3.3. Світові ринки. Системи кодування товарів.
Даючи визначення ринку, відомий спеціаліст з питань маркетингу, американський професор Ф. Котлер характеризує його як місце, де здійснюється обмін між різними товаровиробниками з метою задоволення тих чи інших потреб. Відомі американські економісти К.Р.Макконнелл і С.Л.Брю пишуть, що «ринок — це усякий інститут або механізм, що зводить разом покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) конкретного товару або послуг». Ринок є система обміну різними по своїх споживчих властивостях продуктами праці як товарами.
Виникнення й становлення ринку обумовлене розвитком суспільного поділу праці й товарного виробництва. Зі зростанням товарного виробництва розвивається й ринок — спосіб обміну продуктів, які призначені для продажу, а не споживання самими виробниками.
Отож, ринок — це механізм реалізації й придбання товарів і послуг, у якому беруть участь продавці й покупці, тобто він являє собою систему співвідношення пропозиції та попиту різних власників.
У системі економічної взаємодії ринок поділяється на наступні різновиди:
внутрішній – це механізм реалізації й придбання товарів і послуг, при якому все призначене для продажу збувається усередині країни;
національний (зовнішній) - це механізм реалізації й придбання товарів і послуг, при якому частина предметів торгівлі орієнтована на іноземних покупців;
міжнародний - це механізм реалізації й придбання товарів і послуг, при якому основними учасниками товаробмінних операцій є різні країни або їх угруповання;
світовий – це сукупність національних ринків, поєднаних між собою світовими господарськими зв'язками на підставі міжнародного поділу праці, кооперування, інтеграції виробництва та збуту товарів і послуг.
МРП підсилює взаємодію національних господарств, активізує міжнародну торгівлю, яка стала потужним фактором економічного росту. У світовій економіці з'єднуються разом трудові, фінансові, природні, підприємницькі фактори виробництва. Для досягнення ефективності процесу виробництва й розподілу мобільні фактори, вироблені товари й послуги переміщаються по всьому світу, створюючи світовий ринок на основі конкуренції, співвідношення й взаємодії попиту та пропозиції. Тому, структурно світовий ринок можна представити як сукупність окремих ринків (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Структура світового ринку
Хоча світовий ринок виник на основі розвитку національних ринків, проте він не тотожний їм:
1) деякі товари, що беруть участь в обігу усередині країни, зовсім не виходять на світовий ринок;
2) рух товарів на національному ринку визначається економічними і політичними факторами, на рух на світовому ринку величезний вплив здійснює зовнішньоекономічна політика держав;
3) на світовому ринку існує особлива система цін — світові ціни.
3.4. Система показників розвитку світової торгівлі.
Для оцінки масштабів, структури, динаміки та результативності міжнародних і зовнішньоторговельних операцій потрібно оволодіти системою кількісних та якісних показників, серед яких найважливіші: обсяги експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обігу; генеральна та спеціальна торгівлі; експортна, імпортна та зовнішньоторговельна квоти; товарна, географічна, видова та інституційні структури торгівлі тощо.
Сукупність показників розвитку міжнародної торгівлі поділяють на сім груп:
показники обсягів (абсолютні),
структурні,
результуючі,
інтенсивності,
ефективності,
динаміки,
зіставлення.
Деякі показники, наприклад, індекс «концентрації» експорту та індекс «диверсифікації» експорту використовуються тільки в міжнародних зіставленнях, інші — для оцінки розвитку як зовнішньої торгівлі, так і міжнародної торгівлі в цілому (обсяг експорту, імпорту, товарна та регіональна структури торгівлі тощо). Велика кількість показників може бути використана для оцінювання та аналізу розвитку зовнішньої торгівлі підприємств.
1. Показники обсягів МТ:
експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять:
товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні;
товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем.
Реекспорт– продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці.
імпорт – ввезення в країну товарів та послуг.
До імпорту відносять:
товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника;
товари для подальшої переробки під митним контролем.
Реімпорт– ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Сюди відносять повернення покупцем бракованого товару, повернення товару, що не був проданий через аукціон, повернення товару, не реалізованого через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні. Товари, що повертаються з виставок і ярмарок, до реімпортуємих не відносяться.
Експорт та імпорт розраховуються кожною країною в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники розраховуються у національній валюті і переводяться в долари США для міжнародного порівняння. Невелика група країн, особливо країни з високою інфляцією, розраховують експорт та імпорт напряму в доларах США. З метою міжнародного порівняння експорт розраховується в світових цінах на момент перетину товаром кордону на базі ФОБ – вільний на борту (FOB – free on board), імпорт – на базі цін СІФ – вартість, страхування і фрахт (CIF – cost, insurance, freight). Оскільки основна частка товарів в міжнародній торгівлі перевозиться морським транспортом, за основу розрахунку цін експорту та імпорту береться транспортування морем.
В результаті відмінності в базі розрахунків сукупна вартість світового експорту статистично буде завжди менше вартості світового імпорту на величину, приблизно рівну сплаті страхової премії на зовнішньоторговий товар, фрахту судна для його перевезення та інших портових зборів.
зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу
ЗТО = Е + І
фізичний обсяг торгівлі– оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року);
генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;
спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї
СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт