§ 9.2.3. Оцінка кредитоспроможності на основі аналіз ділового ризику

Діловий ризик – це ризик, пов’язаний з несвоєчасним завершенням кругообігу фондів та неефективним використанням ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових). Факторами ділового ризику є різні причини, що призводять до припинення або затримки кругообороту фондів на окремих стадіях: постачання, виробництва, реалізації. Стадію постачання можна оцінити за наступними показниками:

• кількість постачальників та їх надійність;

• потужність і кількість складських приміщень;

• відповідність способу транспортування характери вантажу;

• доступність цін на сировину та його транспортування для позичальника;

• кількість посередників між покупцями та виробником сировини та інших матеріальних цінностей;

• віддаленість постачальника;

• економічні фактори;

• мода на сировину та інші цінності, що закуповуються;

• фактори валютного ризику;

• небезпека впровадження обмежень на вивіз й увіз імпортної сировини.

Прямі поставки, величина кількість постачальників, тривалі зв2язки, ритмічність поставки, наявність складських приміщень, близьких до місця виробництва, оцінюються більш високо і отримують при кількісній оцінці більше балів.

Стадію виробництва можна оцінити за такими показниками:

• наявність і кваліфікація робочої сили;

• вік і потужність обладнання;

• завантаженість обладнання;

• стан виробничих приміщень;

• продуктивність робочих;

• продуктивність обладнання.

Зростання частини робітників високої кваліфікації, продуктивності праці робочих та обладнання, частки обладнання із терміном експлуатації до 10-12 років також оцінюються високо.

Стадію реалізації можна оцінити за такими показниками:

• кількість покупців та їх платоспроможність;

• диверсифікованість дебіторів;

• ступінь захисту від неплатежів покупців;

• ступінь конкуренції в галузі;

• порядок розрахунків;

• вплив на ціну зовнішніх факторів;

• демографічні фактори;

• фактори валютного ризику;

• можливість впровадження обмежень на вивіз з країни та ввіз в іншу країну експортної продукції.

Зростання кількості покупців, прогресивні форми розрахунків, низька частка простроченої дебіторської заборгованості, недостатня насиченість ринку даною продукцією дозволяють оцінювати роботу підприємства як надійну.

В умовах економічної нестабільності аналіз ділового ризику в момент надання кредиту чи позики суттєво доповнює оцінку кредитоспроможності підприємства на основі фінансових коефіцієнтів, які розраховуються на основі середніх фактичних даних за звітний періоди.

Перераховані фактори ділового ризику обов’язково приймаються до уваги при розробці банком стандартних форм кредитних заявок, техніко-економічного обґрунтування можливості надання кредиту.

Оцінка ділового ризику комерційним банком може проводитися за системою, коли кожний фактор ділового ризику оцінюється в балах.

Аналогічна модель оцінки ділового ризику застосовується і на основі інших критеріїв. Бали виставляються по кожному критерію і підсумовуються. Чим більша сума балів, тим менше ризик і більша ймовірність завершення угоди із запрогнозованим ефектом, що дозволяє позичальнику своєчасно розрахуватися із своїми борговими зобов’язаннями [6, с. 211-213; 1, с. 316].