6 курс / инт.собств / Attachments_olgha@meta.ua_ / ОСНОВИ __В

вати публічний показ творів по радіо чи телебаченню, іншими способами трансляції; переводити на іншу мову літературні твори; здійснювати прокат, особливо творів, записаних на фонограму і комп'ютерні програми; екранізувати твори і, зокрема, створювати на їхній основі аудіовізуальні твори.

На відміну від промислової власності, де автори одержують охоронні документи у формі патентів чи свідоцтв і де існують строгі процедури для цього, оформлення прав на об'єкти авторського права і суміжних прав не настільки формалізовано.

Якщо за публічне використання літературнохудожніх і музичних творів авторів - постійних жителів України нараховується авторська винагорода, автори для одержання гонорару реєструють ці твори в УААСП у порядку, обумовленому "Інструкцією про порядок обліку авторів, реєстрації творів і розподілі гонорару", що затверджено наказом УААСП від 19 лютого 1997 № 10. Автори, яким виплачуються лише договірні й інші разові суми, в Установі не реєструються. Їхні права, звичайно, охороняються договірним правом.

3.2.4.2.Форма охорони

Виникнення і здійснення авторських прав не вимагає виконання будь-яких формальностей. Одна з форм охорони полягає в тому, що власник авторського права для оповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, що міститься на кожному примірнику твору і складається з латинської букви © в колі, імені (найменування) власника авторського права і року першого опублікування твору. Наприклад: © Інститут інтелектуальної власності і права, 2002.

49

Власник авторського права для одержання свідоцтва про авторство на оприлюднений твір, у будь-який час протягом терміну охорони авторського права може його зареєструвати в офіційних державних реєстрах.

Державна реєстрація здійснюється відповідно до встановленого порядку УААСП, що складає і періодично видає каталоги всіх реєстрацій.

Після реєстрації прав, автору видається свідоцтво. При виникненні суперечки реєстрація визнається судом як юридична презумпція авторства, тобто вважається дійсною, якщо в судовому порядку не буде доведене інше.

Варто враховувати ту обставину, що авторське право на твір, створений за договором з автором, який працює за наймом, належить автору. А от виключне право на використання такого твору належить особі, з якою автор знаходиться у трудових відносинах (роботодавцю), якщо інше не передбачено договором.

3.2.4.3.Термін охорони прав авторів

Охорона майнових прав авторів на Україні діє протягом всього життя автора і 70 років після його смерті. Дія терміну охорони починається з першого січня року, що наступає за роком, у якому мали місце юридичні факти.

Безстроково охороняються законом право авторства, право на ім'я і право протидіяти перекрученню чи іншій зміні твору чи будь-якому іншому зазіханню на твір, що може завдати шкоди честі і репутації автора.

3.2.4.4.Охорона суміжних прав

Закон України "Про авторське право і суміжні права" охороняє суміжні права виконавців, виробників фоно-

50

грам і організацій мовлення. Охорона суміжних прав здійснюється без збитку охороні творів авторським правом.

Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів творів, що виконуються. Виробники фонограм і організації мовлення повинні дотримуватись прав авторів і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватись прав виробників фонограм, авторів і виконавців.

Оформлення суміжних прав не вимагає виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм і виконавці для оповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм чи на їхніх упаковках проставляти знак охорони суміжних прав, що складається з латинської літеру Р у колі, імені (найменування) власника суміжних прав і року першої публікації фонограми. Наприклад:

Aprelevka Sound Production, 1995.

3.2.4.5.Термін охорони суміжних прав

Особисті права виконавців охороняються безстроково. Майнові права виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення охороняються протягом 50 років. Термін охорони починається з першого січня року, що наступає за роком, у якому мали місце юридичні факти (перше виконання, перше опублікування, перша передача).

3.3.Набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності за кордоном

3.3.1.Набуття прав на об’єкти промислової власності

Законодавство України, як і будь-якої іншої країни, регулює відносини в сфері промислової власності тільки

51

своєї країни. Тому патент, отриманий в Україні, має силу тільки на території України. Якщо ж заявник хоче одержати правову охорону в інших країнах, він повинен одержати її в кожній з цих країн.

Для того, щоб полегшити одержання правової охорони об'єктів промислової власності своїм громадянам і юридичним особам у зарубіжних країнах, у 1883 р. одинадцять країн підписали Паризьку конвенцію про охорону промислової власності, які створили Міжнародний Союз по охороні промислової власності. На сьогодні учасниками цієї конвенції є понад 130 країн. Конвенція встановлює положення, що відносяться до винаходів, товарних знаків, промислових зразків, фірмових найменувань, найменуванням місць походження і вказівкам походження, а також до несумлінної конкуренції. Після підписання у 1883 р. Паризька конвенція час від часу переглядалася. Кожна з конференцій з перегляду, починаючи з Брюссельської конференції у 1900 р., закінчувалася прийняттям Акту перегляду Паризької конвенції.

Будь-який громадянин України має право запатен-

тувати винахід, корисну модель, промисловий зразок в за-

рубіжних державах. До подачі заявки на одержання охоронного документа за кордоном заявник зобов'язаний подати заявку до Укрпатенту та інформувати його про свій намір здійснити таке патентування. Якщо протягом трьох місяців від дати подачі заявки не надійде заборона на патентування, то заявка може бути подана у відповідний орган зарубіжної держави. При цьому, якщо патентування винаходу здійснюється за процедурою Договору про патентну кооперацію (РСТ), то міжнародна заявка подається до Укрпатенту. Патентування за кордоном здійснюється, як правило, через посередника - патентного повіреного України.

52

Любий громадянин України також має право зареєструвати знак для товарів і послуг в зарубіжній державі. При реєстрації знака в зарубіжних державах відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, однією з умов є подача заявки через власне національне відомство.

При патентуванні за кордоном слід додержуватися норм міжнародних угод у сфері промислової власності, до яких приєдналася Україна (див. додаток Б).

3.3.2.Охорона прав на об’єкти авторського права і суміжних прав

3.3.2.1.Охорона прав на об’єкти авторського права

Охорона авторських прав за кордоном здійснюється у відповідності до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (1886 р.), до якої приєдналася Україна.

В основу Бернської конвенції покладено три прин-

ципи:

-національного ринку;

-автоматичної охорони;

-незалежності охорони.

Принцип національного ринку полягає в тому, що твори, створені в одній країні учасниці, повинні отримувати в інших країнах-учасницях таку ж охорону, яка надається в цих країнах творам своїх громадян.

Принцип автоматичної охорони означає, що охорона за національним режимом надається автоматично без будь-яких формальних умов реєстрації тощо.

53

Принцип незалежності охорони полягає в тому, що охорона надається в країнах-учасницях незалежно від наявності охорони в країнах походження твору.

3.3.2.2.Охорона прав на об’єкти суміжних прав

Міжнародно-правова охорона суміжних прав здійснюється на підставі Римської конвенції 1961 року. За цією Конвенцією охороняються права виконавців (протидія фіксації та прямій передачі в ефір чи доведенню до загального відома їх виконань без їх згоди), права виробників фонограм (дозволяти чи забороняти відтворення фонограм, а також ввезення та розповсюдження примірників без їхнього дозволу), права організацій мовлення (дозволяти чи забороняти ретрансляцію, фіксацію і відтворення їхніх програм.

Основним принципом Римської конвенції є принцип національного режиму. Так, виконання охороняється за національним режимом країни-члена, якщо воно мало місце в іншій країні, що домовляється. Охорона фонограми надається за національним режимом країни-члена за умови, якщо виробник фонограм є громадянином іншої країни, що домовляються; перший запис звуку зроблено в іншій країні, що домовляється; фонограма вперше опублікована в країні, що домовляється. Кожна країна, що домовляється, надає організації мовлення національний режим, за умови, якщо штаб-квартира організації мовлення знаходиться в іншій країні-члені, або якщо передачу в ефір здійснено за допомогою передавача, що знаходиться в іншій країні-члені Римської конвенції.

Якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановлені інші правила охорони, чим ті, котрі містяться в законі України "Про авторське право і суміжні права", то застосовуються норми міжнародного договору.

54

Питання для самоконтролю

1.У чому полягає мета охорони інтелектуальної

власності?

2.У чому полягає суть охорони інтелектуальної

власності?

3.Чи є різниця між поняттями "охорона" і "захист" інтелектуальної власності?

4.Які об'єкти промислової власності охороняються патентами?

5.Які об'єкти промислової власності охороняються свідоцтвами?

6.Який строк дії патентів на винаходи, корисні моделі і промислові зразки?

7.Який строк охорони свідоцтвом на знак для товарів і послуг?

8.Яким документом охороняються права на топографію інтегральних мікросхем і який строк його дії?

9.Який порядок оформлення охоронного документа на раціоналізаторську пропозицію? Як називається цей документ?

10.Яким чином охороняються права на комерційну таємницю?

11.Що охороняє Закон України "Про авторське право і суміжні права"?

12.У яких випадках реєструються об'єкти авторського права і суміжних прав в Україні?

13.Перерахуйте об'єкти авторського права.

14.Охороняються чи не охороняються законом не оприлюднені твори у сфері науки, літератури і мистецтва?

15.Які результати інтелектуальної діяльності не охороняються авторським правом і суміжними правами?

16.Кому належить авторське право на твір, який створений за договором з автором, що працює за наймом? Кому належить право використання такого твору?

55

17.З якого моменту починає відраховуватись строк дії охоронного документа на об'єкти авторського права?

18.Чиї права охороняються суміжними правами?

19.Який строк охорони майнових прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення?

20.Чи має силу патент України на території іншої

країни?

21.Де і коли була вперше підписана Конвенція про охорону промислової власності?

22.Що передбачає Договір про патентну коопера-

цію (РСТ)?

23.Який порядок отримання охоронного документу на об'єкт промислової власності громадянином України

взарубіжній державі?

24.Хто виступає у ролі офіційного посередника при патентуванні винаходу, що створений громадянином України, за кордоном?

25.Чи підлягають охороні в Україні твори авторів з інших держав? Так, чи ні і чому?

56

4.ЕКОНОМІКАІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

4.1.Економічне значення інтелектуальної власності

Одним з найбільш важливих і не до кінця усвідомлених результатів кінця ХХ сторіччя є початок переходу цивілізації до постіндустріальної, інформаційної епохи, яка характеризується виділенням інтелектуальної власності в особливий самостійний товар, що може нескінченно тиражуватися без зміни первісної вартості, майже не вимагаючи для свого створення витрати енергетичних і сировинних ресурсів.

Динаміка й обсяги міжнародної торгівлі цим товаром значно випереджають темпи росту валового продукту

(рис. 4).

57

І ще більший доход приносить використання прав на об’єкти інтелектуальної власності. На рис 5. показано внесок до валового національного продукту деяких країн за рахунок тільки об’єктів авторського права і суміжних прав.

Відзначимо, що в абсолютних одиницях цей внесок значний ($547,2 млрд. тільки у США). Цей внесок настільки вагомий, що супроводжується структурною перебудовою в розвинених країнах. Так, у 80-і роки в США відбувся бурхливий розвиток наукомістких і високотехнологічних галузей і радикальний перерозподіл між працівниками, що безпосередньо виконують виробничі функції, і працівниками "розумової праці" (10% і 48,3% зайнятих відповідно). Реальне багатство постіндустріальних країн стало відбиватися у фінансових показниках, за якими все меншу роль відіграє сукупність матеріальних активів, і все в більшу - вартість нематеріальних активів, в основному, об'єктів інтелектуальної власності. Спостерігається збіль-

58