13. Чим відрізняється ризик інвестиційної діяльності від ризику фінансової діяльності:

А. Ризик інвестиційної діяльності характерний для інвестиційної фази, ризик фінансової діяльності – пов'язаний з можливістю збільшення вартості позикового фінансування в структурі капіталу, зменшення обсягів позикових коштів, невиконання своїх боргових зобов’язань і банкрутства підприємства.

Б. Ризик інвестиційної діяльності виникає на експлуатаційній фазі реалізації проекту, ризик фінансової діяльності визначається зміною макроекономічної ситуації.

В. Ризик інвестиційної діяльності прийнято називати вкладення, коли є вірогідність втрати прибутку за інвестиційним проектом, ризик фінансової діяльності пов’язаний з особливостями здійснення конкретного проекту.

14. Інвестиції з припустимим рівнем ризику – це вкладення, що характеризуються вірогідністю втрати:

А. Прибутку за інвестиційним проектом.

Б. Не тільки прибутку, але й доходу.

В. Усіх інвестованих коштів та майна.

15.Значне перевищення вартості порівняно з проектно-кошторисною документацією – це:

А. Критичний ризик.

Б. Катастрофічний ризик.

В. Припустимий ризик.

16. Ризик невиходу у встановлені строки на проектну потужність – це:

А. Катастрофічний ризик.

Б. Безризикові інвестиції.

В. Критичний ризик.

17.Рішення, необхідні для продовження суб’єктом господарювання своєї діяльності – це:

А. Інвестиційні рішення, спрямовані на зниження витрат.

Б. Інвестиційні рішення, спрямовані на розширення та поновлення фірми.

В. Інвестиційні рішення щодо обов'язкових інвестицій.

ТЕМА 8. ІНВЕСТИЦІЙНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

1. Система сформульованих цілей, створених чи модернізованих для їх реалізації фізичних об'єктів, технологічних процесів; технічної і організаційної документації для них; матеріальних, фінансових, трудових і інших ресурсів, а також управлінських рішень і заходів щодо їх виконання.

А. Проект.

Б. План.

В.Стратегія.

2. Цільові програми, що містять безліч взаємозалежних проектів, об'єднаних загальною метою, виділеними ресурсами і призначеним для їх виконання часом – це:

А. Мультипроекти.

Б. Мегапроекти.

В. Короткострокові проекти.

3. Особа (організація), що має право професійно, на основі оформленої ліцензії виконувати роботу зі створення проектно-кошторисної документації, специфікацій, вимог до проведення торгів і навіть загальне керівництво проектом – це:

А. Архітектор.

Б. Інженер.

В. Підрядник.

4. Проміжок часу між моментом появи проекту і моментом його ліквідації називається:

А. Стадією проекту.

Б. Життєвим циклом проекту.

В. Фазою проекту.

5. Проектний аналіз — це:

А. Розрахунки, що дозволяють зробити вибір місця будівництва, визначити потужність і структуру підприємства, рівень продуктивності праці його працівників.

Б. Містить проектні рішення, що визначають технологію й організацію виробництва товару (продукції, робіт, послуг), характер і види устаткування, рівень механізації й автоматизації праці..

В. Зіставлення витрат на здійснення інвестиційного проекту і вигод, що будуть отримані від його реалізації.

6. Виділяють наступні види аналізу інвестиційних проектів:

А. Технічний, комерційний,економічний,організаційний.

Б. Фінансовий, екологічний, соціальний.

В. Варіант А і Б.

7. Встановлення потенційного збитку, нанесеного навколишньому середовищу проектом, і визначення необхідних мір, що пом'якшують і запобігають можливим наслідкам – це завдання:

А. Екологічного аналізу.

Б. Соціального аналізу.

В. Технічного аналізу.

8. Юридична особа, що несе відповідальність за виконання робіт відповідно до контракту, – це:

А. Інженер.

Б. Архітектор.

В. Підрядник.

9. За масштабністю інвестиційних проектів розрізняють:

А. Малі проекти і мегапроекти.

Б. Короткострокові і довгострокові проекти.

В. Мультипроекти, монопроекти.

10. Дослідно-промислові установки, невеликі (часто – у блочно-модульному виконанні) промислові підприємства, модернізація діючих виробництв відносяться до:

А. Мегапроектів.

Б. Мультипроектів.

В. Малих проектів.

11. Майбутній власник і користувач результатів проекту – це:

А. Замовник.

Б. Архітектор.

В. Інженер.

12. Юридична особа, що несе відповідальність за виконання робіт відповідно до контракту – це:

А. Підрядник.

Б. Архітектор.

В. Інженер.

13. Інноваційні, організаційні, науково-дослідні, навчально-освітні, змішані інвестиційні проекти – це класифікація:

А. За видами проекту.

Б. За складністю проекту.

В. За масштабом проекту.

14. Команда проекту – це:

А. Юридична особа, що несе відповідальність за виконання робіт відповідно до контракту.

Б. Організація, що має ліцензію на проведення інжинірингу.

В. Специфічна організаційна структура, очолювана керівником проекту і створювана на період здійснення проекту з метою ефективного досягнення його цілей.

15. Структура інвестиційного проекту включає:

А. Технологічну, будівельну й економічну частини.

Б. Організаційну, соціальну й економічну частини.

В. Варіанти А і Б.

16. . . . частина інвестиційного проекту містить проектні рішення, що визначають технологію й організацію виробництва товару (продукції, робіт, послуг), характер і види устаткування, рівень механізації й автоматизації праці.

А. Технологічної.

Б. Економічної.

В. Будівельної.

17.Розрахунки, що дозволяють зробити вибір місця будівництва, визначити потужність і структуру підприємства, рівень продуктивності праці його працівників, містяться в . . . частині інвестиційного проекту.

А. Економічній.

Б. Будівельній.

В. Технологічній.

18. Невеликі за розміром, прості й обмежені обсягами проекти – це:

А. Малі проекти.

Б. Дрібні проекти.

В. Мегапроекти.

ТЕМА 9. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

1. Процес оцінки вартості капіталу складається з наступних етапів:

А. Етап попередньої поелементної оцінки вартості капіталу, етап узагальнюючої оцінки вартості капіталу, етап порівняння вартості власного і позикового капіталу.

Б. Етап визначення граничної вартості капіталу, етап динамічної оцінки вартості капіталу, етап визначення границі ефективного використання капіталу, що залучається додатково.

В. Варіанти А, Б.

2. Розподіл капіталу підприємства на окремі складові в залежності від джерел їх залучення і визначення вартості кожної складової здійснюється на:

А.Етапі попередньої поелементної оцінки вартості капіталу.

Б. Етапі порівняння вартості власного і позикового капіталу.

В.Етапі визначення границі ефективного використання капіталу, що залучається додатково.

3. Сума вартісної оцінки майна і коштів підприємця, які останній може використати на господарські потреби – це:

А. Кредит.

Б. Капітал.

В. Некомерційний кредит.

4. Одним з перших визначення цьому поняттю капітал дав:

А. Аристотель.

Б. Платон.

В. Фрідман.

5. Під структурою капіталу слід розуміти:

А. Співвідношення між власним та борговими коштами.

Б. Різниця між дебіторською і кредиторською заборгованістю.

В. Співвідношення між власним та позиковим капіталом.

6. Коефіцієнт річного покриття характеризує:

А. Ступінь фактичного покриття річної інвестиційної потреби по проекту річними надходженнями.

Б. Ступінь покриття загальної інвестиційної потреби по проекту сумою інвестицій, що надійшли за весь період його реалізації.

В. Загальну інвестиційну потребу по проекту.

7. Етап . . . виходить з попереднього і передбачає узагальнення усіх елементів капіталу підприємства.

А. Визначення граничної вартості капіталу.

Б. Узагальнюючої оцінки вартості капіталу.

В. Порівняння вартості власного і позикового капіталу.

8. До джерел фінансування інвестиційних проектів відносяться:

А. Власний, позиковий і залучений капітал.

Б. Бюджетні інвестиційні асигнування і безкоштовні і благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян.

В. Варіанти А і Б.

9. До перспективних методів залучення позикових коштів відносять:

А. Лізинг і селенг.

Б. Бюджетне кредитування.

В. Венчурне фінансування.

10. Полягає в наданні визначеної суми капіталу окремими підприємствами для реалізації інноваційних реальних проектів підвищеного ризику – це:

А. Венчурне фінансування

Б. Лізинг.

В. Селенг.