4. Додоткові заклади розміщення.
Додаткові засоби розміщення Послуги гостинності поряд із готелями надають додаткові засоби розміщення: кемпінги, турбази, приватний сектор, шале, бунгало, ботелі, тайм-шери, туристські села, молодіжні гуртожитки тощо.
Найбільш поширеним видом додаткових засобів розміщення є кемпінг (від англійського «camp» - табір) — санітарно-технічно впорядкований літній табір для відпочинку автотуристів, обладнаний автостоянкою й засобами технічного обслуговування автомобілів. Кемпінги доступні для широких верств населення та забезпечують гарний і дешевий відпочинок. Кемпінги являють собою засоби розміщення полегшеного типу сезонної експлуатації, де всі види обслуговування спрощені: туристи розміщуються у власних або взятих напрокат наметах, а також у будинках літнього типу, часто дерев'яних і без опалення; санітарні вузли, як правило, загальні та розташовуються „на вулиці". Увесь сервіс передбачає самообслуговування. Іноді при кемпінгах є автозаправні станції й майстерні дрібного ремонту автомобілів. Кемпінги також можуть розташовуватися на території мотелів як додаткові сезонні спальні місця. Часто влітку при мотелях створюються наметові табори, що дає можливість у гарячий сезон без зайвих витрат значно збільшити їхню місткість. Варто виділити ще один різновид кемпінгу - ротель. Він призначений для подорожуючих на автомобілях із трейлером. Трейлер - портативний фургон, в якому розміщується невеличкий житловий номер типу залізничного купе й мініатюрна кухня, іноді санітарний вузол. Власний або взятий напрокат трейлер перевозять як причіп до легкового автомобіля. Його встановлюють у відведеному місці та підключають до санітарно-технічних комунікацій і електропостачання.
Туристські села ліпше санітарно-технічно впорядковані порівняно з кемпінгами та розраховані на більш тривалий період проживання. Розташовуються в доступних для транспорту місцях зі сприятливими рекреаційними умовами і розвиненим комплексом культурного обслуговування. Житлові, службові та приміщення загального використання в туристських селах будуються з легких матеріалів; у будиночках легкого типу та інших будівлях відсутня опалювальна система, оскільки туристи розміщуються в них тільки протягом кількох місяців теплого сезону.
Туристська база - місце початку радіальних і кільцевих маршрутів або пункт відпочинку на лінійних маршрутах із комплексом споруд і будівель для розміщення, харчування і культурно-побутового обслуговування туристів. Особливість туристських баз - це наявність приміщень спортивно-туристського обслуговування, а також туристсько-методичних кабінетів та інструкторських (для методичної роботи інструкторів із групами). Набір цих приміщень пов'язаний із типом туристського маршруту й способом пересування на ньому. Крім того, тут передбачені пункти прокату туристського і спортивного інвентаря й спорядження: наметів, спальних мішків, карематів, лиж, велосипедів, човнів, байдарок, мисливського й рибальського спорядження тощо.
Шале (від французького "шалет" - швейцарський будиночок) – це сільський будиночок у горах. Шале як засіб розміщення вперше виник у Швейцарії.
Бунгало - сільський будиночок у вигляді легкої будівлі з верандами. Найчастіше зустрічається в тропічних країнах.
Ботелі - це засоби розміщення, які розраховані на подорожуючих власним човном, катером, яхтою та ін. Вони протягом усього року надають тимчасове житло, забезпечують харчування та культурно-побутове обслуговування туристів. Ботелі розташовуються на березі акваторій у початкових, проміжних або кінцевих точках водного маршруту через 150-200 км. Ботель повинен мати обладнану гавань із місткістю з розрахунку 50-125 човнів на кожні 200-500 місць. На території ботелю також передбачаються стаціонарні споруди, пов'язані з технічним обслуговуванням і ремонтом плавзасобів.
До приватного сектора належать кімнати, квартири, будинки та літні будиночки легкого типу мешканців населених пунктів, розташованих в місцях рекреації. Оренда житла у приватних осіб характерна для курортних міст. Приватний сектор поширений також у сільському зеленому туризмі.
Серед засобів розміщення для молоді дедалі більшу популярність здобувають молодіжні гуртожитки, або так звані хостелі. Система цих гуртожитків IVHP виникла ще в 1949 р. і сьогодні об'єднує близько 5300 хостелів у 77 країнах. Проживання в них дешевше, ніж у готелях, але так само може замовлятись і сплачуватись заздалегідь у місцях проживання туристів. Хостелі, як правило, мають сезонний режим роботи - найбільше туристів тут улітку. Хостелі зорієнтовані переважно на вікову групу від 16 до 30 років. У зв'язку з тим, що молодіжний контингент туристів відрізняється низькою платоспроможністю, невибагливий до комфорту, характеризується високою комунікабельністю та полюбляє подорожувати групами, хостелі мають свої особливості. Тут переважають великі багатомісні номери - "дортуари", які можуть розмістити до п'ятнадцяти осіб. Сьогодні великі загальні спальні з двоповерховими ліжками стають дедалі менше поширеними, але й навіть у таких багатомісних кімнатах передбачається особистий простір і своя шафа для кожного туриста. У дортуарах, як правило, є загальний санітарний вузол, а також іноді кухонний куточок, де можна приготувати їжу та поїсти. Ці кімнати поділяються на чоловічі, жіночі та мішані. Основне місце в хостелі, де збирається молодь, - це велика загальна вітальня, яка іноді може об'єднуватися з холом, а іноді з баром. Тут є всі умови для відпочинку і спілкування: м'які меблі, інтернет-кіоск, настільний теніс або більярд тощо.
Умови розміщення в хостелях помітно різняться. Так, досить комфортним є проживання в будиночках і навіть замках, об'єднаних міжнародною федерацією хостелів, які можна розпізнати за фірмовим знаком - ялинка та будиночок у трикутнику. Тут туристові нададуть комфортне й безпечне житло, послуги камери схову, можливість користуватися пральними автоматами та ін. Обслуговуючий персонал володіє як мінімум однією іноземною мовою (англійською).
На світовому ринку послуг гостинності нещодавно з'явився новий вид розміщення – тайм-шер. Це не продаж звичайного нерухомого майна та не розміщення в готелі, а середнє між ними – власність обмежена в користуванні часом. За одиницю часу приймається один тиждень. Тайм-шер індустрія складається з двох частин:
продаж клубів або апартаментів, розділених на тижні;
обмін цих тижнів через єдиний центр - клуб для відпочинку, де
власники можуть обмінюватись своїми тижнями.
Сьогодні тайм-шер - це індустрія відпочинку, яка найбільш швидко розвивається. Вона вважається найсучаснішою технологією взаємодії туризму з нерухомим майном.
Кожна країна у відповідності до умов і можливостей розвитку туризму надає перевагу основним або додатковим засобам розміщення. Наприклад, в Іспанії та Австрії пріоритети надано готелям і мотелям, у Греції майже нарівно основних і додаткових засобів. У Болгарії переважають готелі та кемпінги, однак мало інших видів засобів розміщення: мотелів, туристичних сіл тощо. В Україні найбільш поширеними видами засобів розміщення є готелі, туристичні бази, кемпінги.