7.Особливості розвитку планування поселень

Особливості розвитку планування поселень в часі представлені також в табличному вигляді (табл.1.2.).

Таблиця 1.2. Особливості розвитку планування поселень

Епохи, періоди	Основні чинники формування поселень	Підходи і концепції	Форми і методи планування
Старовина і середньовіччя	Оборона, захист міст укріпленнями з моря і суші. Зв'язок з річками. Річки і дороги. Соціальні структури	Принципи просторової композиції. Організація кварталів	Розробка планів міст. Поява норм і законів розвитку поселень. Перші теорії. Природний розвиток поселень
Епоха Відродження і абсолютизму в Європі	Формування укріплених міст в колоніях. Створення умов торгівлі, виробництва, способу життя	Формування міського простору. Елементи комплексного підходу. Технічні, соціальні, санітарно-гігієнічні задачі	Проектування «ідеальних міст». Розвиток генеральних планів і державного регулювання
Епоха промислової революції	Криза міст. Розвиток крупних промислових підприємств у містах, поява залізниць і метрополітену	Залучення наукових знань в область містобудівного планування	Розробка комплексних планів реконструкції міст, організація інженерних розділів планування, служб міського господарства
Сучасне містобудування: 1-а половина ХХ століття	Формування агломерацій і конурбацій 1.14, селищ при виробництві. Розвиток автомобільного транспорту	Нові просторові концепції поселень. Розвиток принципів формування масової міської забудови	Формування основних об'єктів, принципів і методів регіонального і міського планування
2-а половина ХХ століття	Зростаюча урбанізація. Кооперація промислових виробництв, розвиток зв'язків виробництва, науки, інформації, управління. Різке збільшення чисельності автомобілів. Забруднення середовища відходами виробництва	Розвиток наукових основ містобудівного планування	Диференціація рівнів містобудівного планування, виділення окремих завдань і методів їх рішення, моделювання розвитку поселень з використанням автоматизації

Історичний аналіз, органічний для вивчення складних явищ, надзвичайно важливий для розуміння сучасних урбаністичних процесів і передбачення майбутнього. Зневага цим аналізом теоретично і практично роззброює дослідника.

Знання минулого дозволяє краще представити тенденції, структуру, параметри майбутнього.

Історія міст й історія людського суспільства невід’ємні.

Міста виникли на зорі рабовласницького способу виробництва, пережили занепад, а потім повільний розвиток при феодальному способі виробництва, вступили в період інтенсивного, але суперечливого розвитку при капіталізмі; при всіх цих суспільних формаціях місто протистояло селу і разом з тим було ареною запеклої класової боротьби.

В кінці ХІХ і на початку ХХ століття соціальні контрасти і скупченість забудови в багатьох крупних містах Європи і Америки досягли неприпустимих розмірів.

Гострота ситуації ясно усвідомлювалася не тільки політиками і революціонерами, але і професійними містобудівниками.

Ці проблеми викликали до життя нові містобудівні ідеї, які в більшості стали концептуальними положеннями містобудування на сьогодні

В це час вперше постало питання: "Що робити з містами - знищити або перетворити?" Як відповідь з’явилися дві концепції:

Одна з пропозицій полягала в децентралізації міста – «назад до природи». Замість концентрації населення в великих містах вся країна мала бути поділена на маленькі поселення, площею від 0,5 до 1 га, засновані на сільськогосподарській праці. Це означало перетворення городянина на сільського жителя, що живе на механізованій фермі. Ці плани близькі до доктрин Фур'є й інших економістів – утопістів, вони направлені на повне і свідоме знищення ідеї міста і сучасного суспільства.

Зверніть увагу! Місто не може бути знищене лише тому, що епоха індустріалізації стала зневажати інтересами міського організму, чи тому, що структура міста не витримала вторгнення автомобіля.

Протилежна точка зору, яка полягає в тому, що місто має бути перетворене, а не знищене, теж визнає необхідність контакту людини з природою. У ХХ ст. місто вступає в якісно новий етап розвитку. Великою надією майбутнього є формування нового, гармонійного розселення, становлення міста як середовища життєдіяльності вільних людей.

Сучасне місто потребує відновлення просторової свободи для транспорту і пішоходів, для житлових кварталів і промислових зон. Це можливо здійснити лише відокремив їх одне від одного.