Лісівничо – таксаційна характеристика насадження на тпп № 4

Склад	Вік, років	ТЛУ	Порода	Середні		Кількість дерев, шт.·га-1	Запас, м3∙га-1	Бонітет	Повнота
				Н, м	Д, см
10ДЗ	64	С2	ДЗ	19,1	20,9	543	253	ІІ	0,8

Характеристика тимчасової пробної площі № 5

Місцезнаходження – В. Петрівецьке лісництво, 94 квартал 11 виділ;

Рельєф місцевості – рівнинний;

Переважаючий тип ґрунтів – сірі лісові;

Тип лісорослиних умов – свіжий сугруд (С₂);

Вік насадження – 67 рік;

Розміщення посадкових місць – 3,0 х 0,7 м;

Форма насадження – одноярусна;

Склад насадження – 10ДЗ;

Розміщення деревних порід по площі – рівномірне;

Характеристика підліску – бузина чорна;

Характеристика живого надґрунтового покриву – ступінь задерніння середня (маренка запашна, копитняк європейський);

Характеристика лісової підстилки – ступінь розкладу слабкий, товщина – 3,5 см;

Санітарний стан насадження – задовільний;

Лісівничі заходи догляду в насадженні – освітлення, прочистка;

Господарське розпорядження – проведення проріджування.

Таблиця 4.5

Лісівничо – таксаційна характеристика насадження на тпп № 5

Склад	Вік, років	ТЛУ	Порода	Середні		Кількість дерев, шт.·га-1	Запас, м3∙га-1	Боні-тет	Пов-нота
				Н, м	Д, см
10ДЗ+БП	67	С2	ДЗ	22,9	27,6	395	267	І	0,7

У додатках наведено перелікові відомості, графіки кривих висот та ілюстративний матеріал за даними дослідження пробних площ №1-5.

4.2. Особливості вирощування дубових насаджень на староорних землях

Характеристика умов місцезростання та схем посадки культур дуба звичайного на староорних землях В. Петрівецького лісництва наведено в таблиці 4.6.

Весною лісові культури створюють насамперед на ділянках з легким і добре прогрітим грунтом. Ретельний суцільний обробіток ґрунту дисковими або фрезерними робочими органами дає змогу якісно провести посадку і значно скоротити надалі кількість агротехнічних доглядів.

На схилах північної експозиції з важкими непрогрітими ґрунтами культури створюють пізніше. В однакових умовах спочатку створюються культури листяних, пізніше — шпилькових порід. Приживлюваність рослин різко знижується при садінні сіянців або саджанців з бруньками, які вже пішли в ріст. Тоді як надземна частина активно випаровує вологу, кількість її не поповнюється корінням, яке тільки починає приживатися, і внаслідок порушення нормального водообміну сіянці гинуть. Для садіння використовуються сіянці 2–3-річні — дуба.

Ширина міжрядь повинна становити переважно 2,5–3,0 м. Це обмежує густоту культур 5,5–6,6 тис. шт∙га^-1. При меншій ширині міжрядь робочими органами механізмів пошкоджуються фізіологічно активні корені й ріст культур погіршується. При більшій ширині міжрядь і відсутності природного відновлення грунт швидко підлягає задернінню і потребує додаткового обробітку [4].

У лісових насадженнях різного віку трав’яна рослинність є головним конкурентом деревних рослин за вологу й елементи мінерального живлення.

Особливо це помітно в молодих лісових культурах. Але з віком негативний вплив не послаблюється, він лише дещо нівелюється за рахунок більших розмірів деревних рослин та інтенсивнішого розвитку їх кореневих систем. Проте не слід нехтувати негативним впливом трав’яних рослин у цей період, особливо враховуючи повноту та видовий склад деревостанів.

Таблиця 4.6