Завдання і функції класного керівника.

Класний керівник: Здійснює виховання в учнів культури поведінки, формує високі моральні якості; забезпечує єдність педагогічних вимог з боку сім”ї і школи; організує в разі необхідності допомогу учням ( навчальну, матеріальну, моральну); проводить заходи, які передбачають зміцнення здоров’я учнів; організує суспільно корисну працю учнів, веде документацію класу; будує свої взаємини з учнями і їх батьками на демократичних началах, співробітництві, сприяє розвитку самоврядування учнів.

Функції класного керівника:- діагностична вивчення учнів класу, умов виховання дітей в сім”ї тощо); - організаторська (організовує виховну, просвітницьку роботу серед учнів та їх батьків тощо); - виховна ( володіє методикою впливу на вихованців тощо); координаційна (підтримує зв’язок із педагогами); – предметниками, що здійснюють навчальний процес в класі тощо; - стимулююча.

Педагогічна система я. А. Коменського.

Методи навчання у дидактичній системі Я. Коменського. Наукова педагогіка намагається дійти до глибинної суті методу навчання і з'ясувати всі його боки. Червоною ниткою ідея методу навчання проходить крізь всю педагогічну систему Я. Коменського. Щоб переконатися у цьому, достатньо розкрити "Велику дидактику" і прочитати її повну назву: "Велика дидактика, або мистецтво вчити всіх і вчити всьому, причому з надійним успіхом, так, щоб невдач ніяких не було" [9].

Питання "як учити?" цікавило Я. Коменського чи не найбільше. Говорячи про користь дидактики, він пише, якщо метод виховання (тут він має на увазі і навчання) доведений до безпомилкової правильності, то результат, на який завжди сподіваються, не може з Божою допомогою не настатити.

Серед положень, які великий педагог розвивав у розділах своєї праці і які мають пряме відношення до методу навчання, є такі:

"Точний порядок дня школи необхідно запозичити у природи".

"Загальні вимоги навчання й учіння, тобто як учити і учитися".

"Основи легкості навчання й учіння".

"Основи найкоротшого шляху навчання".

У розділі XVI Я. Коменський пише: "А хто не знає, що для посіву і насадження потрібнідеяке мистецтво і досвідченість... Звичайно, інколи невдача спіткає навіть досвідчених людей... однак мова йде зараз не про передбачуваність і випадковість, а про мистецтво попереджувати випадковість передбачуваністю"[9].

Великий педагог був твердо переконаний, що можна розробити такий метод навчання, який би не допускав випадковостей, або в усякому разі зводив би їх до мінімуму, тим самим він передбачив появу педагогічних технологій.

Далі він пише, що метод навчання повинен бути "зведений у наукову теорію", бо тільки за такого методу "мистецтво духовного насадження можна поставити на такі тверді основи навчання, щоб воно напевне йшло вперед і не обманювало у своїх результатах".

Намагаючись відкрити універсальний метод навчання (виховання), він звертається до природи і, вважаючи людину частинкою природи, опирається на паралелізм природного і штучного. "Розглядаючи, як йдучи слідами природи, вдало наслідують її садівники, художники, архітектори, ми легко побачимо, яким чином повинні наслідувати її й учителі юнацтва".

Метод, який Я. Коменський бачить як універсальний, можна було б назвати методом паралелізму природного і штучного. У наступних розділах, у своїх основоположеннях він розкриває всі його боки. Наведемо деякі з них:

"Ніщо не починається несвоєчасно".

"Матеріал раніше форми".

"Матеріал робиться придатним для сприймання форми".

"Усе утворюється окремо, а не змішано".

"Спочатку внутрішнє".

"Спочатку загальне ".

"Усе поступово і ніяких стрибків".

"До закінчення справи не треба зупинятися". (Далі див. додаток 1, с. 382-386)

Даючи тлумачення кожному з цих основоположень, аналізуючи природу, він порівнює стан справ у школі і доходить цілком конкретних висновків. Як приклад наведемо перше з основоположень розділу XVI "Загальні вимоги навчання і учіння, тобто як вчити й учитися":

"Природа старанно пристосовується до слушного часу.... Отже, ми робимо висновок:

I. Освіту людини потрібно починати у весну життя.

II. Ранішній час для занять - найзручніший.

III. Усе, що підлягає вивченню, повинно бути розподілено відповідно до ступенів віку так, щоб пропонувалося для вивчення тільки те, що доступне сприйманню у кожному віці".

У другому основоположенні: "Природа підготовлює собі матеріал, перш ніж починає надавати йому форму...". Звідси випливає, що для корінного виправлення методу необхідно:

II. Розвивати розум раніше за мову.

III. Ніякої мови не вивчати з граматики, а кожну мову потрібно вивчати із підходящих творів письменників.

IV. Реальним навчальним предметам віддавати перевагу перед формальними.

V. Прикладам віддавати перевагу перед правилами.

Звичайно, не всі його основоположення безпосередньо стосуються методу навчання, значна частина їх стосується методу організації навчання, але пошук відповіді на запитання "як?" домінує в усіх його міркуваннях і висновках.

Класно-урочна система навчання. Автором її є великий чеський педагог Я. Коменський. Суть цієї системи він обґрунтував у "Великій дидактиці" . Учений виходив із положення, що людина - це частинка природи, а тому на її навчання і виховання можна перенести ті закономірності, які діють у природі. Якщо в природі панує чіткий порядок, послідовність, систематичність, то й у навчанні дітей усі ці принципи теж повинні використовуватися. Вони і покладені в основу класно-урочної системи навчання.