Заняття № 6 тема: Вивчення представників типу Кишковопорожнинні

МЕТА: вивчити структурно-функціональні особливості будови кишковопорожнинних

ТИП: Кишковопорожнинні Coelenterata

КЛАС 1: Гідроїдні Hydrozoa

РЯД І. Гідри Hydrida

ВИДИ: гідра звичайна Hydra vulgaris

гідра зелена Chlorohydra viridissima

гідра довгостеблиста Pelmatohydra oligactis

РЯД ІІ. Гідроїди Hydroida

ВИД: Oбелія Obelia geniculata

КЛАС 2: Сцифоїдні Scyphozoa

РЯД І. Дискомедузи Semeostoma

ВИД: Аурелія Aurelia aurita

РЯД ІІ. Коренероті медузи Rhizostomida

ВИД: Медуза коренерот Rhizostoma pulmo

РЯД ІІІ. Сидячі медузи Stauromedusae

ВИД: Люцернарія Lucernaria pulmo

КЛАС 3: Коралові поліпи Anthozoa

ПІДКЛАС: Восьмипроменеві Octocorallia

РЯД І. Альціонарії Alcyonaria

ВИД: Пробковий корал Alcyonium digitatium

РЯД ІІ. Рогові корали Gorgonacea

ВИД: Червоний корал Corallium rubrum

ПІДКЛАС: Шестипроменеві корали Hexacorallia

РЯД І. Актинії Actinaria

ВИД: Кінська актинія Actinia eguina

РЯД ІІ: Антипатарії Antipatharia

РЯД III: Мадрепорові корали Madreoraria

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ: наливні препарати, таблиці, мікропрепарати, мікроскопи.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ:

Тип Кишковопорожнинні (Coelenterata) – це водні, переважно морські, прикріплені або плаваючі в товщі води. Поодинокі або колоніальні форми, розміри від кількох міліметрів до кількох метрів. Близько 9 тис. видів, у прісних водоймах і морях України – майже 40 видів. Більшість має радіальну (променеву) симетрію (через тіло можна провести одну головну вісь, навколо якої радіально розміщуються частини тіла, наприклад щупальця). Тканинний тил організації – клітини об’єднані в тканини. Не мають складних органів. З’явилась нервова система та м’язові (епітеліально-м’язові) клітини – тварини сприймають подразнення та рухаються. З’являються загальноорганізменні функції – живлення та рух. Живляться активно, , захоплюючи та вбиваючи здобич; більшість – хижаки. Двошарові тварини. У онтогенезі формуються лише два зародкових листки – екто- та ентодерма, з яких розвиваються два епітеліальні шари тіла – поверхневий – епідерма та внутрішній – гастродерма. Між ними залягає неклітинний шар – мезоглея (драглиста проміжна речовина, продукт виділення обох шарів, в неї можуть мігрувати окремі клітини). Не мають порожнини тіла; єдина порожнина – гастральна, вистелена гастродермою й відкривається назовні ротовим отвором. Наявні жалкі клітини (кнідоцити). Більшість має скелет (опорна та захисна функції). Характерне існування двох життєвих форм – поліпа та медузи. Поліпи – прикріплений спосіб життя, розмноження нестатеве, часто утворюють колонії. Медузи – вільноплаваючі, поодинокі тварини, розмноження статеве. В життєвому циклі правильне чергування поколінь поліпів і медуз – метагенез або часткова редукція одного з цих поколінь – гіпогенез. Інколи повна відсутність одного з поколінь. Здатні до регенерації – відновлення цілої тварини (поліпа) з окремих частин, навіть групи клітин.

Тип Кишковопорожнинні поділяється на три класи.

Клас Гідроїдні (Hydrozoa). Дрібні поодинокі та колоніальні організми, мають форму поліпа або медузи. Серед поліпів поширена колоніальність. Колонії бувають мономорфними – з однаковими поліпами та поліморфними – з різними поліпами. Кишкова (гастральна) порожнина поліпів має вигляд мішка й позбавлена перетинок; гонади – в ектодермі. Клас об’єднує близько 4 тис. переважно морських видів, лише кілька десятків з них мешкають у прісних водоймах. Клас Гідроїдні поділяється на два підкласи: Гідроподібні (Hydroidea) та Сифонофори (Siphonophora).

Клас Сцифоїдні, або Сцифомедузи (Scyphozoa). Морські кишковопорожнинні, більша частина життєвого циклу – стадія медузи. Поліпоїдне покоління живе недовго й не утворює постійних колоній. Клас налічує близько 200 видів, у Чорному морі – три види, з них один – у Азовському. Мають великі розміри, парус відсутній, ускладнена гастро-васкулярна система. Статеві продукти –з ентодерми. Тіло у вигляді дзвона або парасольки. Посередині увігнутої сторони дзвона (субумбрели) – чотирикутний ротовий отвір. Краї рота витягнуті в 4 жолобовидні лопаті – для захоплення здобичі (рачків, личинок різних тварин, навіть дрібних риб). У деяких медуз (коренероти (ряд Rhizostomea), ротові лопаті утворюють згортки, а ротовий отвір заростає, й його, роль виконують численні дрібні пори в згортках ротових лопатей. Живляться найдрібнішими планктонними організмами, засмоктуючи їх із водою до шлунка. Край дзвона облямований щупальцями з жалкими клітинами. Між епідермою та гастродермою – товстий шар мезоглеї (драглиста консистенція). Мезоглея на 98 % складається з води.

Клас Коралові поліпи (Anthozoa). Морські теплолюбні тварини. Близько 6 тис. видів, із них у Чорному морі – 4, в Азовському – 1. Поодинокі або колоніальні організми. В їх життєвому циклі лише поліпоїдне покоління; стадія медузи не утворюється. Мають ектодермальну глотку, гастральна порожнина поділена на камери радіальними перетинками (септами). Є справжні епітеліальні та м’язові клітини. Статеві продукти з гастродерми. Більшість-коралів містить вапняковий або роговий скелет. Тіло окремої особини циліндричне. Нижній кінець – пласка підошва (прикріплення до субстрату), у колоніальних форм він занурений у загальне тіло колонії – ценосарк, на протилежному кінці – ротовий диск, оточений віночком порожнистих щупалець. У одних поліпів (підклас Альціонарії, або Восьмипроменеві – Alcyonaria, або Octocorallia) їх вісім, у інших (підклас Зоантарії – Zoantharia) кількість кратна шести або чотирьом. У центрі ротового диска – рот у формі щілини.

ПЛАН:

1. Розглянути під лупою, або при малому збільшенні мікроскопа живу гідру. Розглянути зовнішню будову тіла, відмітити забарвлення тіла, форму тіла і наявність підошви. Розглянути зовнішню будову гідроїдного поліпа. Знайти на тілі гідранта (окремої особини колонії) хоботок з ротовим отвором та щупальцями. Замалювати.

2. Розглянути форму тіла аурелії, знайти тонкі щупальця на краях дзвона та короткий ротовий хоботок, на нижньому кінці якого розташований ротовий отвір, оточений чотирма жолобоподібними лопатями. Замалювати будову гідранта і гонангії, будову гідроїдної медузи.

3. На фіксованому препараті розгляньте зовнішню будову актинії, зверніть увагу на циліндричну форму тіла, де на аморальній частині розташована підошва, а на оральній – ротовий отвір з чисельними щупальцями. Замалювати.

4. Розглянути фіксований препарат червоного корала. Відмітити характерні особливості будови верхніх оболонок (шарів) тіла. Замалювати.

5. Проаналізувавши вивчений матеріал, заповнити таблиці № 7 і №8.

Таблиця № 7

Будова гідроїдного поліпа

Шари тіла	Будова	Функції
Ектодерма
Мезоглея
Ентодерма

Таблиця № 8

Порівняльно-анатомічна характеристика гідроїдних, сцифоїдних медуз,

коралових поліпів та реброплавів

Елементи порівняння	Гідроїд ні	Сцифоїдні медузи	Коралові поліпи	Реброплави
Симетрія тіла
Покриви
Жалкі клітини
М'язова система
Нервова система
Органи чуттів
Гастральна порожнина
Розташування статевих гонад
Розмноження
Життєвий цикл

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ:

1. Загальна характеристика типу Кишковопорожнинні. Систематика типу.

2. Особливості будови гідроїдних на прикладі гідри.

3. Особливості фізіології кишковопорожнинних.

4. Розмноження і розвиток кишковопорожнинних.

5. Будова морських гідроїдних поліпів.

6. Життєвий цикл морських гідроїдних поліпів.

7. Будова гідроїдних медуз, риси їх прогресивної організації.

8. Будова та фізіологія сифонофор.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Дмитриенко В. К., Борисова Е. В. Науки о биологическом разнообразии: зоология беспозвоночных: методические указания к самостоятельной работе. / В. К. Дмитриенко, Е. В. Борисова – Красноярск: ИПК. СФУ, 2009. – 117 с.

2. Зеликман А. Л. Практикум по зоологии беспозвоночных. / А. Л. Зеликман. – М.: Высшая школа, 1969. – С. 334 с.

3. Мазурмович Б. М., Коваль В. П. Практикум з зоології. / Б. М. Мазурмович, В. П. Коваль – К.: Вища школа, 1977 – 232 с.

4. Шарова И. Х. Зоология Беспозвоночных / И. Х. Шарова. – М.: ВЛАДОС, 2004. – 592 с.

5. Шалапенюк Е. С. Практикум по зоологи беспозвоночных. Учебное пособие. / Е. С. Шалапенюк. – Минск, ООО «Новое знание», 2002. –273 с.

ЗАНЯТТЯ № 7

ТЕМА: Вивчення морфології плоских червів

МЕТА: вивчити морфофункціональні особливості плоских червів у зв’язку з пристосуванням до ендопаразитичного способу життя.

ТИП: Плоскі черви Plathelminthes

КЛАС: Війчасті черви Turbellaria

РЯД: Тригілясті Tricladida

ВИД: Молочно-біла планарія Dendrocoelum lacteum

КЛАС: Сисуни або Трематоди Trematoda

ВИДИ: Печінкова двуустка Fasciola hepatica,

котяча двуустка Opisthorchis felineus,

кровяна двуустка Schistosoma haemotobium

КЛАС: Стьожкові черви Cestoidea

ВИДИ: широкий стьожак Diphyllobotrium latum,

бичачий ціп’як Taeniarhynchus saginatus,

свинячий солітер Taenia solium,

ехінокок Echinococcus granulosus,

альвеокок Alveococcus multilocularis,

карликовий ціп’як Hymenolepis nana,

овечий мозговик Multiceps multiceps

моніезія Moniesia expansa

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ: мікропрепарати війчастих червів, дигенетичних сисунів, стьожкових червів, фіксовані препарати, мікроскопи, таблиці.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ:

Більшість плоских червів – паразити. Вільноживучі черви трапляються в морських і прісних водоймах і значно рідше на суходолі, у вологому ґрунті. Розміри від 0,5 мм до 30 м (паразити кишечнику китів). Відомо близько 12 тис. видів. Білатерально-симетричні тварини з чітко визначеним головним кінцем. Розрізняють черевну (вентральну) та спинну (дорзальну) сторони, тіло сплющене в дорзовентральному напрямку. У процесі ембріонального розвитку в них закладаються три зародкових листки – екто-, енто- та мезодерма. З мезодерми – мускулатура, статева система a також недиференційована сполучна тканина – паренхіма (мезенхіма) (заповнює проміжки між внутрішніми органами). Шкірно-м’язовий мішок, з одношарового шкірного епітелію, що має різну будову, і кількох шарів м’язів – кільцевих, косих або діагональних й поздовжніх.

Клас Війчасті черви (Turbellaria). Вільноживучі хижаки, що мешкають у воді й зрідка трапляються у вологому ґрунті. Частина турбелярій перейшла до різних симбіотичних відносин з голкошкірими, ракоподібними, сипункулідами, кільчастими червами, членистоногими та рибами, є й справжні паразити. Відомо близько 3 тис. У прісних водоймах України близько 100 видів турбелярій, приблизно стільки ж – в Чорному та Азовському морях. Форма тіла листоподібна, стьожкоподібна або веретеноподібна. Більшість не має ніяких придатків, лише в деяких розвинені щупальцеподібні вирости на головному кінці. Розміри тіла не перевищують 1 см, великі форми – 5–6 см, а наземні представники тропічних турбелярій до 60 см (Bipalium). У більшості турбелярій тіло яскраво забарвлене.

Клас Трематоди, або Дигенетичні присисні (Trematoda, або Digenea). Ендопаразити. Дорослі особини (марити) переважно в різних відділах травного тракту хребетних, а також у легенях, нирках, порожнині тіла, кровоносній системі хребетних тварин. Серед них багато збудників тяжких хвороб людини та сільськогосподарських тварин. Розміри від 0,3–0,4 мм до 3–7,6 см. Відомо понад 4 тис. видів, в Україні – близько 600 видів. Форма тіла листоподібна. У дорослих червів є два добре розвинені присоски. Один із них (ротовий) розташований на передньому кінці тіла й у центрі містить ротовий отвір, другий (черевний) функціонує лише як орган прикріплення (розташований в центрі тіла, проте у деяких видів він зміщений ближче до переднього або заднього кінця). Ступінь розвитку присосків залежить від місця локалізації паразита. У трематод кишкового тракту присоски міцні, а у тих, що мешкають у порожнині тіла або кров’яному руслі – недорозвинені чи їх зовсім немає.

Клас Стьожкові черви (Cestoda). Близько 3,5 тис. видів ендопаразитів (в Україні відомо понад 500 видів), які на статевозрілій стадії паразитують у хребетних тварин (винятком є представники роду Archigetes, що живуть у порожнині тіла малощетинкових червів), а на личинковій – в безхребетних, зокрема членистоногих. У деяких видів личинки паразитують також у хребетних, зокрема й у людини. Тіло поділяється на головку (сколекс), за ним іде непозчленована шийка («зона росту»), назад від неї відшнуровуються членики (проглотиди), що утворюють стробілу. Є одночленикові цестоди, а є й такі, що мають їх два-чотири або тисячі. Розміри коливаються від кількох міліметрів до 10 м. Серед представників родини Diphyllobothriidae відомі гіганти (більше 20 м). На сколексі є органи прикріплення. Форма головки округла, видовжена, плоск. Органи прикріплення різноманітні, у вигляді присисних ботрій або складно збудованих ботридій, що утворені видовженими присосками, поділеними багатьма перегородками. Найчастіше на сколексі містяться чотири, іноді один або п’ять сильних чашоподібних присосків, а в деяких до того ж є різної будови гачки, що розташовані на головці чи на чотирьох довгих хоботках(рід Tetrarhynchus). У деяких цестод розростається передня частина тіла – утворюється складчаста розетка, за допомогою якої паразит фіксується на стінці кишки хазяїна.

Хід роботи:

1. Розглянути під мікроскопом форму тіла молочно-білої планарії, відмітити особливості пристосування до вільного способу життя. Замалювати.

2. Розглянути під мікроскопом тотальний препарат печінкової двоустки. Звернути увагу на форму та розмір сисуна. Знайти ротовий отвір. На малюнку в зошиті відмітити всі складові організму.

3. На тотальному препараті розглянути зовнішній вигляд стьожкових червів. Знайти головку, шийку і проглотиди. Знайти на сколексі присоски, звернути увагу на форму гачків, підрахувати їх кількість. Порівняти будову сколексів бичачого, свинячого ціпяків та широкого стьожака. Замалювати в зошиті.

4. Вивчити будову гермафродитного членика бичачого ціп'яка (постійний препарат, штативна лупа, мале збільшення мікроскопа), в зошитах зробити його малюнок.

5. Розглянути будову перезрілих члеників бичачого та свинячого ціп'яків, стьожака широкого (постійні препарати, штативна лупа, мале збільшення мікроскопа), на малюнках підписати їх складові.

6. Розглянути сколекси та перезрілі членики карликового та собачого ціп'яків (постійні препарати, мале збільшення мікроскопа). Замалювати.

7. Розглянути фіксоване фінозне м'ясо та постійні препарати фін свинячого й бичачого ціп'яків (постійні препарати, мале збільшення мікроскопа).

8. Проаналізувавши вивчений матеріал, заповнити таблицю № 9 і №10.

Таблиця № 9

Порівняльно-анатомічна характеристика дигеней та цестод

Елементи порівняння	Дигенетичні присисні	Стьожкові черви
Симетрія тіла
Органи фіксації
Шкірний покрив
Травна система
Видільна система
Статева система
Спосіб життя
Місце локалізації
Личинкові стадії

Таблиця № 10

Порівняльна характеристика життєвих циклів плоских червів

Тварина і її систематичне положення	Основний хазяїн	Личинки, середовище існування					Інвазійна стадія

ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ:

1. Загальна характеристика типу Плоскі черви. Систематика типу.

2. Назвіть, які личинки у трематод і цестод не живляться, а живуть за рахунок поживних речовин.

3. Вкажіть, чим відрізняються будова процеркоїда від плероцеркоїда широкого стьожака.

4. Поясніть функцію вапнякових тілець в організмі цестод.

5. Назвіть, які види цестод розвиваються без проміжного хазяїна?

ЛІТЕРАТУРА:

1. Дмитриенко В. К., Агафонова Ж. И., Борисова Е. В. Учебное пособие по лабораторному практикуму: зоология беспозвоночных. / В. К. Дмитриенко, Ж. И. Агафонова, Е. В. Борисова – Красноярск, 2008. – 90 с.

2. Дмитриенко В. К., Борисова Е. В. Науки о биологическом разнообразии: зоология беспозвоночных: методические указания к самостоятельной работе. / В. К. Дмитриенко, Е. В. Борисова – Красноярск: ИПК. СФУ, 2009. – 117 с.

3. Зеликман А. Л. Практикум по зоологии беспозвоночных. / А. Л. Зеликман. – М.: Высшая школа, 1969. – С. 334 с.

4. Мазурмович Б. М., Коваль В. П. Практикум з зоології. / Б. М. Мазурмович, В. П. Коваль – К.: Вища школа, 1977 – 232 с.

5. Шарова И. Х. Зоология Беспозвоночных / И. Х. Шарова. – М.: ВЛАДОС, 2004. – 592 с.

6. Шалапенюк Е. С. Практикум по зоологи беспозвоночных. Учебное пособие. / Е. С. Шалапенюк. – Минск, ООО «Новое знание», 2002. –273 с.

ЗАНЯТТЯ № 8

ТЕМА: Вивчення особливості будови, живлення, розмноження круглих червів

МЕТА: вивчити морфофункціональні особливості круглих червів у зв’язку з пристосуванням до ендопаразитичного способу життя.

ТИП: Круглі черви або Нематгельмінти Nematthelminthes

КЛАС: Нематоди Nematoda

ВИДИ: аскарида людська Askaris lumbricoides

аскарида свиняча Askaris suum

гострик дитячий Enterobius vermicularis

волосоголовець Trichocephalus trichiurus

кривоголовка дванадцятипала

або анкілостома Ancylostoma duodenale

трихінела спіральна Trichinella spiralis

ришта медицинська Dracunculus medinensis

мікрофілярія банкрота – Wucheria bancrofti

КЛАС: Коловертки Rotatoria

КЛАС: Скреблянки Acanthocephala

ВИД: риб’яча скреблянка Acanthocephalus lucii

МАТЕРІАЛ ТА ОБЛАДНАННЯ: фіксовані свинячі аскариди, картопля, заражена нематодами, мікроскопи, набір препарувальних інструментів, предметні скельця, чашка Петрі.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ:

Тип Круглі черви або Нематгельмінти (Nematthelminthes) Вільноживучі, рідше паразитичні форми (морські та прісні води, ґрунт, організми рослин і тварин). Понад 20 тис. видів, група вивчена ще недостатньо. Тіло вкрите кутикулою. Війчастий покрив лише на черевній стороні або повністю редукований; шкірно-м’язовий мішок розвинений неоднаково, мускулатура переважно поздовжня. Первинна порожнина тіла (схізоцель) має вигляд щілин між внутрішніми органами, заповнених рідиною й не вистелених власним епітелієм. Кишечник – пряма наскрізна трубка, що поділяється на три відділи – ектодермальну передню кишку – глотку (фаринкс) з тригранним просвітом, ентодермальну середню кишку та ектодермальну задню, яка закінчується анальним отвором. Видільна система протонефридіального типу або у вигляді видозмінених шкірних залоз. Нервова система – навкологлоткове нервове кільце з різною кількістю поздовжніх стовбурів. Справжніх нервових гангліїв немає. Органи чуття розвинені погано. Переважно роздільностатеві, статевий апарат має просту будову. Характерна особливість – білатеральне, різко детерміноване дробіння. Прямий розвиток або вихід із яйця личинки, загалом подібної до дорослої тварини. Ріст личинки супроводжується линяннями; дорослі особини не линяють.

До типу Nemathelminthes раніше відносили такі класи: Gastrotricha, Nematoda, Rotatoria, Kinorhyncha, Nematоmorpha, Priapulida. Усі вони мають кутикулу, первинну порожнину тіла, наскрізний кишечник. Але сьогодні тип Nemathelminthes поділено на два класи – Гастротрихи (Gastrotricha) та Нематоди, або Круглі черви (Nematoda).

Хід роботи:

1. Вивчити зовнішню будову аскариди (Askaris suum). Ознайомитись із зовнішніми ознаками аскариди за допомогою лупи. Знайти кутикулярні «губи», анальний отвір, дорзальну і вентральну сторони тілв, «бічні лінії». Відмітити зовнішні ознаки самця і самки (статевий димрфізм). Замалювати зовнішній вигляд самця і самки.

2. На фіксованому матеріалі та мікропрепаратах вивчити будову самця, самки та яєць гострика дитячого (мале та велике збільшення мікроскопа), зробити малюнки в зошитах.

3. Вивчити будову трихінели спіральної на постійних препаратах (мале збільшення мікроскопа), зробити малюнок у зошитах.

4. На фіксованому матеріалі й постійних препаратах вивчити будову волосоголовця (лупа, мале збільшення мікроскопа). Замалювати.

5. Із пошкодженої картоплі, виготовити тимчасовий мікропрепарат. Мікропрепарат розглянути під мікроскопом (мале збільшення мікроскопа), відміти зовнішню будову картопляної нематоди, особливості пристосування до паразитичного способу життя. Замалювати в зошиті.

ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Загальна характеристика типу Первиннопорожнинні.

2. Пояснити, чим нематоди відрізняються від плоских червів.

3. Розмноження та розвиток нематод.

4 Життєвий цикл аскариди людської, міграція личинок в організмі людини.

5. Охарактеризуйте, чим відрізняється життєвий цикл ришти медицинської.

6. Профілактика аскаридозів.

7. Нематоди – паразити сільськогосподарських рослин та боротьба з ними.

8. Філогенія круглих червів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Дмитриенко В. К., Агафонова Ж. И., Борисова Е. В. Учебное пособие по лабораторному практикуму: зоология беспозвоночных. / В. К. Дмитриенко, Ж. И. Агафонова, Е. В. Борисова – Красноярск, 2008. – 90 с.

2. Дмитриенко В. К., Борисова Е. В. Науки о биологическом разнообразии: зоология беспозвоночных: методические указания к самостоятельной работе. / В. К. Дмитриенко, Е. В. Борисова – Красноярск: ИПК. СФУ, 2009. – 117 с.

3. Зеликман А. Л. Практикум по зоологии беспозвоночных. / А. Л. Зеликман. – М.: Высшая школа, 1969. – С. 334 с.

4. Мазурмович Б. М., Коваль В. П. Практикум з зоології. / Б. М. Мазурмович, В. П. Коваль – К.: Вища школа, 1977 – 232 с.

5. Шарова И. Х. Зоология Беспозвоночных / И. Х. Шарова. – М.: ВЛАДОС, 2004. – 592 с.

6. Шалапенюк Е. С. Практикум по зоологи беспозвоночных. Учебное пособие. / Е. С. Шалапенюк. – Минск, ООО «Новое знание», 2002. –273 с.