банкрутський статут і т.д. До початку XII ст. Велика Правда остаточно сформувалася.

У ХІІІ-XIV ст. виникла Скорочена редакція «Руської правди», що дійшла до нас всього в декількох списках. Вона являє собою вибірку з Великої Правди, пристосованої для більш розвинених суспільних відносин періоду феодальної роздробленості.