Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
OSNOVA.docx
Скачиваний:
21
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
72.29 Кб
Скачать

3. Вплив «Теорії і методики атлетизму» на формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів фізичного виховання

Курс «Атлетизм» є обов’язковим у програмі навчання студентів спеціальності «Фізичне виховання» за рівнями «бакалавр», «спеціаліст». Мета вивчення дисципліни — ознайомити студентів з деякими видами фізичних занять силового напряму, зокрема атлетичною гімнастикою, бодибілдингом, пауерліфтингом тощо, що можуть бути рекомендовані майбутнім спеціалістам з фізичного виховання як засоби, що пропонуються клієнтам фітнес-центрів, інших оздоровчих і спортивних закладів [17].

Основні цілі та завдання дисципліни:

- сформувати системи знань з історії розвитку атлетизму;

- системи підготовки спортсменів та засобів відновлення організму;

- ознайомити з основами техніки та методики навчання силовим видам спорту;

- навчити застосовувати набуті знання у професійній діяльності.

Лекційний курс розкриває питання сутності різноманітних видів фізичних занять силового напряму, їх виникнення та розвитку, відмінностей, переваг і недоліків; дозволяє використовувати елементи цих систем у підготовці спортсменів як допоміжні засоби тренувального процесу. Практичні заняття спрямовані на закріплення теоретичного матеріалу та ознайомлюють студентів з елементарними навичками деяких видів спорту силового напряму. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати:

- основні засоби атлетичної гімнастиці та форми організації занять;

- особливості застосування вправ силового напряму у тренувальному процесі;

- вплив вправ силового напряму на організм людини;

- загальні відміни найвідоміших видів фізичних занять силового напряму;

- можливості їх використання в оздоровчих закладах.

Вміти:

- складати план-конспект уроку і виконувати комплекси з атлетичної гімнастики;

- планувати навчально-тренувальний процес з атлетичної гімнастики, володіти методикою її викладання;

- проаналізувати фізичний стан тих, хто займається, на основі ЧСС під час виконання вправ і після них;

- використовувати отримані навички для формування індивідуальних програм тренувань, залежно від рівня фізичної підготовки та стану здоров’я людини;

- виконувати спеціальні вправи розвитку інших рухливих якостей [4].

Спираючись, з одного боку, на логіку навчального процесу ВНЗ, а з іншого – на визначені педагогічні умови, в процесі формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх фахівців виділяють чотири етапи.

Емоційно-мотиваційний етап – спрямований на засвоєння студентами досвіду кращих тренерів, а також на створення орієнтира для їх професійного розвитку. В основу добору методів на цьому етапі покладено механізм “підкріплення”, пусковим імпульсом якого є позитивні емоції при ознайомленні з майбутньою професією та задоволення від результатів виконаної діяльності. Тому основними методами на цьому етапі є діалогічні (лекції, спілкування з кращими тренерами, бесіди), використання яких відбуватиметься в межах дисципліни СПВ у першому семестрі на лекціях та практичних заняттях. Результатом етапу має стати формування ціннісно-емоційного ставлення до педагогічної діяльності, що виражається в позитивному ставленні студента до професії, впевненості у своєму виборі, задоволеності ним, усвідомленні важливості педагогічної складової професійної діяльності.

Теоретичний етап – спрямований на засвоєння студентами педагогічних і психологічних знань та вмінь, які створюють основу професійно-педагогічної компетентності. Це відбувається на предметах циклу гуманітарних дисциплін, таких як «Педагогіка», «Психологія» та інші з 1-го до 6-го семестру. Основними методами та формами на цьому етапі є традиційні методи і форми профільних дисциплін. Результатом другого етапу стане набуття студентами знань та вмінь, що потенційно необхідні в професійній діяльності.

Практичний етап – спрямований на отримання педагогічного спілкування в квазіпрофесійній (тренінги, ділові ігри, аналіз ситуацій) та практичній діяльності (самостійне проведення тренувань). На цьому етапі використовуються також дискусії та відеоспостереження за квазіпрофесійною діяльністю для сприяння самоспостереженню, самодослідженню та самоаналізу студентів. Очікуваним результатом етапу є інтеріоризація здобутих раніше знань та вмінь в особистий педагогічний досвід студента.

Інтеграційний етап – спрямований на інтеграцію знань, умінь, досвіду майбутнього тренера з атлетичної гімнастики в контексті майбутньої професійної діяльності. Педагогічними методами, що використовуються на цьому етапі, виступають тестування навчальних досягнень студентів, еволюція, систематизація дидактичного матеріалу тощо. Зазначені методи використовуватимуться на спеціально створених двотижневих тренерських курсах у 9-му семестрі. Результатом цього етапу має стати інтеграція знань, умінь та досвіду, що веде до формування остаточної готовності студентів до професійної діяльності. Процес формування професійно-педагогічної компетентності у студентів розглядається як послідовне «накопичення» результатів кожного з етапів [13].

Таким чином, можна сказати, що вивчення предмету теорія і методика атлетизму позитивно впливає на формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів фізичного виховання і допомагає:

- розширити арсенал вправ силового напряму;

- поглибити свої знання у сфері фізіології, а саме, – дізнатись, який мають вплив на організм вправи силового характеру;

- застосовувати отримані навички для формування індивідуальних програм тренувань, залежно від рівня фізичної підготовки та стану здоров’я людини;

- використовувати набуті знання у професійній діяльності [3].

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]