S.VYGOVSJKA_POSIBNYK

Додаток 3

Зразок оформлення тез доповідей на конференцію

Віковий підхід у формуванні громадянськості студентів.

Іванов І.І. Національний університет біоресурсів і природокористування України

Термін „підхід до організації навчально-виховного процесу” можна визначити як певний стратегічний напрямок, згідно з яким сучасний педагог домагається результату у вихованні. Віковий підхід у формуванні громадянськості студентів вимагає орієнтації при організації навчальновиховного процесу на особливості віку студентів.

Концепцією громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, визначено необхідність врахування вікових особливостей принципом наступності та безперервності, і зазначено, що „починаючись у дошкільному віці, з перших років життя дитини, громадянське виховання проходить ряд етапів, протягом яких поступово ускладнюються, урізноманітнюються зміст та напрями розвитку тих утворень, котрі загалом складають цілісну систему характеристик процесу утворення громадянських чеснот особистості”[1].

Педагогіка розглядає формування людини як єдиний і неперервний процес, який передбачає кілька етапів, кожен з яких має свої суттєві особливості, які необхідно враховувати у процесі виховання. За сучасних умов схема вікової періодизації підростаючих поколінь може бути подана так (за даними симпозіуму з вікової фізіології «Акселерація розвитку», який відбувся в Москві у 1965 р.): Грудний вік -до 1року; Раннє дитинство - 2-3 роки; Перше дитинство- 4-7 років; Друге дитинство - 8-12 (хлопчики),8- 11(дівчатка); Підлітковий (або ранній юнацький) вік-13-16 (хлопчики), 12-15 (дівчата); Середній юнацький вік-16-20 (дівчата), 17-21 (юнаки); Пізня юність-20-25 років”.

Враховуючи дану періодизацію нами було проведено дослідження вікового складу студентських контингентів у окремих аграрних вищих навчальних закладах III-IVрівнів акредитації. Аналіз дослідження дає можливість зробити наступні висновки: По-перше, у аграрних навчальних закладах III-IV рівнів акредитації денної форми навчання основу студентських контингентів складають студенти вікової категорії середній юнацький вік (у 2007/2008 навчальному році відсоток даної групи студентів по відношенню до загальної чисельності становив: у НАУ – 60,8 %; ХНАУ – 75,7%; ОДАУ62,5%); студенти, які належать до вікових груп „пізня юність” відповідно: 38%; 23,6%; 32,8%, „ранній юнацький вік”: 0%; 0,27%; 4,4% , „молодь”: 0,08%; 0,4%; 0,17%.). По-друге, розгляд вікових особливостей студентів у динаміці свідчить про помолодшання студентських

211

контингентів. Зросла кількість студентів, порівняно із початком 90-их років XXстоліття, вікової групи раннього юнацького віку і зменшилась кількість студентів, котрим більше 25 років.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень свідчить, що більшість вчених розглядають ранню юність як період громадянського становлення людини, її соціального самовизначення, активного залучення до громадського життя, формування духовних якостей особистості. Головне при цьому – формування активної життєвої позиції. Ранній юності властиве зростання самосвідомості. Це усвідомлення своїх якостей і можливостей, потреба у звіті по свої вчинки, уявлення про своє місце у житті, усвідомлення себе як особистості. З цим пов’язаний великий інтерес до моральних проблем – щастя та обов’язку, особистих і громадських стосунків між людьми, любові і дружби. Головна риса в самосвідомості і спрямованості в ранній юності – націленість на майбутнє”.

Врахування вікових особливостей студентів є важливим оскільки громадянські якості розвиваються у підростаючого покоління протягом кількох вікових періодів – у дошкільному віці, у молодших школярів, у підлітків, у молодих людей. Кожен з цих періодів – це частина життєвого шляху індивіда і водночас –певний ступінь його становлення як особистості.

Використана література

1. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності. Затверджена Постановою Президії Академії Педагогічних наук України від 19 квітня 2000 року. Протокол №1-7/4-49

212

Додаток 4

Планування науково-педагогічного дослідження

Тема: Виховання громадянина в навчально-виховному процесі аграрного вищого навчального закладу.

Актуальність дослідження:

Дослідження проблеми громадянського виховання у вищому аграрному навчальному закладі є актуальним, оскільки: а) сучасний стан українського села та аграрного сектора економіки має ознаки системної кризи, зокрема погіршення якості кадрового складу, масова міграція працівників та молоді з села, втрата національних традицій сільського укладу; надзвичайно низька обізнаність сільських мешканців щодо своїх можливостей і прав, нерозвиненість громадського руху, що унеможливлює дієвий захист громадських інтересів та ефективний розвиток місцевих ініціатив; б) в Україні кількість зайнятого населення у сільськогосподарському виробництві є найбільшою порівняно з іншими видами економічної діяльності; в) близько 33% населення України проживає у сільській місцевості, а для сільської молоді найбільш доступними є аграрні навчальні заклади; г) сучасне село потребує молодих людей компетентних, господарних, працьовитих, відповідальних, патріотичних, здатних до розбудови громадянського суспільства. Саме такі якості формуються у студентської молоді в процесі громадянського виховання.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що вітчизняними дослідниками педагогічні аспекти формування громадянськості студентів досліджені частково: теоретико-методологічні засади громадянського виховання студентської молоді (В. Астахова, Б. Буяк, Т. Дем’янюк, В. Іванчук), історичні особливості формування громадянськості студентів (О. Рацул), формування громадянської зрілості студентів факультетів іноземної філології (Т. Мироненко), досвід громадянського виховання студентської молоді за кордоном (Т. Грабовська, І. Тараненко), роль засобів масової інформації у формуванні громадянськості студентів (О. Киричук, Т. Звєрко). У дослідженнях В. Федорчука розроблено модель концептуального управління громадянським вихованням у вищому навчальному закладі. Досвід громадянського виховання студентів у Харківському регіоні узагальнила В. Астахова.

Результати проведених досліджень засвідчили, що, незважаючи на висвітлення науковцями важливих аспектів досліджуваної проблеми, відсутній цілісний підхід до громадянського виховання студентської молоді. Питання формування громадянськості студентів, зокрема у вищих аграрних навчальних закладах, не було об’єктом системного педагогічного дослідження.

Узагальнення теорії та практики громадянського виховання у вищих аграрних навчальних закладах дали можливість виявити такі суперечності:

- між потребою агропромислового комплексу у кваліфікованих

213

фахівцях із стійкою громадянською позицією і реальним рівнем сформованості громадянськості студентів-аграрників;

-між хліборобською ментальністю українців і небажанням більшості випускників вищих аграрних навчальних закладів працювати у сільськогосподарському виробництві;

-між вимогами до науково-педагогічних працівників вищих аграрних навчальних закладів і їх рівнем обізнаності із проблемами громадянського виховання студентів;

-між виховним потенціалом навчальних дисциплін і низькою виховною ефективністю навчального процесу у вищих аграрних навчальних закладах.

Термінологічний апарат дослідження: навчання, виховання,

навчально-виховний процес, громадянськість, громадянське виховання, особистісно-орієнтований підхід, діяльнісний підхід, модель громадянськості студентів, методика діагностики особистості студента, технологія формування громадянськості студентів.

Мета дослідження полягає у розробці й експериментальній перевірці технології формування громадянськості студентів у навчально-виховному процесі вищого аграрного навчального закладу.

Завдання дослідження:

1.На основі аналізу основних підходів до формування громадянськості в теорії та практиці виховання обґрунтувати сутність поняття “громадянськість студентів вищих аграрних навчальних закладів ” і визначити шляхи вдосконалення громадянського виховання майбутніх аграрників.

2.Розробити модель громадянськості студентів вищих аграрних навчальних закладів як інтегративної якості особистості.

3.Обгрунтувати критерії та показники визначення рівнів сформованості громадянськості студентів-аграрників.

4.Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити технологію формування громадянськості студентів - аграрників.

Гіпотеза дослідження: процес формування громадянськості студентів вищих аграрних навчальних закладів буде більш ефективним, якщо здійснюватиметься технологічно на основі моделі, що відображає громадянськість як інтегративну якість особистості.

Об’єкт дослідження – процес громадянського виховання студентів вищих аграрних навчальних закладів.

Предмет дослідження – технологія формування громадянськості студентів-аграрників.

214

Додаток 5

Анкета

Вкажіть, будь ласка, деякі дані про себе: вік _______, стать _______,

одружений(а) / неодружений(а), спеціальність __________________________________,

де проживали до навчання у вузі (місто, містечко, селище, село - підкреслити)

1.Які мотиви спонукали Вас до вибору Вашої професії?

2.Якщо б знову довелося поступати до вузу, чи повторили свій вибір?

3.Як навчання у вузі впливає на розвиток Вашого інтересу до професії?

6.Як оцінюєте рівень Вашої підготовки до майбутньої професійної діяльності?

8.Які труднощі у Вас виникають під час навчання? (перерахуйте)

_____________________________________________________________________________________

9.Чи прагнете Ви до високих оцінок?

незадоволений(а); Г) більше незадоволений(а), ніж задоволений(а); Д) не визначив(ла) свою позицію.

11.Які мотиви Вашої навчальної діяльності вважаєте домінуючими?

12.Після закінчення вузу Ви плануєте:

215

Д) керівник більш високих ланок управління Як Ви думаєте, у якому віці Ви цього досягнете ____?

14.У майбутньому Вас досить влаштувала б робота, яка потребує від працівника:

А) виконання добре засвоєних прийомів і правил, щоб не витрачати час на самостійний пошук нових рішень; Б) виконання, в основному, засвоєних прийомів і правил, але при цьому не виключається певна

особиста ініціатива ; В) прийняття, в основному, самостійних, оригінальних рішень, але при цьому не виключаються і стандартні операції;

Г) пошуку виключно нових рішень, повної самостійності у виконанні своєї роботи.

15.Оберіть судження про професію, які найбільш відповідають Вашим поглядам (не більше

2):

Для мене найбільш приваблива професія, яка дозволяла б:

А) найбільшою мірою реалізувати свої фізичні можливості, проявити силу, ловкість, вольові якості; Б) досягнути високого суспільного становища, отримати визнання оточуючих, прославленість;

В) працювати в гарних умовах, щоб робота не втомлювала, не викликала негативних емоцій; Г) отримувати високий заробіток, який би забезпечив гарні матеріальні умови; Д) проявляти творчу ініціативу, повністю розкрити свої інтелектуальні здібності;

Е) зберегти достатньо енергії і часу для розваг, вільного часу, спілкування з близькими та друзями.

16.Як Ви вважаєте, від чого головним чином залежить те, як складається Ваше життя?

А) головним чином від зовнішніх обставин; Б) деякою мірою від мене, але більше від зовнішніх обставин; В) як від мене, так і від зовнішніх обставин;

Г) більшою мірою від мене, ніж від зовнішніх обставин; Д) головним чином від мене.

17.Як Ви вважаєте, що найголовніше в житті?

18.Наскільки Ви впевнені в тому, що Вам вистачить сил та енергії на здіснення тих професійних і життєвих планів, про які ми Вас запитували?

А) впевнен(ий,а); Б) скоріше впевнен(ий,а), ніж не впевнен(ий,а); В) важко сказати впевнен(ий,а) чи ні; Г) скоріше не впевнен(ий,а), ніж впевнен(ий,а); Д) не впевнен(ий, а).

19.Якщо запропоновані нижче твердження відповідають Вашим міркуванням, то зробіть будь-яку помітку біля твердження, якщо ні – то пропустіть його, ніяк не відмічаючи:

-Після закінчення даного вузу буду влаштовуватись на роботу

-Майбутня робота буде цікавою

-Розраховую стати професіоналом у своїй справі

-При бажанні можна буде зробити непогану кар’єру

-Не буду працювати за даною спеціальністю, якщо навіть буде така можливість (після закінчення вузу).

Дякуємо за щирі відповіді!

216

Додаток 6 Положення про порядок організації та проведення педагогічного

експерименту

1.Загальні положення

1.1.Дане Положення визначає порядок організації та проведення педагогічного експерименту в закладах освіти м. Києва.

1.2.Педагогічний експеримент має за мету реалізувати наукові ідеї у практику навчально-виховного процесу, які спричинили б випереджаючий розвиток вітчизняної педагогіки.

1.3.Умовою початку педагогічного експерименту виступає соціальнопедагогічна ініціатива, яка зорієнтована на якісні зміни в системі загальної освіти.

1.4.До пріоритетних напрямків соціально-педагогічних ініціатив належать:

розробка філософії та методології розвитку освіти;

створення концептуальних засад навчально-виховного процесу;

розробка нового інформаційного простору освіти;

розробка освітніх технологій;

створення сучасних моделей управління освітою;

створення системи співпраці ( з громадськістю, науковцями, батьками, експертами тощо);

розробка системи оцінювання якості різних структурних компонентів освіти.

1.5.Автором інноваційної ідеї може виступати одна або кілька осіб, незалежно від місця роботи та посади.

1.6.Для врегулювання відносин щодо впровадження ідеї автором подається заявка на ім'я начальника Головного управління освіти. Педагогічний експеримент набуває чинності в разі отримання позитивної експертної оцінки.

2.Організація педагогічного експерименту

2.1. Для реалізації соціально-педагогічної ініціативи автор у письмовому вигляді подає заявку до Головного управління освіти. До заявки додаються: програма педагогічного експерименту та рецензія науковця, що володіє окресленою проблемою. У програмі мають бути визначені:

провідна ідея та її актуальність;

мета, основні завдання, гіпотеза, умови;

217

термін реалізації та етапи експерименту;

характер змін існуючої практики;

методика моніторингу;

організаційна структура експерименту;

фахове, наукове, матеріально-технічне забезпечення.

2.2.Лабораторія педагогічних інновацій та інформаційних технологій виносить експертну оцінку програмам педагогічних експериментів згідно поданих заяв. Термін розгляду - до 1 місяця від дня подання заявки. У разі необхідності до винесення експертної оцінки залучаються спеціалісти відповідного фаху.

2.3.При винесенні експертної оцінки враховується:

наукова значущість та практична доцільність поданої ідеї;

відповідність Програми педагогічного експерименту Конституції України, Закону України “Про освіту”, державному стандарту, нормативним вимогам охорони життя, праці і здоров'я суб'єктів експерименту;

рівень можливостей реалізації програмових засад експерименту;

термін функціонування педагогічного експерименту.

2.4.Лабораторія педагогічних інновацій та інформаційних технологій подає письмові висновки про доцільність апробації інноваційної ідеї у формі педагогічного експерименту Начальнику Головного управління освіти.

2.5.Оголошення Наказу ГУОН є підставою для впровадження програми педагогічного експерименту.

3.Управління процесом педагогічного експерименту

3.1.Організаційне забезпечення педагогічного експерименту здійснюється виконавчою радою на чолі з керівником, який затверджується ГУОН. Автор (науковий керівник) програми регулює питання наукового консультування та поточного аналізу. У своїй діяльності виконавча рада керується Конституцією України, Законом України “Про освіту”, відповідними законодавчими і нормативними актами України, наказами, інструктивно-нормативними документами МО України, даним Положенням. У залежності від характеру експерименту до його організації можуть додатково залучатися фахівці. Оцінка педагогічного експерименту здійснюється у процесі реалізації програми.

218