Лекція 7 "Вплив біотичних факторів на рослини"

Зоогенний вплив на рослини. Вживання рослин в їжу. Роль тварин в запиленні та поширенні плодів та насіння.

Фітогенні фактори. Основні форми взаємодії між рослинами: прямі або контактні взаємодії, фізіологічні взаємодії, опосередковані взаємодії.

Біотичні фактори – це фактори, які відбивають взаємодію між різними організмами, що населяють дане середовище. Кож-ний організм постійно вступає у зв’язок з представниками свого виду або інших видів. Взаємні зв’язки організмів – це основа іс-нування біоценозів і популяцій. Біотичні фактори поділяють на дві групи: внутрішньовидо-ві та міжвидові взаємодії. Під внутрішньовидовими або гомо-типічними реакціями розуміють взаємодію між особинами од-ного виду. До гомотипічних реакцій належать груповий ефект, масовий ефект та внутрішньовидова конкуренція. Міжвидові, або гетеротипічні реакції – це взаємодії між осо-бинами різних видів. Ця взаємодія може бути сприятливою або несприятливою. Якщо вплив між двома популяціями несприят-ливий, то взаємовідносини між ними носять характер конкурен-ції. Якщо дві популяції не впливають одна на одну, то має місце нейтралізм. Відносини, які мають взаємну користь, називають мутуалізм. Якщо два організми не можуть існувати одне без одного говорять про симбіоз (рис. 7*. При співпраці обидві попу-ляції утворюють співтовариство. Воно не є обов’язковим, оскільки кожний вид може існувати ізольовано, проте життя у співтоваристві приносить користь обом. При коменсалізмі (рис. 7* один вид співтовариства має ко-ристь зі співжиття, а інший вид (хазяїн* не має жодної вигоди. Аменсалізм – тип відносин, за яких одна популяція пригнічу-ється, а інша таких випробувань не зазнає. Аменсалізм спостері-гається тільки у бактерій, грибів і рослин. Хижацтвом назива-ють таку взаємодію між організмами, при якій один з них не-сприятливо впливає на інші, дістає вигоду від цієї взаємодії. Паразитизм (рис. 7* є, по суті, хижацтвом, проте хазяїн не гине відразу, а деякий час використовується паразитом. Деякі рослини на дуже бідних, вилужених луках, на сфагнових торфових болотах потребують додаткового живлення. Ці рослини використовують не лише мінеральні, але й органічні речовини субстрату. Завдяки симбіозу з грибами або бактеріями симбіот-рофні рослини одержують додаткове азотне живлення. Зеленими мікоризними рослинами є більшість дерев, лучні та болотні трави, що зростають в наших широтах (зокрема дуб, сосна, орхідеї та інші*. Серед мікоризних є не лише зелені фототрофи, але й безбарвні, рожеві або бурі рослини (рис. 53*, що втратили здатність до фотосинтезу і перейшли до живлення лише за рахунок гриба-симбіонта (орхідеї гніздівка та коральковець, під'ялин-ник звичайний*. Ціла група рослин-паразитів пристосувалась до життя на інших квіткових рослинах-автотрофах і повністю живиться за їх рахунок. Такими повними паразитами є вовчки (Orobanche*- на коренях соняшника та інших рослин, петрів хрест (Lathraea squamaria*- на коренях ліщини, повитиця (Cuscuta*- на стеблах конюшини, люцерни, кропиви, : верби тощо, (хні пагони не мають хлорофілу, листки перетворюються на дрібні безбарвні луски, а корені -на присоски, що всмоктують потрібні паразитам речовини з тканин рослини-господаря. Рослини-напів-паразити теж мають корені-присоски, що проникають в тканини коренів або гілок рослин-господарів, але самі вони зелені і можуть здійснювати фотосинтез. До напівпаразитів відносяться численні представники родини ранникових (перстріч, дзвінець, очанка тощо* та омела (Viscum album*, що селиться на осокорах, кленах та інших деревах. Рис. 53. Квіткові сапрофіти: 1 - орхідея гніздівка (Neottia nidus-avis*; 2 - під ялинник (Hypopitys monotropa*    Рис. 54. Росичка: 1 - загальний вигляд; 2-4 - листки з розправленими і загнутими залозистими волосками; 5 - залозистий волосок на поздовжньому зрізі Рослинами-гетеротрофами є комахоїдні рослини, або рослини-хижаки. Це близько 450 видів із родин росичкових, непентесових, сарраценієвих, цефалотових, пухирникових. У них формуються спеціальні ловчі утвори для захоплення комах з наступним їх перетравлюванням. Так, росичка (Drosera rotundifolia*, яка поширена на бідних грунтах, одержує за рахунок дрібних комах додаткове азотне живлення. Ловчим апаратом у неї є листки, вкриті червоними залозистими волосками (рис. 54*, що виділяють липкий секрет, схожий на краплі роси (до нього і приклеюються комахи, коли сідають на пластинку листка*, а також кислоти і протеолітичні ферменти, за допомогою яких "здобич" розщеплюється на легко засвоювані органічні сполуки. У стоячих водоймах у нас зустрічається комахоїдна рослина пухирник (Utricularia vulgaris* з дуже розсіченими підводними листками. Частина листка у нього перетворена на маленькі пухирці, що містять клапани, які відкриваються лише всередину, тобто "працюють" тільки на вхід Пухирці заповнені рідиною з ферментами, завдяки чому й перетравлюються дафнії, котрі потрапили в цю своєрідну пастку