
- •1.Основні поняття. Бази даних, банк даних, інформаційна система. Традиційні файлові системи. Бази даних. Системи управління базами даних (субд). Компоненти банку даних.
- •2.Розподіл обов'язків в системах з базами даних. Історія розвитку субд. Класифікація банків даних. Переваги та недоліки субд.
- •3.Середовище бази даних. Трьохрівнева архітектура ansi-spark. Зовнішній рівень. Концептуальний рівень.
- •4.Внутрішній рівень. Мови баз даних. Моделі даних і концептуальне моделювання. Функції субд. Компоненти субд.
- •5.Етап концептуального проектування. Основні поняття концептуального проектування. Концептуальне проектування. Об'єкти і їх властивості. Взаємовідношення об'єктів.
- •6.Слабкі та складні сутності. Проведення етапу концептуального проектування субд.
- •8. Реляційна модель бази даних. Історія розвитку реляційної моделі. Структура реляційних даних. Відношення в базі та їх властивості. Типи даних.
- •9. Нормалізація відношень баз даних. Нормальні форми. Цілі нормалізації. Надлишковість даних і аномалії оновлення.
- •Шоста нормальна форма.Таблиця знаходиться у 6nf, якщо вона знаходиться у 5nf та задовольняє вимозі відсутності нетривіальних залежностей. Зазвичай 6nf ототожнюють з dknf.
- •10. Аномалії вставки. Аномалії вилучення.
- •11. Функціональні залежності. Процес нормалізації. Перша нормальна форма (1нф)
- •12. Друга нормальна форма (2нф).
- •14. Нормальна форма Бойса — Кодда
- •Null-значення
- •19 Мова sql. Формат sql-операторів. Маніпулювання даними
- •1. Формат sql-операторів
- •2. Маніпулювання даними
- •2.1. Вибірка всіх рядків
- •20. Вибірка всіх рядків. Вибірка рядків (речення where). Сортування результату (фраза order by).
- •2.2. Вибірка рядків (речення where)
- •2.3. Сортування результату (фраза order by)
- •21. Використання узагальнюючих функцій мови sql
- •22. Групування результатів (фраза Group), Обмеження на виконання групування (фраза having)
- •2.6. Обмеження на виконання групування (фраза having)
- •23. Підзапити
- •25. Особливості і синтаксис речень модифікації. Речення delete. Видалення одиничного запису. Видалення множини записів. Видалення з вкладеним підзапитом.
- •26 .Речення insert.
- •1. Вставка єдиною записи в таблицю
- •2. Вставка безлічі записів
- •1. Оновлення єдиною записи
- •2. Оновлення безлічі записів
- •3. Оновлення з підзапитом
- •28.Етап фізичного проектування. Основні структури зберігання та методи доступу до даних. Основні поняття. Невпорядковані послідовні файли.
- •29. Впорядковані послідовні файли. Хешовані файли. Індексно-послідовні файли.
- •31. Розподілені бази даних. Концепція розподілених баз даних. Розподілені транзакції. Реплікація даних. Розподілена оптимізація запитів.
- •32. Експертні системи та бази знань. Призначення експертних систем. Структура експертних систем. Представлення знань в експертних системах. Поняття експертної системи. Властивості знань.
32. Експертні системи та бази знань. Призначення експертних систем. Структура експертних систем. Представлення знань в експертних системах. Поняття експертної системи. Властивості знань.
БАЗИ ЗНАНЬ ЕКСПЕРТНИХ СИСТЕМ
Експертна система – це комп’ютерна програма, яка оперує знаннями певної предметної області з ціллю формування рекомендацій або вирішення проблеми
Експертна система може або повністю брати на себе функції людини -спеціаліста, або грати роль асистента для людини, яка приймає рішення • Інженерія знань - процес створення експертної системи
Типи задач: • Отримання інформації з первісних даних (сигнали від датчиків) • Діагностика несправностей (як у технічних системах, так і в організмі людини) • Структурний аналіз складних об’єктів (наприклад, хімічних сполук) • Вибір конфігурації складних багатокомпонентних систем (наприклад, розподілених комп’ютерних систем) • Планування послідовності виконання операцій, які призводять до заданої цілі (керування роботами)
Характеристики експертних систем • Експертні системи моделюють не стільки фізичну природу певної проблемної області, скільки механізм мислення людини по відношенню до рішення задач у цій області • Експертна система окрім виконання обчислювальних операцій, формує певні висновки на основі тих знань, якими вона володіє • Знання в системі представлені на спеціальній мові та зберігаються окремо від програмного коду, який формує висновки → база знань • При рішенні задач основними є евристичні та наближені методи, які не є повними. Тут евристика – це правило впливу, яке у машинному вигляді представляє певне знання людини
Функції експертних систем • Придбання знань • Представлення знань • Керування процесом пошуку рішень • Роз’яснення прийнятого рішення.
Сфера штучного інтелекту нині набуває активного розвитку. Основний напрямок новітніх розробок спрямований на автоматичне накопичення і формування знань. Поширеним стало використання експертних систем в діагностуванні. Така система співставляє певні необхідні характеристики об’єкта з деяким класом заданих характеристик і, таким чином, приймає рішення про справність або ж несправність цього об’єкта. Тобто якщо під час співставлення будуть спостерігатися відхилення від норми, за певними встановленими правилами, буде прийматися рішення про несправність. Експертні системи стають надзвичайно популярними на ринку програмного забезпечення, адже дають змогу полегшити прийняття рішень у різноманітних напрямках при вирішенні трудомістких задач. Допомагають менш досвідченим користувачам знайти шлях до прийняття рішення. Експертна система являє собою складний програмний комплекс, що акумулює знання спеціалістів у певній предметній області. Менш досвідчені користувачі можуть використовувати їх для вирішення своїх задач. Експертна система включає в себе два компоненти: базу знань і програмний інструмент доступу і обробки знань, що складається з механізмів виводу рішень, набуття знань, пояснення отриманих результатів і інтелектуального інтерфейсу. І тут центральним компонентом експертної системи є саме база знань. Слід розуміти, що знання відрізняються від даних. Під даними розуміють окремі факти, що характеризують об’єкти, процеси, явища предметної області, а також їх властивості. А знання є законами або ж принципами предметної області, вони отримані у результаті практичної діяльності і професійного досвіду. Таким чином знання основані на даних. База знань в експертній системі призначена для збереження довгострокових даних, що описують область, яка розглядається (а не поточних даних), і правил, що описують перетворення даних цієї системи. Головним в експертній системі є механізм, що здійснює пошук у базі знань, за певними правилами, для отримання рішення. Найбільшого поширення набули продукційні моделі представлення знань. При цьому база знань складається з набору певних правил. Програма, яка керує перебором правил, називається машиною виведення, або ж інтерпретатором правил. Він виконує дві функції, а саме: перегляд фактів, що містяться у базі даних і правил, що містяться у базі знань і додавання у базу даних нові факти, а також визначення порядку перегляду і застосування правил. Ми можемо виділити три основні стратегії проведення стадії отримання знань при розробці експертних систем. Під час формування поля знань ключовим питанням є сам процес отримання знань. Термін «отримання» пояснюється або ж дуже широко і тоді він включає весь процес передачі знань від експерта у базу знань, або ж як автоматизований процес побудови бази знань шляхом діалогу експерту і спеціальної програми. Стратегії отримання знань У обох цих випадках термін «отримання» не стосується формування знань із потоку інформації про предметну ділянку. Цей процес описується поняттям «вилучення» (на Рис.1 зображено у блоці під номером 1) знань. Це процедура взаємодії експерта з джерелом знань, у результаті якої стають явними процес роздумів спеціалістів при прийнятті рішень і структура їх уявлень про предметну область. Процес вилучення знань довготривалий і потребує значної роботи, адже інженеру по знанням потрібно відтворити модель предметної області, якою користуються експерти для прийняття рішень. Процес аналізу даних і виявлення прихованих закономірностей з використанням спеціального математичного апарату і програмних засобів має назву формування знань (на Рис.1 зображено у блоці під номером 3).
Висновки:
База знань є ядром експертної системи, сукупністю знань предметної області, що записана на машинному носії у формі, що зрозуміла як експерту, так і користувачу. У процесі роботи з експертною системою користувач має можливість поповнювати базу даних і базу знань, таким чином «навчати» систему. Експертна система під час роботи використовує ту базу знань, яка закладена в неї при розробці і поповнюється в процесі експлуатації. Це знання та досвід людей, які фахівцями у конкретній галузі. У теперішній час у сфері баз знань інтелектуальних систем уже є суттєвий теоретичний базис, існує достатньо широкий спектр відповідних методів і технологій розробки. Багато з них підтримані адекватним програмним інструментарієм.