§ 9.2.4. Визначення класу кредитоспроможності підприємства

При аналізі кредитоспроможності підприємства на другому етапі визначається клас позичальника.

Клас кредитоспроможності клієнта визначається на базі основних і допоміжних показників. Основні показники, обрані комерційним банком, повинні бути незмінними відносно тривалий час і зафіксовані в документі про його кредитну політику.

Набір допоміжних показників може переглядатися в залежності від ситуації, що склалися. В якості їх можна використовувати показники оцінки ділового ризику, менеджменту, тривалості простроченої заборгованості банку, аналізу балансу тощо.

Клас кожного показника встановлюється шляхом співставлення фактичного його значення з нормативним. Нормативні рівні основних показників орієнтовані на світові стандарти, але являються індивідуальними для даного банку і даного періоду. Нормативні рівні інших коефіцієнтів можуть розроблятися кожним банком на базі накопиченої статистичної інформації про фактичні значення показників за групами клієнтів однакових (або близьких за технологією) галузі економіки.

На підставі проведеного аналізу кількісних (системи показників) і якісних чинників комерційні банки визначають клас надійності позичальника. Залежно від стану платоспроможності, фінансової стійкості та можливості виконувати свої зобов’язання підприємство може бути віднесене до одного з п’яти класів, які характеризують його надійність:

Клас А- фінансова діяльність дуже гарна і дає змогу погашати основну суму кредиту та відсотків по ньому у встановлені строки;

• не менше п’яти років з часу державної реєстрації;

• не менше одного року з часу останньої структурної реорганізації, зміни складу акціонерів;

• наявність повністю позитивних аудиторських висновків за останні три роки діяльності;

• наявність перспективного бізнес-плану;

• відсутність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення позик;

• відсутність фактів несплати чи несвоєчасної сплати нарахованих відсотків за позиками;

• прибуткова діяльність за останні три роки.

До цього класу відносяться позичальники, стосовно яких немає жодних сумнівів щодо своєчасності та повноти погашення позики у відсотків за неї.

Клас Б– фінансова діяльність гарна або дуже гарна, але немає можливості підтримувати її на цьому рівні впродовж тривалого часу;

• не менше п’яти років з часу державної реєстрації;

• не менше одного року з часу останньої структурної реорганізації, зміни складу акціонерів;

• наявність повністю позитивних аудиторських висновків за останні три роки діяльності;

• наявність бізнес-плану;

• відсутність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення позик;

• відсутність фактів несплати чи несвоєчасної сплати нарахованих відсотків за позиками;

• прибуткова діяльність за попередній господарський рік, але рівень прибутку порівняно з минулим роком зменшився.

До цього класу відносяться позичальники, до яких щодо здатності до своєчасного й повного погашення позик та сплати відсотків за ними на момент класифікації немає претензій, але передбачена реорганізація, диверсифікація виробництва, зміна профілю діяльності, району роботи тощо, чи зовнішні чинники (загальний стан галузі основної діяльності) не дають можливості віднести їх до вищого класу.

Клас В– фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення;

• менше трьох років з часу державної реєстрації;

• менше одного року з часу останньої структурної реорганізації, зміни складу акціонерів;

• наявність позитивного аудиторського висновку за останній рік діяльності;

• наявність бізнес-плану чи його розроблення;

• наявність фактів періодичного затримання повернення позик та сплати нарахованих відсотків за нею;

• чітко простежується поява негативних чинників щодо первісних джерел погашення позик.

До цього класу відносяться позичальники, стосовно яких якість джерел погашення позик (виручка від реалізації) більше не влаштовує банк внаслідок появи періодичної затримки погашення позики та відсотків за нею.

Клас Г– фінансова діяльність погана , спостерігається її чітка циклічність протягом коротких періодів часу;

• менше одного року з часу державної реєстрації, останньої структури реорганізації, зміни в складі акціонерів;

• наявність частково негативного аудиторського висновку чи відсутність аудиторського висновку;

• відсутність бізнес-плану;

• наявність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення позик;

• наявність фактів несплати чи несвоєчасної сплати нарахованих відсотків за позиками;

• збиткова діяльність за попередній рік, негативні фінансові результати у поточному році;

• відсутність повного покриття суми позики розміром застави чи іншого забезпечення;

• нестабільна динаміки показників на квартальні дати, значення показників погіршується.

До цього класу відносяться позичальники, які не можуть повернути повної суми позики в строк та на умовах, передбачених кредитним договором (відсутність повного забезпечення позики заставою, негативні фінансові результати тощо).

Клас Д– фінансова діяльність свідчить про збитки, і очевидно, що основна сума позики, на відстрочки за нею не можуть бути надані;

• менше одного року з часу державної реєстрації, останньої структури реорганізації, зміни в складі акціонерів;

• наявність негативного аудиторського висновку чи відсутність аудиторського висновку;

• відсутність бізнес-плану;

• наявність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення позик;

• наявність фактів несплати чи несвоєчасної сплати нарахованих відсотків за позиками;

• відсутність повного покриття суми позики розміром застави чи іншого забезпечення;

• позичальника визначено банкрутом чи проти нього ведеться справа в арбітражному суді;

• збиткова діяльність за останні три роки, негативні фінансові результати за поточний рік.

До цього класу відносяться позичальники, подальше кредитування яких неприпустиме, а видані позики практично неможливо повернути на час проведення класифікації [9, с. 108-111].

Слід зазначити, що наведена методика визначення класу кредитоспроможності підприємства не завжди дає можливість зробити однозначний висновок. Це обумовлено тим, що в результаті аналізу виникає ситуація, коли різні показники кредитоспроможності вказують на різні класи одного і того ж самого позичальника. В цьому зв’язку, з метою усунення виникаючих суперечностей рекомендують клас кредитоспроможності клієнта визначати або по більшій кількості показників, що попали до відповідного класу, або на основі рейтингової оцінки.

Рейтинг– розташування показників в певному порядку в залежності від суми по кожному показнику і загальної їх суми по всім показникам для оцінки класу кредитоспроможності[1, с. 310].

Сума балів по кожному показнику визначається шляхом множення класу цього показника на його вагу, яка встановлюється залежно від його важливості та значення для конкретного банку при оцінці кредитоспроможності. Значущість показника визначається в залежності від політики даного банку, особливостей клієнта, ліквідності їх балансу, положення ресурсів, наявність простроченої заборгованості по кредиторам і позикам та неплатежів постачальникам підвищує роль коефіцієнтів ліквідності, які оцінюють здатність підприємства до оперативного вивільнення грошових коштів. Залучення ресурсів банку в кредитування постійних запасів, зменшення розміру власного капіталу підвищує рейтинг показника фінансового левериджу.

На всю систему обраних показників розподіляють 100 пунктів, що складають одиницю, відповідно відносної (питомої) важливості того чи іншого показника для прийняття рішення щодо кредитування.

Загальну оцінку кредитоспроможності клієнта (його рейтинг) визначають як суму балів за кожним показником. Залежно від того, в яких межах знаходиться розраховане таким чином значення, позичальник на підставі рейтингової шкали (її приклад заданий в табл. 3) відноситься до певного класу (А, Б,.В,Г,Д).

З підприємствами кожного класу комерційний банк по-різному будують свої кредитні відносини. На основі рейтингу, що присвоєний позичальнику, кредитний інспектор приймає попереднє рішення про можливість надання позики і умови кредитування (Табл. 4).

Таблиця 3

Значення інтегрального показника	Клас
Понад 200	А
Від 160 до 200	Б
Від 135 до 160	В
Від 110 до 135	Г
Менше 110	Д

Таблиця 4

Залежність можливостей і умов надання кредиту

від рейтингу позичальника

Клас	Кредитний рейтинг	Можливість і умови надання кредиту
А	Дуже високий	Пільговий відсоток за користування кредитом. Надання кредиту без забезпечення. Контроль за фінансовим станом не обов’язковий
Б	Високий	Відсоток встановлюється на рівні ставки, діючої на ринку. Зменшення форм забезпечення. Контроль за фінансовим станом не обов’язковий
В	Задовільний	Кредит може бути наданий на загальних умовах. Здійснюється поточний контроль за фінансовим станом
Г	Низький	Кредит може буди наданий по більш високій ставці, що включає премію за ризик; під декілька видів забезпечення, в обмеженій (розміром статутного капіталу) сумі. Здійснюється контроль за документооборотом угоди, що кредитується
Д	Неприйнятний	Кредит не видається

Наведемо приклад алгоритму розрахунку рейтингу кредитоспроможності торгівельного підприємства. Припустимо, що значення оціночних коефіцієнтів наступне: коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт автономії складають відповідно 0,08; 0,6; 2,2; 0,65, а оборотність активів (порівняно з попереднім періодом) залишилася на тому ж самому рівні.

Встановлені банком значення класності показників в залежності від їх значень наведені в табл. 5.

Таблиця 5

Розподіл показників по класам

Показники	Нормативне значення	Розподіл покласам
		1-й	2-й	3-й
Коефіцієнт абсолютної ліквідності КАЛ Коефіцієнт швидкої ліквідності КШЛ Коефіцієнт поточної ліквідності КПЛ Коефіцієнт оборотності активів Коб Коефіцієнт автономії КА	0,2-0,35 0,5-1 2,0 – 0,5	0,2 і вище 0,5 і вище 2,0 і вище Прискорення 0,5 і вище	0,1-0,2 0,3-0,5 1-2 На одному рівні 0,3-0,5	 0,1  0,3 1 Уповільнення  0,3

Таким чином, по даному підприємству першому показнику К_АЛ, враховуючи його фактичне значення (0,08) присвоюється 3-й клас; другому показнику К_ШЛ– 1-й клас; третьому показнику К_ПЛ–1-й клас; четвертому показнику К_об–2-й клас; п’ятому показнику К_А–1-й клас.

Визначимо рейтинг кредитоспроможності позичальника, якщо відомі класи показників та їх питому вага (табл. 6).

Таблиця 6

Рейтинги позичальника

Показники	клас	Вага	Сума балів
КАЛ КШЛ КПЛ Коб КА Всього	3 1 1 2 1 *	20 20 10 30 20 100	60 20 10 60 20 170

Рейтинг розраховується за формулою

,

де К_k– фактичне значення k-го показника;

d_k– вага k-го показника.

Для нашого прикладу рейтинг підприємства складатиме

R = 3 * 20 + 1 * 20 + 1 * 10 + 2 * 30 + 1 * 20 = 170

Таким чином, за сумою балів даний позичальник відноситься до класу Б і може розраховувати на вигідні умови отримання кредиту.

Відмітимо ряд проблем, які необхідно враховувати при розробці подібних методик.

1. Необхідний ретельний відбір основних оціночних критеріїв. По можливості ці показники не повинні бути тісно взаємозв’язані між собою.

2. порогові значення оціночних показників мають бети обґрунтованими. В наведеному прикладі видно, що по зазначеним коефіцієнтам обрані орієнтовні нормативні значення. На практиці ж необхідне використання розрахованих для конкретного підприємства нормативних рівнів показників, які б враховували його галузеву належність, специфіку, масштаби і характер діяльності.

3. Вага коефіцієнтів також повинна бути обґрунтованою. З наведеного прикладу видно, що коефіцієнт швидкої ліквідності має пріоритет перед коефіцієнтом поточної ліквідності. Навряд чи це виправдано для торговельної організації, оскільки основну частину оборотних коштів такої організації складають товарні запаси, тобто коефіцієнт поточної ліквідності, як раз і враховує ці активи. Отже, в цьому випадку він більш важливий та інформативніший з аналітичної точки зору.

1Рекомендовані в різні періоди спеціалістами Світового банку

1Алгоритм розрахунку показників, їх економічну інтерпретацію і нормативні значення див. в Темі № 7

1Алгоритм розрахунку показників, їх економічна інтерпретація розглянуті в Темі № 4

1Більш докладніше про це див. в Темі № 5

1Більш детальніше про методику здійснення аналізу грошових потоків див. В Темі № 6

37