2.1 Найвідоміші пам’ятки імені Ушинського к.Д.

1946 року у місті Ярославль вулицю Червону було перейменовано на вулицю Ушинського. 1955 року у Києві було названо провулок на честь Ушинського, а у 1957 році — вулиця. 2 жовтня 1970 року під час забудови району Гражданки у Санкт-Петербурзі одну з вулиць цієї місцевості було названо на честь великого педагога.У 1974 році у Києві ж Костянтину Ушинському було встановлено пам'ятник, який збудували український скульптор Олександр Скобліков та український архітектор Анатолій Ігнащенко. Тоді ж, за радянських часів, було впроваджено дві наукові нагороди: Медаль імені К. Ушинського та Премія імені К. Ушинського, остання присуджувалася Академією педагогічних наук РРФСР). Окрім того, Одеському педагогічному інституту було надано ім'я Костянтина Дмитровича. Нині він зветься Південноукраїнський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського. Також його ім'ям названі кілька загальноосвітніх шкіл.

Також ім'ям Костянтина Ушинського названі кілька географічних об'єктів. Зокрема вулиці у деяких містах України: Вінниці, Донецьку, Івано-Франківську, Керчі, Харкові, Чернігові, Нікополі і Росії: Абакані, Волгограді, Воронежі, Липецьку, Пермі, Тулі та Уфі. Також ім'ям Ушинського названо провулок у Харкові. Окрім того, ім'ям славетного вченого названа низка освітніх установ. Зокрема, Наукова педагогічна бібліотека у місті Москва, Ярославський державний педагогічний університет, гімназія № 1 у Сімферополі та Гатчині, педагогічні коледжі у Гатчині, Нижньому Новгороді та № 1 у Москві, Чернігівський обласний інститут післядипломної освіти, спеціалізована школа № 187 імені К. Ушинського у Києві, школа № 6 у місті Тула, Новгородський дитячий будинок-інтернат у селищі Шимську.

Висновок

К.Д. Ушинський був противником будь-яких “прикрас мови”, які не мають відношення до її змісту, “дитячих блискіток і брязкалець”, “пристрасті школи до квітів красномовності”. Усе це перешкоджає тому, хто говорить вникнути у справжню суть його ж власного висловлювання. Добра школа повинна виривати з корінням квіти красномовності, привчати дитину “подавати предмет, як він усвідомлюється в її душі, а усвідомлювати, по можливості, ближче до реальної дійсності”. Для бесіди з дітьми педагог радив вибирати предмети, що їх легко і зручно вони можуть спостерігати, отже, предмети наочні, і притому із світу, дітям доступного.

Погляди К.Д. Ушинського про значення рідної мови у виховному процесі відіграли важливу роль у справі подальшого розвитку методики початкового навчання рідної мови, у науковій і педагогічній розробці питань початкового навчання. Закономірним є широке використання в сучасних теоретичних дослідженнях та практичних рекомендаціях загальнодидактичних положень вченого, які пов’язані з розвитком мислення і мовлення учнів. Положення педагога про рідну мову, наповнені новим конкретним змістом, стануть особливо корисними на сучасному етапі, коли мовна освіта будується на нових концептуальних засадах, в основі яких лежать насамперед практичні цілі. Як бачимо, у педагогічній спадщині К.Д. Ушинського саме ці цілі процесу навчання молодших школярів рідної мови були особливо пріоритетними.

Чому ми щоразу повертаємося до славетних імен, які виплекав український народ? Це можна пояснити генетичним відчуттям гіркоти долі нашого народу, що так влучно охарактеризував Володимир Винниченко: “Чудний наш народ, і сильний, і сумний. Мав героїв, ніхто їх не знав. Усе життя любив волю – і все життя жив рабом”. Віковічне бажання кожної людини зрозуміти всю велич власного національного духу спонукає сучасників переосмислити численні сторінки зокрема й історії нашої педагогічної спадщини.