6. Сутність концепції управління за цілями (результатами).

Управління за цілями (результатами)

Складання цільових моделей – це початковий етап процесу управління за цілями – концепції, яка широко використовується сучасним менеджментом. Її суть полягає в наступному. Менеджмент як цілісна система управління орієнтується на досягнення всієї сукупності цілей і задач, що стоять перед організацією. Тому кожен керівник, від вищого до нижчого, повинен мати чіткі цілі в рамках покладених на них обов’язків. Відповідну цільову орієнтацію роботи свого підрозділу він повинен забезпечувати протягом планового періоду часу. Цілі і задачі менеджменту не тільки доводяться, але і погоджуються (шляхом попереднього обговорення) з менеджерами всіх рівнів, що направляють свої зусилля, ресурси і енергію на їхнє досягнення. Процес менеджменту за цілями складається з чотирьох етапів:

1. Визначається коло повноважень і обов’язків керівників усіх рівнів.

2. Здійснюються розробка і узгодження цілей і задач управління в рамках

встановлених обов’язків.

3. Складаються реальні плани поставлених цілей.

4. Проводяться контроль, вимірювання, оцінка роботи й отриманих кожним керівником показників і по каналах зворотнього зв’язку проводиться коректування завдань, що може зажадати нового узгодження цілей.

Таким чином, якщо ціленаправлення – це початок всякої управлінської діяльності, то її обов’язковим продовження є визначення видів робіт, що потрібні для досягнення цілей.

Тема 7. «Керівництво в організації»

1. Хто такі керівники та менеджери?

Менеджер руководитель или управляющий, отвечающий за определённое направление деятельности предприятия (менеджер по персоналу, инвестиционный менеджер, менеджер по связям с общественностью, финансовый менеджер, риск-менеджер, бренд-менеджер, экаунт-менеджер, менеджер по продажам), управляющий проектом (менеджер проекта) или целой компанией (топ-менеджер).

Керівник - це працівник, який очолює організацію, наділений необхідними

повноваженнями для прийняття рішень і несе всю повноту відповідальності за результати роботи очолюваного ним колективу. Керівники організують підготовку управлінських рішень, приймають управлінські рішення і контролюють їхнє виконання. Праця керівника є самою складною і відповідальною у системі управління організацією.

2. Охарактеризуйте функціональний поділ праці.

ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ РАЗДЕЛЕНИЕ ТРУДА - разделенение труда в зависимости от характера участия исполнителей в процессе производства, от выполняемых при этом функций. При этом различают рабочих, руководителей, специалистов и пр. служащих. В свою очередь, в каждой из этих укрупненных функциональных групп происходит более дробное разделение труда - среди рабочих различают основных и вспомогательных рабочих; среди руководителей - линейных и функциональных; среди специалистов - конструкторов, технологов, снабженцев и т.д.

3. Опишіть вертикальний та горизонтальний поділ праці.

Горизонтальное разделение труда производится с помощью разделения функций в организации, причем политика формирования горизонтального разделения труда сводится к:

– определение работы, т.е. сведение отдельных задач в конкретные однородные виды работ и установление связей между ними;

– охват управления, т.е. определяется число подчиненных, которые отчитываются перед соответствующими руководителями;

– функционализация организации, т.е. установление набора разнообразных задач, которые должны быть выполнены для достижения целей организации;

– разделение организации на структурные части – отделы, сектора, бюро, цех, участки и другие подразделения.

Вертикальное разделение труда предполагает управление и координацию определенных групп людей для достижения поставленной цели. Руководитель верхнего уровня управляет деятельностью руководителей среднего и низшего уровней, т.е. формально обладает большей властью и более высоким статусом. Вертикальная дифференциация связана с иерархией управления в организации.