2. Показники структури:

1. товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;

2. географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;

3. інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну;

4. видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.

3. Показники результатів:

1. сальдо торгового балансу– це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;

2. сальдо балансу послуг– це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;

3. індекс “умови торгівлі”– відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.

“Умови торгівлі” відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків “умов торгівлі” певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються в зіставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics”.

4. Показники інтенсивності міжнародної торгівлі.

В світовій практиці для вимірювання зовнішньоторговельної інтенсивності країн використовуються два типи показників: обсяг зовнішньої торгівлі (або експорту, або імпорту окремо) на душу населення країни та відношення експорту (або імпорту, або зовнішньоторговельного обігу окремо) до валового внутрішнього продукту (ВВП) країни.

1) Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення:

,

де E_д — експорт на душу населення;

I_д — імпорт на душу населення;

ЗТО_д — зовнішньоторговельний обіг на душу населення;

E — вартість національного експорту за рік;

I — вартість національного імпорту за рік;

ЗТО — зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І);

Ч — чисельність населення країни на відповідний рік.

Ці показники широко використовуються в міжнародних зіставленнях.

2) Експортна квота

У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Вони розраховуються за формулою:

де Е — річний обсяг експорту країни;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

3) імпортна квота як частка імпорту в валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів та послуг. Вона розраховується за формулою:

де К_і — квота імпортна;

I — річний обсяг імпорту країни;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

У міжнародних зіставленнях використовується коефіцієнт імпортної залежності як світової економіки, так і економіки груп країн та окремих країн.

4) Зовнішньоторговельна квота:

Ця квота розраховується за формулою:

де К_зт — квота зовнішньоторговельна;

Е, І — річний обсяг, відповідно, експорту та імпорту країни;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

На практиці жоден із зазначених показників не має самостійного значення для оцінки рівня інтенсивності торгівлі країн. Водночас, між рівнем зовнішньоторговельної інтенсивності країн та рівнем їх економічного розвитку існує тісний зв’язок. За рівнем