6 курс / инт.собств / Attachments_olgha@meta.ua_ / ОСНОВИ __В

40. Угода TRIPS є однією з найважливіших угод:

а) Всесвітньої організації інтелектуальної власності;

б) Світової організації торгівлі; в) Організації об’єднаних націй.

Перевірте свої відповіді на питання тесту:

Оцініть свої знання залежно від кількості правильних відповідей:

37 – відмінно;

33 – добре;

29 – задовільно; менше29 – незадовільно.

109

ДОДАТОК Б

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ МІЖНАРОДНИХ КОНВЕНЦІЙ, ДОГОВОРІВ, УГОД І НАЦІОНАЛЬНИХ НОРМАТИВНИХ АКТІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Міжнародні конвенції, договори та угоди

•Паризька конвенція з охорони промислової власності від 20 березня 1883 р.

•Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 р.

•Договір про патентну кооперацію (РСТ) від 19 чер-

вня 1970 р.

•Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності від 14 липня 1967 р., набула чинності 26 квітня 1970 р.

•Всесвітня конвенція про авторське право від 6 вересня 1952 р., ратифікована 23 грудня 1993 р.

•Угода про співробітництво у сфері авторського права і суміжних прав від 24 вересня 1993 р., ратифікована 27 січня 1995 р.

•Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів, набула чинності 25 жовтня 1995 р.

•Протокол до Мадридської Угоди про міжнародну

110

Національні нормативні акти

•Конституція України 1996 року (ст. 41, 54).

•Цивільний кодекс України (ст. 517, 520-523).

•Кримінальний кодекс України (ст. 176, 177).

•Митний кодекс України (ст. 74);

•Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” у редакції від 1 червня 2000 р.

•Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” у редакції від 21 грудня 2000 р.

•Закон України “Про охорону прав на знаки для то-

варів і послуг” у редакції від 21 грудня

2000 р.

•Закон України “Про охорону прав на зазначення походження товарів” від 16 червня 1999 р.

•Закон України “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” в редакції від 21 грудня

2000 р.

•Закон України “Про охорону прав на сорти рослин” від 17 січня 2002 р.

•Закон України “Про авторське право і суміжні права” в редакції від 2 листопада 2000 р.

•Закон України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” від 23 березня

2000 р.

•Закон України “Про виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування” від 17 січ-

ня 2001 р.

•Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції” від 7 червня 1996 р.

•Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 р.

111

ДОДАТОК В

ГЛОСАРІЙ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

А

АВТОР

При визначенні та тлумаченні терміна «автор» виникають питання, які неоднаково вирішуються в різних державах. У більшості країн автором вважається фізична особа, творчою працею якої створено твір. Коли ж особа розкриває своє ім’я, сплутати її з ким-небудь уже неможливо. Труднощів із доказом авторства також немає. Це положення настільки очевидне, що деякі національні закони навіть не згадують про нього. Автором може бути будь-яка особа, незалежно від віку і дієздатності. Іноземці та особи без громадянства користуються своїми авторськими правами без обмежень, нарівні з національними авторами. Ряд країн чітко визначають у своїх законах загальновизнану презумпцію авторства, засновану на зазначенні в творі справжнього або вигаданого (псевдонім) імені автора. Перекладач або особа, що адаптує твір, також вважається автором, чиї правомочності не зачіпають прав на оригінальні твори. В багатьох країнах вважається, що тільки фізична особа може бути первинним володільцем прав на твір. Юридичні особи можуть тільки викупити або іншим способом придбати майнові авторські права, оскільки вони позбавлені здатності творити і тому не можуть вважатися авторами. Такий підхід зустрічається в країнах, які додержуються традицій римського права. Закони ж деяких держав визнають, що авторські права можуть належати корпоративній організації (юридичній особі). Це стосується в першу чергу країн, які дотримуються традицій англосак-

112

сонського права. Так, у деяких країнах юридична особа визнається автором твору, створеного її службовцями в процесі трудової діяльності. Серед юридичних осіб — володільців авторських прав — різні законодавчі акти називають державу, урядові установи або організації, муніципалітети, академії, університети, інститути тощо.

АВТОРСТВО

З точки зору авторського права авторство звичайно розуміється як причетність до створення даного твору, як непорушний зв’язок між творцем твору і його творінням. Це юридично забезпечена можливість особи вважатися автором твору і можливість вимагати визнання даного факту від інших осіб. Зумовлена вона необхідністю індивідуалізації результатів творчої праці і суспільного визнання зв’язку цих результатів з діяльністю конкретних авторів. Авторство може належати справжньому творцю твору і є невідчужуваним і непередаваним на будь-яких підставах. Авторство як соціальний феномен настільки ж об’єктивне, як об’єктивне існування самого об’єкту творчості. Воно є особистим немайновим правом автора, важливою його правомочністю, від якої походять усі інші права як особистого немайнового, так і майнового характеру.

АВТОРСЬКА ВИНАГОРОДА (ГОНОРАР)

Усі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються в межах, встановлених авторським правом. Право на використання твору, обумовлене виплатою відповідної винагороди, є найважливішим аспектом майнових прав автора. Володiлець авторського права має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання його твору. Винагорода може здійснюватися у формі платежу (одноразова винагорода), відрахувань (відсотків) за кожний проданий

113

примірник чи кожне використання твору або у формі змішаних платежів. Розмір і порядок обчислення авторської винагороди встановлюються в договорах, що укладаються організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективній основі, з користувачами.

АВТОРСЬКЕ ПРАВО

Розділ цивільного права, який регулює правовідносини, що виникають у зв’язку зі створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва. Вираз «авторське право» вживається у двох значеннях. Перше вже вище назване. В таких відносинах беруть участь автор — творець твору та юридична або фізична особа — користувач. Це, так би мовити, авторське право в об’єктивному розумінні. Та вираз «авторське право» часто вживається для позначення прав, належних автору якого-небудь твору. До них відносяться особисті немайнові права, а також майнові права. Це — авторське право в суб’єктивному розумінні або суб’єктивне авторське право.

АВТОРСЬКИЙ ДОГОВІР

Будь-яке відступлення майнових прав повинно оформлятися письмовим договором, підписаним автором і особою (правоволодільцем), якій відступаються майнові права. Відступленими вважаються тільки ті права, які чітко зазначені в договорі. Авторський договір про передачу виключних майнових прав дозволяє використання твору певним способом і в установлених договором межах тільки особі, якій ці права передаються, і дають такій особі право забороняти іншим особам подібне використання твору. Така заборона може здійснюватися і автором твору, якщо особа, якій передані виключні повноваження, не захищає це право. Авторський договір про передачу невик-

114

лючних майнових прав дозволяє користувачеві використання твору нарівні з володільцем майнових прав, і/або іншим особам, які одержали дозвіл на використання цього твору таким же способом.

В

ВИДАВНИЦТВО

Спеціалізоване підприємство, основним видом діяльності якого є підготовка і випуск у світ видавничої продукції.

ВИДАВНИЧИЙ ДОГОВІР

Договір, укладений автором з видавцем, що регламентує їх правові відносини, строки здачі оригіналу і опублікування твору, основні вимоги до нього, розмір авторської винагороди тощо.

ВИДАННЯ

Твір друку, одержаний друкуванням або тисненням, поліграфічно самостійно оформлений, який пройшов ре- дакційно-видавничу обробку, має встановлені вихідні дані і призначений для передачі інформації, наявної в ньому.

ВИДИ ЛІЦЕНЗІЙНИХ ПЛАТЕЖІВ

У світовій практиці застосовуються різні види ліцензійних платежів, які поряд з ціною ліцензії суттєво впливають на ефективність ліцензійної угоди. Застосовуються три види платежів: паушальний платіж; платіж на базі роялті; комбіновані платежі.

115

ВИКЛЮЧНЕ ПРАВО

Право, коли жодна особа, крім тієї, якій належить авторське право або суміжні права, не може використовувати твір, не маючи на те відповідного дозволу, за винятком випадків, установлених законом.

ВИКОНАВЕЦЬ

Актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, диригент, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті чи будьяким іншим способом виконує твори літератури або мистецтва, включаючи твори фольклору, а також інші особи, які займаються такою ж творчою діяльністю, в тому числі виконують циркові, естрадні, лялькові номери.

ВИКОНАННЯ

Подання творів, фонограм, виконань шляхом гри, декламації, співу, танцю в живому виконанні або за допомогою технічних засобів (телерадіомовлення, кабельного телебачення тощо); показ кадрів аудіовізуального твору в їх послідовності (із супроводженням або без супроводження звуком).

ВИКОРИСТАННЯ ВІЛЬНЕ

Можливість використання твору, що випливає з обмежень авторського права, безоплатне використання твору в певних випадках без одержання дозволу, однак з дотриманням умов, встановлених законодавством, які, в основному, стосуються використання і охорони особистих немайнових прав автора. Вільне використання мотивується переважно інформаційними цілями або ж потребами розвитку освіти, науки і культури.

116

ВИКОРИСТАННЯ НЕЗАКОННЕ (ПІРАТСТВО)

Несанкціоноване комерційне виготовлення, продаж або інше введення в обіг об’єктів авторського права і суміжних прав.

ВИКОРИСТАННЯ ТВОРУ

Використанням твору вважається його відтворення і розповсюдження такими способами: публічний показ (виставлення, експонування) твору; прокат примірника, що становить матеріальний носій твору; публічне виконання твору; передача твору в ефір (трансляція по радіо або телебаченню), зокрема передача по кабелю чи супутниковому зв’язку; технічний запис твору; відтворення технічного запису твору, зокрема по радіо або телебаченню; переклад, передача твору для наступного використання, практична реалізація містобудівного, архітектурного, дизайнерського проекту.

ВИНАГОРОДА

Платежі, здійснювані особами, які використовують твори авторів, виконання творів, фонограми і радіотелепередачі, на користь авторів, виконавців, виробників фонограм, організацій телерадіомовлення та інших заінтересованих правоволодільців, у тій мірі, в якій їх права охороняються щодо відповідного використання. Винагорода може складатися з одноразових платежів (так звана «повна компенсація» або «одноразова винагорода») за певні види використання. Авторська винагорода часто визначається у формі відрахувань (роялті) за кожний проданий примірник або кожне використаннятвору з авансовим платежем або без нього.

117

ВИНАГОРОДА ЗА АВТОРСЬКИМ ДОГОВОРОМ

Винагорода визначається в авторському договорі або у вигляді відсотка від доходу за відповідний спосіб використання твору, або у вигляді фіксованої в договорі суми (переважно у випадку, коли неможливо визначити доход у зв’язку з характером твору або особливостями його використання), або іншим способом. Якщо в авторському договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої суми, то в договорі повинен бути встановлений максимальний тираж твору.

ВИНАХІД

Винахід – це рішення утилітарної задачі в будь-якій галузі промисловості або іншій сфері суспільно корисної діяльності людини, що відповідає визначеним законодавством умовам надання правової охорони і визнане як винахід компетентним державним органом.

ВИНАХІДНИК

Винахідник – це автор винаходу, корисної моделі, тобто людина, творчою працею якої створено винахід, корисну модель.

ВИПЛАТА АВТОРСЬКОЇ ВИНАГОРОДИ

За видання творів, ілюстративний матеріал у виданнях, за матеріали, які передані по телебаченню і радіо, публікації в газетах і журналах, написання літературних сценаріїв для фільмів, створення скульптурних творів, відтворення скульптурних творів (масове і малотиражне відтворення), за виконання замовлень на створення драматичних, музичних, музично-драматичних і літературних тво-

118