Тема 1. «Системна модель менеджменту організації»

1. Поняття організації, її ознаки.

Організація – це соціальне утворення з визначеними границями, яке свідомо координується і функціонує на відносно постійній основі для досягнення загальної мети.

Організації як системіпритаманні такі ознаки:

•цілісність– передбачається, що система являє собою сукупність конкретних елементів із властивими тільки їм властивостями і характером взаємозв’яз­ку.

• подільність– передбачається, що система допускає розподіл її на підсис­теми й елементи, що у свою чергу, мають системні властивості.

2. Поняття системи, її компоненти та властивості.

Система – це об’єднання окремих самостійних частин (елементів), кожна з яких обов’язково володіє хоча б однією властивістю, що забезпечує досягнення мети системи. Іншими словами, система припускає тільки таке об’єднання частин у ціле, що забезпечує її існування через здатність елементів досягати мети. Система як об’єднання володіє низкою специфічних властивостей цілого. От найбільш істотні з них:

– головна властивість – здатність її елементів до взаємодії. Це основна умова існування системи, тому що з втратою елементами здатності взаємодіяти вона неминуче перестає існувати;

– друга властивість – “елементарний” склад частин (підсистем). Найпростішим чином організована система обов’язково повинна складатися, принаймні, із трьох підсистем, що виконують функції входу, виходу і відносини між ними;

– третя властивість – упорядкованість – є загальна особливість не тільки самої системи, але і її частин: входу, виходу і відносин між ними. Ця властивість виявляється в їхній взаємодії в строго встановленому порядку;

– четверта істотна властивість – цілісність. Вона обумовлена тим, що системи без підсистем не буває, і тому будьяка система стосовно них завжди виступає як ціле. Система являє собою якісно визначену сукупність підсистем, зв’язаних у єдине ціле, що має властивості, відсутні в підсистемі;

– п’ята істотна властивість – структурованість. Структурою називають загальний, відносно стійкий, що змінюється в часі й у просторі спосіб організації внутрішніх зв’язків і відносин системи.

3. Назвіть основні підсистеми організації. Дайте їх характеристику.

У складі кожної системи можна розрізняти дві тісно взаємодіючі підсистеми – керуючу і керовану. Керуюча підсистема – це “що” чи “хто” керує, а керована – “чим” чи “ким” керують. У цьому розумінні будь­яку організовану соціально­економічну систему можна представити у вигляді сукупності керуючої підсистеми (суб’єкт управління) і керованої підсистеми (об’єкт управління).

Суб’єкт і об’єкт управління взаємодіють за допомогою каналів зв’язку, по яких проходять потоки інформації. Ці потоки представляють собою керуючі впливи і повідомлення щодо стану керованого об’єкта. Управління можна представити як процес обміну видами діяльності, в результаті якого система нормалізується і приводиться в стан динамічної рівноваги.

В об’єкті протікає цілеспрямований процес, завдяки якому відбувається перетворення окремих елементів у корисну продукцію. Іншими словами, цей процес є визначеною технологією, відповідно до якої завершується трансформація витрат у продукцію.

4. Організація як відкрита система.

Розрізняють системи відкриті і закриті. Відкрита система визнає динамічну взаємодію з навколишнім світом. Організації одержують свою сировину і людські ресурси з навколишнього світу. Вони залежать від клієнтів і замовників із зовнішнього світу, що споживають їхню продукцію. Відкрита система буде в міру свого росту прагнути до більшої спеціалізації своїх елементів і ускладненню структури, нерідко розширюючи свої границі чи створюючи нову суперсистему з більш широкими границями.

5. Сутність системного підходу?

Сутність “системного підходу” полягає у дослідженні найбільш загальних форм організації, що припускає насамперед вивчення системи як цілого, взаємодії між частинами, дослідження процесів, що зв’язують частини системи з її цілями. Основними частинами організаційних систем виявляються індивідууми, формальні структури, неформальні фактори, групи, групові відносини, типи статусів і ролей у групах. Зв’язок між частинами системи здійснюється за допомогою складних комплексів взаємодій, які викликають зміну поведінки людей в організації. Основні частини системи зв’язані певними організацій ними формами, до яких у першу чергу відносяться формальні і неформальні структури, канали комунікації і процеси прийняття рішень.

6. Опішить основні закономірності та принципи системного підходу.

Найважливіші принципи системного підходу (системного аналізу) наступні:

1) процес прийняття рішень повинний починатися з виявлення і чіткого формулювання конкретних цілей;

2) необхідно розглядати всю проблему як ціле, як єдину систему і виявляти всі наслідки і взаємозв’язки кожного приватного рішення;

3) необхідні виявлення й аналіз можливих альтернативних шляхів досягнення мети;

4) цілі окремих підсистем не повинні вступати в конфлікт із цілями всієї системи (програми);

5) сходження від абстрактного до конкретного;

6) єдність аналізу і синтезу, логічного й історичного;

7) виявлення в об’єкті різноякісних зв’язків і їхньої взаємодії й ін.

При визначенні поняття системи необхідно враховувати найтісніший взаємозв’язок її з поняттями цілісності, структури, зв’язку, елемента, відносини, підсистеми тощо.

7. Розкрийте сутність зовнішнього оточення підприємства.

Організація як відкрита система може вижити тільки у взаємозв’язку з зовнішнім середовищем. Під зовнішнім середовищем розуміють фактори, що сприяють функціонуванню, виживанню й ефективності організації. Розрізняють середовище прямого впливу і середовище непрямого впливу. До середовища прямого впливувідносяться постачальники, трудові ресурси, закони й ус­танови державного регулювання, споживачі й конкуренти. До середовища непрямого впливу –стан економіки, науково­технічний прогрес, соціально­культурні та політичні зміни, групові інтереси і події в інших країнах, що стосуються організації. Фактори непрямого впливу можуть не робити безпосереднього впливу на організацію, але позначаються на її діяльності. Так само як і внутрішні перемінні, зовнішні перемінні впливають на організацію у взаємозв’язку, тобто зміна од ного фактора може вплинути на зміну інших. Зовнішнє середовище характеризується складністю, рухливістю і невизначеністю.

8. Характеристика факторів зовнішнього середовища організації.

Загальна характеристика факторів зовнішнього середовища

1. Об’єктивний чинник виникнення впливу: умови виникають незалежно від діяльності підприємства, і впливають на нього

2. Взаємозалежність факторів: сила, з якою змінність одного фактора впливає на інші фактори

3. Складність і кількість та різноманіття факторів, що суттєво впливають на підприємство

4. Динамічність: відносна швидкість змінності середовища

5. Невизначеність: відносна кількість інформації про середовище та ступінь її імовірності

9. Взаємозв’язок та взаємозалежність факторів зовнішнього середовища та внутрішніх змінних організації.

Всі фактори прямого впливу безпосередньо впливають на внутрішні змінні, викликаючи їх реакцію. Не так помітно на організацію впливають фактори непрямого впливу. Інформація про них, як правило, не повна і керівництво змушене робити припущення і допущення про їх можливі наслідки для організації. Серед факторів непрямого впливу найважливіше місце займає технологія, що одночасно є і внутрішньою змінною. Організація повинна враховувати перспективні технології, що можуть вплинути на швидкість старіння своєї продукції і якого роду продукцію покупець очікує в майбутньому. Відносно недавно виниклі великі технологічні нововведення докорінно змінили виробничі процеси і продукцію. Це комп’ютерна, лазерна, мікрохвильова, напівпровідникова технологія, супутниковий зв’язок, генна інженерія й ін. Вони вплинули не тільки на організації, але і на суспільство в цілому. Зберегти конкурентноздатність можна, орієнтуючись на високі технології.

10. Поясніть ефект синергії в менеджменті організації.

Эффект синергии - это эффект от взаимодействия двух или более (!) бизнесов, где некоторые из элементов этих бизнесов выполняют более, чем одну функцию, и проявляющийся в снижении себестоимости продукции (или увеличении прибыльности).

Эффект синергии - это то, ради чего производятся все слияния и поглащения.