Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
философия.docx
Скачиваний:
242
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
140.28 Кб
Скачать

39. Місце економічних чинників у системі суспільних та індивідуальних пріоритетів

Задоволення матеріальних потреб є необхідною частиною людської діяльності, економіка ж – сфера виробництва, розподілу й споживання матеріальних благ – посідала і посідає одне з найважливіших місць у суспільстві, впливаючи на всі інші сфери громадського життя. Економічні чинники представляють собою насамперед стан економіки держави, її фінансової системи, які через рівень добробуту в суспільстві впливають на зростання освітніх потреб громадян, зумовлюють більш або менші можливості для фінансування бюджетної, а також освітньої сфери. Високий рівень загального економічного розвитку, високорозвинені ринкові відносини створюють сприятливі умови для наповнення бюджету держави, що позитивного позначається на фінансуванні системи освіти. У сучасному суспільстві цей вплив досяг безпрецедентної сили, викликавши у багатьох філософів тривогу за стан людської культури, у якій матеріально-економічні інтереси опинилися на першому місці в системі суспільних і індивідуальних цінностей. Викликає занепокоєність дегуманізація суспільства, що йде паралельно економічному розвитку. З одного боку, підсилюється тяга людини до матеріального комфорту і бездумних розваг, з іншого боку – відбувається її підпорядкування могутнім економічним організаціям і перетворення в знеособлену деталь процесів виробництва й споживання.

Система суспільних та індивідуальних пріоритетів в контексті соціальної філософії заклечається в тому, що її центральною проблемою є проблема людини, яка має загальнотеоретичний, загально- філософський смисл. Для соціальної філософії слід сформувати таку модель людини, яка б включала в себе можливості, які слугують основою для аналізу самих глибоких і різноманітних взаємозв’язків людини і суспільства. Модель людини в соціальній філософії носить функціонально-базисний характер і є основою для дослідження цілого ряду всезагальних закономірностей у співвідношенні «людини і суспільства». Економічні чинники в свою чергу відіграють одну з головних ролей в формуванні і задоволенні потреб, що зумовлені відносинами власності, їх речовим змістом. Виробництво і нагромадження благ, їх розподіл та перерозподіл, в тому числі позаекономічний, насильницький, є домінуючими у функціонуванні підсистеми економічних чинників добробуту.

40. Поняття глобальних проблем сучасності

Глобальні проблеми, які постали перед народами різних країн, виникли в різних сферах життєдіяльності людей. В одному випадку мова йде про ті чи інші сторони розвитку продуктивних сил, стан і якість навколишнього середовища, в іншому — про кардинальні питання зовнішньої і внутрішньої політики, в третьому — про стосунки людини і суспільства тощо. Глобальні проблеми загострились настільки, що без них неможливо нині скласти реалістичне уявлення про сучасні тенденції суспільного розвитку, про майбутнє людства.

Ці проблеми характеризуються динамізмом, виникають, як об'єктивний чинник розвитку суспільства і для свого вирішення потребують об'єднаних зусиль всього людства. Глобальні проблеми взаємопов'язані, охоплюють всі сторони життя людей і стосуються всіх країн світу. Стало очевидним - глобальні проблеми не просто торкаються всього людства, але і життєво важливі для нього.

Вчені та філософи на рівні узагальнень висунули ідеї про зв'язок діяльності людини із станом біосфери (навколишнє його середовище, яка підтримує життя на Землі). Російський учений В.І. Вернандский в 1944 році висловив думку про те, що діяльність людини набуває масштабів, порівнянні з могутністю природних сил. Це дозволило йому поставити питання про перебудову біосфери в ноосферу (сферу діяльності розуму).

Глобальні проблеми є наслідком протистояння природної природи і людської культури, а також невідповідності або несумісності різноспрямованих тенденцій у ході розвитку самої людської культури. Природна природа існує за принципом негативного зворотного зв'язку, в той час як людська культура - за принципом позитивного зворотного зв'язку. З одного боку, - це величезні масштаби людської діяльності, яка радикально змінила природу, суспільство, спосіб життя людей. З іншого боку, - це нездатність людини раціонально розпорядитися цією силою.

Отже, можна назвати причини появи глобальних проблем:

- глобалізація світу;

- катастрофічні наслідки людської діяльності, нездатність людства раціонально розпорядитися своєю могутньою силою.

За своїм характером глобальні проблеми різні. До їх числа відносяться, перш за все, проблема миру і роззброєння, запобігання нової світової війни; екологічна;демографічна; енергетична; сировинна; продовольча; використання Світового океану; мирне освоєння космосу; подолання відсталості країн, що розвиваються.

Є різні підходи до класифікації глобальних проблем, але найбільше визнання отримала класифікація за змістом і ступеню гостроти проблем. Відповідно до даного підходу глобальні проблеми людства діляться на три групи, які виражають суть загальної кризи цивілізації:

- загальнолюдські проблеми (наприклад, запобігання гонки озброєнь);

- проблеми відносин людини з природою (наприклад, вивчення і освоєння космосу);

- проблеми взаємовідносин суспільства і людини (наприклад, ліквідація найбільш небезпечних захворювань).

Проте стійкого переліку та єдиної класифікації глобальних проблем не існує, тим не менш, до найбільш актуальних відносяться наступні.

Проблема світової термоядерної війни. Пошуки шляхів запобігання світовим конфліктам почалися практично відразу після закінчення Другої світової війни і перемоги над нацизмом. Тоді ж було прийнято рішення і про створення ООН - універсальної міжнародної організації, головною метою якої був розвиток міждержавного співробітництва і у випадку конфлікту між країнами надання допомоги протистояли сторонам у врегулюванні спірних питань мирним шляхом. Однак стався незабаром поділ світу на дві системи - капіталістичну і соціалістичну, а також початок "холодної" війни і гонки озброєнь не раз призводили світ на межу ядерної катастрофи. Особливо реальною загроза початку третьої світової війни була в період так званого Карибської кризи 1962 р., викликаного розміщенням радянських ядерних ракет на Кубі. Але завдяки розумній позиції керівників СРСР і США криза була розв'язана мирним шляхом. У наступні десятиліття провідними ядерними державами світу було підписано ряд угод про обмеження ядерних озброєнь, а деякі з ядерних держав взяли на себе зобов'язання припинити ядерні випробування. На рішення урядів вплинули громадський рух боротьби за мир, а також виступи такого авторитетного міждержавного об'єднання вчених за загальне і повне роззброєння, як Пагуошського рух.

Дослідники різних країн прийшли до одностайної оцінки, що третя світова війна, якщо вона вибухне, стане трагічним фіналом всієї історії людської цивілізації; найбільш згубним наслідком можливого застосування ядерної зброї, а також глобальних аварій в результаті використання атомної енергії стане загибель всього живого і настання "ядерної зими "; 5 відсотків накопичених ядерних запасів достатньо для того, щоб увергнути планету на екологічну катастрофу.

Вчені за допомогою наукових моделей переконливо довели, що головним наслідком ядерної війни буде екологічна катастрофа, в результаті якої відбудетьсязміна клімату на Землі. Останнє може призвести до генетичних змін у людській природі і, можливо, до повного вимирання людства. На сьогоднішній день можна констатувати той факт, що ймовірність конфлікту між провідними державами світу набагато менше, ніж раніше. Однак існує можливість потрапляння ядерної зброї до рук тоталітарних реакційних режимів або в руки окремих терористів. Після подій у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року різко загострилася проблема боротьби з міжнародним тероризмом.

Проблема подолання екологічної кризи. Ця проблема є дуже актуальною. Рівень впливу людини на навколишнє середовище залежить в першу чергу від технічної озброєності суспільства. Вона була вкрай мала на початкових етапах розвитку людства. Однак з розвитком суспільства, зростанням його продуктивних сил ситуація починає змінюватися кардинальним чином. XX століття - це століття науково-технічного прогресу. Пов'язаний з якісно новим взаємовідношенням науки, техніки і технології, він колосально збільшує можливі і реальні масштаби впливу суспільства на природу, ставить перед людством цілий ряд нових, надзвичайно гострих проблем, в першу чергу - екологічну.

та ін..