Дата проведення: 22.04.14 р.

Групи: І – Б і І – А - курс

План-конспект Лабораторного заняття «Процедури та функції»

Тема заняття: Процедури та функції

Мета заняття:

• навчальна: пояснити студентам поняття процедури, функції, які вони бувають, чим вони відрізняються, та навчитися писати програми у консолі програмного середовища Delphi, використовуючи вже здобуті знання навички та уміння по даній темі.

• розвиваюча: сформувати інтерес до інформатики, розвити спостережливість, уважність, сприяти розвитку розуміння студентами програмування.

• виховна: розвити логічне мислення, уважність, творчу уяву.

Тип заняття: лабораторна робота

Методи навчання:

пояснювально-ілюстративний:

• більш конкретне, наочне пояснювання студентам навчального матеріалу.

частково-пошуковий метод:

• завдання студентам на пошук відповідей логічних запитань з конкретної теми;

• написання програм по даній темі.

Опорні терміни і поняття: масиви, цикли, типи даних, структура даних, оператори.

План заняття

I. Організаційний етап 10хв

ІІ. Перевірка домашнього завдання 20 хв

ІІІ. Підготовка до основного етапу заняття 10хв

IV. Засвоєння нових знань 40 хв

1. Процедури

2. Функції

V. Формування вмінь та навичок 20хв

VI. Підбиття підсумків заняття 15 хв

VII. Домашнє завдання 5 хв

Хід заняття

І. Організаційний етап

• Привітання.

• Перевірка відсутніх.

• Підготовка до заняття, включення комп’ютерів.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Підготовка до основного етапу заняття

1. Проголошення мети заняття: сьогодні на занятті студенти повинні:

сформувати поняття:

• Процедури, функції.

розглянути:

• теоретичну частину, яка пояснює нам що являє собою процедури та функції, якими вони бувають і в чому різниця між ними та застосувати ці знання на практиці.

формувати вміння:

• можливість відтворення прослуховоного матеріалу;

• можливість виокремлення з данної теми суті;

• самостійно здобувати знання;

• застосовувати набуті знання, уміння, навички на програмуванні.

IV. Засвоєння нових знань

1. Процедури.

У мові програмування Pascal підпрограми оформляються у вигляді так званих процедур. Кожну процедуру можна розглядати як програму, що писує розв'язок окремої підзадачі, на які розбивається вся задача. В програмі процедури задаються описами, що розміщуються після розділу опису змінних. Процедура по структурі подібна програмі: вона складається із заголовку, описового та виконавчого блоків. Заголовок процедури починається службовим словом procedure i має вигляд: procedure <ім’я процедури> (список формальних параметрів). Ім'я процедури це дентифікатор. У списку формальних параметрів перераховуються імена формальних параметрів i зазначаються їх типи. Список може містити декілька групп параметрів. Якщо груп декілька, то вони розмежовуються між собою крапкою з комою “;”. Формальні параметри є аргументами i результатами процедури. Заголовки процедур можуть бути, наприклад, такими:

procedure fact (k : integer; var f : integer);

procedure square (var a, b, c, S : real);

procedure scalar (var v1, v2 : vector; p : real).

В останньому прикладі vector це ім'я типу масиву, що повинен бути визначений раніше в основній програмі (в розділі type).

Формальні параметри можуть бути відсутніми. Тоді заголовок процедури має вигляд:

procedure <ім’я процедури>;

Звернення до процедури здійснюється з допомогою оператора - процедури, що має вигляд:

<iмя процедури> (список фактичних параметрів);

наприклад, fact(n,f1);.

Якщо заголовок процедури, що викликається не містить параметрів, то вони відсутні також в операторі-процедурі:

<iмя процедури>;.

Між формальними i фактичними параметрами встановлюється взаємнооднозначна відповідність в порядку їх слідування, тобто кількість формальних та фактичних параметрів повинна бути однаковою; тип кожного фактичного параметра повинен співпадати з типом відповідного йому формального параметра.

При виклику процедури фактичний параметр, що відповідає параметру змінної, повинен бути ідентифікатором змінної. Він на час виконання процедури замінює формальний параметр-змінну.

Приклад 1. Тіло кидають із початковою швидкістю v під різними кутами α до горизонту. Скласти програму, що визначає максимальну дальність та час польоту в залежності від кута кидання.

Розв’язок. Координати та швидкості тіла в будь-який момент часу визначаються наступними виразами:

тут v0x та v0Y – проекції початкової швидкості на вісі X та Y. Рівняння 1-4 дозволяють дати відповіді на поставлені запитання. Максимальна дальність тіла знаходиться за виразом:

Отже для розв’язку даної задачі нам потрібно підрахувати дальність та час польоту та при цьому організувати автоматичне нарощування кута, наприклад через 50

.

program dalnost_ot_ugol;

uses crt;

const dt=0.001; {крок по часу}

g=9.81;

v=20; {початкова швидкість}

var alfa1,alfa2,x,y,t:real;

procedure maxl(ugol:real;var x,y,t:real);

var vx,vy,l:real;

begin

x:=0;

y:=0;

t:=0;

vx:=v*cos(ugol); vy:=v*sin(ugol);

l:=(v*v*sin(2*ugol))/g;

while x<=l do

begin

x:=x+vx*dt;

y:=y+vy*dt-(g*dt*dt)/2;

t:=t+dt;

end;

end;

Begin {основна програма}

clrscr;

alfa2:=5*pi/180; {зміна кута кидання}

alfa1:=alfa2;

while (alfa1<=90*pi/180) do

begin

maxl(alfa1,x,y,t);

write('Кут кидання - ',round(alfa1*180/pi),'Гр.':4);

write('Дальність польоту L=':20,x:2:2,'м':2);

writeln('Час польоту:':14,t:2:2,'с':2);

alfa1:=alfa1+alfa2;

end;

readln;

End.

В даній програмі локальними змінними в процедурі maxl є ugol - параметр-значення (аргумент процедури) i x,y,t - параметри-змінні (результат процедури).

В мові Pascal не можна використовувати однакові імена для величин різної структури i різних типів (тому у вигляді імені масиву коефіцієнтів обрано ім'я Z, а не A, так як є проста змінна з ім'ям a). В операторі-процедурі gorner (x-y, c) фактичним параметром є параметр-вираз x-y.