Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Історія української культури / Приорітетні напрямки розвитку освіти та наукових знань в Україні в др пол 19

.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
14.84 Кб
Скачать

Наука. Однак і в цей період не зменшився внесок учених України в світову науку. 1886 р. в Одесі Ілля Мечников та Микола Гамалія заснували першу вітчизняну бактеріологічну станцію і з успіхом почали застосовувати запобіжні вакцини й сироватки для лікування таких інфекційних захворювань, як чума, холера, тиф, туберкульоз, сказ, ящур.

Уродженець і патріот України, вчений-енциклопедист Микола Миклухо-Маклай за 17 років зібрав і узагальнив багатющий етнографічний матеріал, який став основою спеціальної науки про людину

1881 р. уродженець України інженер Микола Бенардос першим у світі винайшов і застосував у промисловій практиці дугове електрозварювання металів. Найекономічніший для свого часу паровоз сконструював наприкінці XIX ст. київський інженер Олександр Бородін. Навчати студентів основ фізичної хімії першим у світі розпочав у Харківському університеті професор Микола Бекетов. Там же було відкрито першу в Україні кафедру фізичної географії (її очолив Андрій Краснов), а Микола Пильчиков першим в Україні і Росії взявся розвивати рентгенологію.

.

Значну роль у популяризації та розвитку науки відігравали громадські наукові товариства, які виникли в Києві, Харкові, Одесі. Багатогалузеву організацію такого типу — Наукове товариство ім.Т. Г. Шевченка — було створено у Львові. Тут працювали окремі секції: математично-природничо-медична, філологічна та історико-філософська. Коли наприкінці XIX ст. товариство очолив Михайло Грушевський, він почав готувати і періодично том за томом випускати в світ свою працю "Історія України-Руси". Вона й понині залишається най-ґрунтовнішим викладом історії України з найдавніших часів до середини XVII ст.

Широкі дослідження історії запорозького козацтва розпочав Дмитро Яворницький.

В освіті зміни стали відчутними вже на межі 60-х рр. Молода інтелігенція, студенти, що об’єдналися в громади, активно переймалися створенням недільних шкіл. У 1862 р. в Україні їх було понад 110. Викладання в багатьох із них провадилося українською мовою, видано було букварі й підручники, в тому числі «Буквар» Т. Шевченка. Але того ж таки 1862 р. царський уряд вирішив закрити недільні школи, а багатьох організаторів і викладачів цих шкіл було заарештовано.

Становище стало поліпшуватись після проведення реформ. У 70-х рр. XIX ст. земства сприяли відкриттю нових шкіл, опікувалися змістом і методикою навчання. Вони збільшували асигнування на утримання та будівництво шкіл. З 1871 р. по 1895 р. асигнування зросли у 6 разів. Впроваджувалося вивчення історії, географії, математики.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке Історія української культури